Рішення № 8822283, 08.04.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ 2-2148/09

Іменем України

08 квітня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва В складі

головуючого судді Череденіченко Н.П.

При секретарі Гайді В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтергарант» про захист прав споживачів та стягнення неустойки, компенсації понесених витрат та відшкодування моральної шкоди,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ЗАТ «СК «Інтергарант», мотивуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2004 року під час дії полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № НОМЕР_2 від 01.11.2003 року, виданого ЗАТ «СК «Укргаз» на ім'я ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої був вказаний ОСОБА_2

Під час зазначено дорожньо-транспортної пригоди Позивачу було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2004 року Позивач, звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування згідно страхового полісу № НОМЕР_2 від 01.11.2003 року, на яку Відповідач не відреагував.

Після набрання законної сили вироку Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2004 року у справі № 1-650/04 Позивач повторно звернувся до ЗАТ «СК «Украгаз» з вимогою здійснити страхове відшкодування.

27.12.2005 року Позивач втретє звернувся до ЗАТ «СК «Укргаз» з вимогою виплати страхового відшкодування.

05.07.2007 року на адресу Позивача надійшов лист від Відповідача, зі змісту якого випливає, що Відповідач, - ЗАТ «СК «Інтергарант» є правонаступником ЗАТ «СК «Укргаз». Також цим листом Позивачу було запропоновано звернутися до офісу Відповідача для отримання страхового відшкодування.

Тоді ж, 05.07.2005 року Позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 6800, 00 грн.

1. 30.11.2007 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити неустойку за прострочення виплати страхового відшкодування, на яку Відповідач 11.12.2007 року відповів відмовою.

1. 15.01.2007 року Позивач востаннє звернувся до Відповідача з вимогою сплатити неустойку за прострочення виплати страхового відшкодування, надавши Відповідачу строк для добровільного задоволення вимоги до 15 лютого 2008 р.

У своїй позовній заяві Позивач просить Суд стягнути з Відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 110 656, 77 грн. (Сто одинадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні ), в тому числі : пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання зобов'язань - 109 344, 00 грн; Три проценти річних від суми простроченого зобов'язання -299, 57 грн.; Інфляційні нарахування за період прострочення - 1013, 20 грн., а також судові витрати у розмірі 30, 00 грн.

У попередньому судовому засіданні 18.03.09 р. Позивач уточнив та збільшив свої позовні вимог заявивши про стягнення з Відповідача: неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 110 656, 77 грн. (Сто десять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 77 коп.), в тому числі: Пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання зобов'язань - 109 344, 00 грн; Три проценти річних від суми простроченого зобов'язання - 299, 57 грн.; Інфляційні нарахування за період прострочення - 1013, 20 грн.; моральну шкоду у розмірі 1 000 000, 00 грн. (Один мільйон гривень); витрати на надання правової допомоги у сумі 2 500, 00 грн. (Дві тисячі п'ятсот гривень); судові витрати (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ) у розмірі 30, 00 грн.

Представник Відповідача, у свою чергу у попереднє судове засідання 18.03.2009 р. надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Від представника Відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У зв'язку з тим, що від вирішення питання про застосування спливу позовної давності залежить вирішення спору по суті, першим вирішується питання про можливість застосування позовної давності.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність у один рік (п.1.ч.2. ст. 258 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно приписів п. 9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ № 1175 від 1996 p., зі змінами та доповненнями діючого на момент скоєння ДТП, за шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми на підставі документів, визначених Положенням.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється Страховиком протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати отримання комплекту документів, передбачених Положенням.

Як вбачається з пояснень представника Позивача, заперечень представника Відповідача та наявних у справі матеріалів, перебіг строку позовної давності по стягненню пені з прострочення виконання зобов'язання, строк якого визначений, має своїм початком дату 16 січня 2006 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість застосування спеціального строку позовної давності у один рік до вимог про стягнення неустойки (пені), про який було заявлено представником Відповідача у своїх запереченнях.

До вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та моральної шкоди спеціальні строки позовної давності не поширюються.

Відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, своїм листом № 509 від 05.07.2007 року, визнав свій борг 05.07.2007 року, а тому строк позовної давності на вимоги, що пред'явлені Відповідачем згідно ст.23, 625 ЦК України, має своїм початком 05.07.2007р.

Зважаючи на це, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у позові в частині стягнення трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та моральної шкоди у зв'язку з закінченням строку позовної давності.

В межах позовних вимог, які підлягають розгляду у суді, встановлено наступне:

У судовому засіданні представник Позивача повністю підтримала позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача, - ЗАТ «Страхова компанія «Інтергарант» інфляційні нарахування за період прострочення зобов'язання у сумі 932, 00 грн; три відсотки річних від простроченої суми у сумі 299, 57 грн; моральну шкоду у сумі 1 000 000, 00 грн, витрати на правову допомогу у сумі 2 500, 00 грн; судові витрати у сумі 30, 00 грн.

Представник відповідача до суду не з»явився , направивши клопотання з проханням слухати справу у їх відсутність

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, Суд вважає, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 02 лютого 2004 року під час дії полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № НОМЕР_2 від 01.11.2003 року, виданого ЗАТ «СК «Укргаз» на ім'я ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої був вказаний ОСОБА_2

Відповідно до Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування власників транспортних засобів, затв. Постановою KM України № 1175 від 28.09.1996 р., в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин , Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики (страхові організації).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров'ю фізичних осіб.

Під час зазначено дорожньо-транспортної пригоди Позивачу було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до ст.979, 988 ЦК України, ст.. 16 ЗУ «Про страхування», за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно приписів п. 9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ № 1175 від 1996 p., діючого на момент скоєння ДТП, за шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми на підставі документів, визначених Положенням.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється Страховиком протягом 15 робочих днів з дати отримання комплекту документів, передбачених Положенням, а саме:

Заяви про виплату страхового відшкодування, що має містити: найменування страховика, до якого подається заява; прізвище ім'я, по-батькові, місце проживання заявника; зміст майнової вимоги щодо відшкодування завданих збитків; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу та докази, що їх підтверджують; розмір шкоди; підпис заявника та дату подання заяви. (У разі виникнення у заявника труднощів у оформленні заяви, Страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу у складанні такої заяви).

Довідки органів внутрішніх справ про обставини скоєння дорожньо-транспортної

пригоди.

Довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або спеціалізованих установ про встановлення інвалідності( у разі її виникнення).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач надав відповідачу необхідні документи для отримання страхового відшкодування за страховим полісом № НОМЕР_2 від 01.11.2003 року 27 грудня 2005 року. Оплата була проведена Відповідачем 05.07.07 p., тобто через 536 днів, після настання строку, законодавчо встановленого для належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 530 ЦК України закріплює обов'язковість виконання зобов'язання у строк (термін), у випадку наявності такого строку (терміну).

Відповідно до ч.2. ст.625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором. Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затв. Наказом Держкомстату України від 14.11.06 № 519).

Таким чином, Суд дійшов до висновку, що вимоги Позивача у частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 932, 20 грн та трьох процентів річних від суми простроченого зобов'язання у сумі 299, 57 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..23 ЦК України та ст.3 ЗУ «Про захист прав споживачів», особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У зв'язку з тим, що Відповідачем безпідставно було порушено строки виконання своїх зобов'язань, то його вимоги, як споживача неналежно наданої страхової послуги, про стягнення моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню.

З врахуванням того, що дії Відповідача, вчинювані з порушенням вимог чинного законодавства мали не одноразовий характер, Позивач тривалий час був позбавлений можливості використання належних йому коштів, внаслідок чого не в повній мірі міг задовольнити свої потреби, зважаючи на те, що страховий випадок настав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до ушкодження здоров'я Позивача з встановленням II групи інвалідності, і стан здоров'я Позивача у період з моменту ДТП до виплати страхового відшкодування був незадовільний, Суд прийшов до висновку про наявність моральної шкоди, яка підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.2.ч.3. ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Заслухавши представників сторін, вивчивши наявні матеріали Суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди, стягнувши на користь Позивача 15 000, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Згідно ст.12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими спеціалістами у галузі права. Відповідно до ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат (п.2 ч.3 ст.79).

Відповідно до ст. 84 ЦПК країн, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Відповідно до ч.1. ст. 88 ЦПК України, Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру заявлених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати підтверджуються, зокрема Угодою про надання правової допомоги квитанцією про оплату послуг Адвоката та квитанцією банку про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, у зв'язку з задоволенням позову частково, судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволення позовних вимог .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 59 Конституції України ст.ст. 22, 23, 526, 530, 610, 611, 625, 979, 988, 992 ЦК України, ст.ст. 12, 79 ЦПК України, ЗУ «Про страхування», ст. 4, 6, 10, 12, 22 «Про захист прав споживачів», відповідно до Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ № 1175 від 1996 р. в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин приписів, Постанову Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.96 p., Постанову Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р.» зі змінами та доповненнями, ст.ст. 15, 30, 79, 84 88, 208, 215 ЦПК України, Суд, -

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

стягнути з Відповідача, - Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІнтерГарант» (код ЄДРПОУ 23703520, місцезнаходження: вул. Кудрявська, буд.13-19, офіс 4, м. Київ, 04053) на користь позивача, - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання: вул. АДРЕСА_1 ) 1312, 77 грн. (Одна тисяча триста дванадцять гривень 77 коп.), у тому числі: Три проценти річних від суми простроченого зобов'язання - 299, 57 грн.; Інфляційні нарахування за період прострочення - 1013, 20 грн.;

стягнути з Відповідача, - Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІнтерГарант» (код ЄДРПОУ 23703520, місцезнаходження: вул. Кудрявська, буд.13-19, офіс 4, м. Київ, 04053) на користь позивача, - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 15 000, 00 грн (П'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.);

стягнути з Відповідача, - Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІнтерГарант» (код ЄДРПОУ 23703520, місцезнаходження: вул. Кудрявська, буд.13-19, офіс 4, м. Київ, 04053) на користь позивача, - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати (оплата послуг адвоката) у сумі 2500 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом .

стягнути з Відповідача, - Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІнтерГарант» (код ЄДРПОУ 23703520, місцезнаходження: вул. Кудрявська, буд.13-19, офіс 4, м. Київ, 04053) на користь держави державного мита в розмірі 51 грн.( п'ятдесят одна гривня)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, поданої протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.