Рішення № 88221473, 10.12.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3125/17

№ провадження 2/646/81/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2019 м.Харків

Червонозаводського районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Славгородській К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року позовну заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року задоволено апеляційну скаргу представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ТОВ «Юридична компанія «Право та справедливість». Цим судовим рішенням ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року скасовано, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12 лютого 2018 року від представника позивачки ОСОБА_1 – ТОВ «Юридична компанія «Право та справедливість» надійшла уточнена позовна заява про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та внесення змін до Свідоцтва про право на спадщину за законом з перерозподіленням спадкового майна померлого ОСОБА_7 в 1/3 частках.

В обґрунтування позову представник ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Німеччині помер син позивачки - ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилася спадщина: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 192538,70 грн у ПАТ «ВіЕйБі Банк» та недоотримана пенсія у розмірі 54753,60 грн. На 1/2 частину належної вказаної квартири ОСОБА_8 склав заповіт на користь ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою спадкодавця. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 є вона, її чоловік – ОСОБА_6 та донька померлого - ОСОБА_2 . Позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. 20.12.2017 їй видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії. Інші спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадини з поважних причин, з огляду на наступне. Вона є матір`ю спадкодавця та постійно (з 2000 року) разом із своєю родиною проживає у Німеччині. Останні п`ять років перед смертю у Німеччині проживав її син ОСОБА_8 . У зв`язку з тяжкими хворобами позивачки ОСОБА_1 – синдром Паркінсона з 2005 року, хронічний синдром хребта, стан компресійного перелому тіла поперекового хребця перенесеного в 2013 році, депресія середньої важкості, хронічний больовий синдром та обмежена мобільність, оскільки вона є інвалідом 2 групи та потребує постійного стороннього догляду, оскільки не може сама ходити, потребує допомоги і супроводу під час пересування, вік позивачки – їй виповнилося 77 років, а також її проживання у Німеччині, тобто за межами України свідчать про об`єктивні причини та перешкоди, що стали підставою пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить суд вважати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини терміном на три місяці.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу витребувана копія спадкової справи, по якій відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Німеччині.

07 березня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.

12 березня 2018 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу надійшла копія спадкової справи №21/2016 після смерті ОСОБА_7 , який помер у ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 березня 2018 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова задоволено заяву представника позивача ТОВ «Право та справедливість» про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та внесення змін до Свідоцтва про право на спадщину за законом, справу передано для автоматичного розподілу для визначення іншого складу суду.

Розпорядженням керівника апарату № 02-15/58 від 04 квітня 2018 року та протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2018 року цивільну справу передано до провадження судді Єжова В.А.

25 квітня 2018 року надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи.

Відповідачем ОСОБА_6 було надано відзив на уточнений позов, в якому останній просить задоволити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, у зв`язку із їх обґрунтованістю, оскільки йому достовірно відомо, що позивач ОСОБА_1 тяжко хворіє та після смерті сина її стан значно погіршився, а тому проживаючи останні 16 років у Німеччині вона не змогла вчасно оформити документи для подачі заяви про прийняття спадщини. Також відповідач зазначив, що позивач, незважаючи на хворобу Паркінсона, якою вона хворіє з 2005 року, спільно з ним приїзджала до ОСОБА_11 та займалася лікуванням свого сина, відвозили його на консультації до лікарів, а в подальшому його лікування продовжили в Німеччині. Позивач активно допомагала сину ОСОБА_12 в лікуванні та перенесенні хвороби. Деякий час, відразу після приїзду до Німеччини, їх син – ОСОБА_8 проживав спільно з ними, а позивач, незважаючи на свій стан здоров`я, надавала йому допомогу та підтримку, дбала про нього. Переживання ОСОБА_1 , пов`язані з хворобою сина та його смертю тяжко позначилася на здоров`ї позивача.

08 серпня 2018 року надійшла заява представника позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з уточненням позовних вимог по даній справі.

09 серпня 2018 року до суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог, якою позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та внесення змін до Свідоцтва про право на спадщину за законом заявлено лише до відповідачки ОСОБА_2 в особі представника відповідачки ОСОБА_3

28 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_10 про надання строку для подання відзиву на уточнений позов. До цього часу відзив відповідачки ОСОБА_2 чи її представника ОСОБА_10 до суду не надійшов.

28 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_10 про зупинення слухання справи у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_6 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просили позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у ньому.

Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з`явилися.

З урахуванням положень статей 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті за відсутності відповідачів та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Німеччині помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано та зареєстроване 07.07.2016 відділом ЗАЦС Дауна за реєстраційним номером S 210/2016, після смерті якого відкрилась спадщина.

В склад спадщини ввійшло наступне майно: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 192538,70 грн. в ПАТ «ВіЕйБі Банк» та невиплачена пенсія у розмірі 54753,60 грн.

Право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 належало спадкодавцю ОСОБА_12 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.12.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №33406224 від 06.03.2012, виданого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 36159775

За життя, спадкодавець ОСОБА_8 залишив заповіт від 25.06.2912, яким всю належну йому частину квартири заповів ОСОБА_13 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є батьки померлого: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами у справі.

Як вбачається з копії спадкової справи № 21/2016, заведеної після смерті ОСОБА_7 , відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_2 у встановлений законом строк подали заяву приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Мангушевій О.С. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

Листом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. від 10.01.2017 № 03/02-14 позивача ОСОБА_1 повідомлено про необхідність звернення до суду з питань продовження строку для прийняття спадщини або оформлення права на спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. від 20.12.2017 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що вона не подала заяву у встановлений законом строк та не надала документи, що підтверджують, що на час відкриття спадщини спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , не видано.

Згідно ч. 3 ст. 1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1241 ЦК України: 1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. 2. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. 3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Як зазначено в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 , позивачка ОСОБА_1 є рідною матір`ю спадкодавця, що сторонами не оспорюється та на день смерті спадкодавця була непрацездатною особою, оскільки їй встановлена інвалідність та виповнилося 77 років, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. 22.08.2017 та 02.10.2017 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, а саме: недоодержану пенсію в сумі 54753,60 грн та грошові кошти у розмірі 182281,92 грн, що знаходились в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» видані ОСОБА_14 , на іншу Ѕ частину спадкового майна 18.12.2017 та 19.12.2017 свідоцтва про право на спадщину за законом видані ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ст. 1280 ЦПК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яка збережена, або сплати грошової компенсації.

Згідно ч. 7,8 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

За положенням ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом із тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом установлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 сплив ІНФОРМАЦІЯ_1 січня 2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою до нотаріуса представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 щодо бажання прийняти позивачкою спадщини звернувся 10.01.2017.

Як вбачається з копії позовної заяви, що наявна в матеріалах спадкової справи позивачка ОСОБА_1 із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова 10.02.2017.

Обґрунтовуючи поважність причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалась на свій стан здоров`я та об`єктивними поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважала її хвороби, інвалідність, неможливість самостійно пересуватися, велику відстань між місцем проживання і місцезнаходженням майна.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так, згідно медичного висновку від 13.02.2017 мати спадкодавця ОСОБА_1 знаходиться на медичному лікуванні з приводу: артеріальної гіпертонії, синдрому Паркінсона з 2005 року, нападів запаморочення і порушення рівноваги, хронічного синдрому хребта, стану після компресійного перелому тіла поперекового хребця у 2013 році, коксартрозу та гонартрозу з обох боків, атонії сечового міхура, депресії середньої важкості, хронічного больового синдрому, обмеженої мобільності (пацієнтка не може ходити, потребує допомоги і супроводу під час пересування), інвалідності 2 групи, у зв`язку з чим позивачка потребує догляду, допомоги сторонніх людей: вона нездатна пересуватися, подорожувати.

Згідно посвідчення інваліда, виданого 16.01.2008, реєстраційний № НОМЕР_1 S0293874 позивачу ОСОБА_1 з 19.10.2007 безстроково встановлена ступінь інвалідності (GdB) – 70 та підтверджено право на надання супровідної особи.

Згідно довідки про реєстрацію від 07.12.2017, виданої цивільним відомством Порц міста ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 пропустила незначний період часу для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки призвели до неможливості подати заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, а пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 після смерті свого сина ОСОБА_7 спадщину не прийняла, правові підстави для вирішення питання про внесення змін до Свідоцтв про право на спадщину за законом та перерозподілу спадкового майна померлого ОСОБА_7 в 1/3 рівних частках є передчасним, а після набрання даним рішенням суду законної сили, позивач не буде позбавлена права звернутися із відповідною заявою про видачу нових свідоцтв про право на спадщину, до нотаріуса, до повноважень якого належить визначення часток у спадковому майні між всіма спадкоємцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зазначає, що захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та внесення змін до Свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, статтями 229, 1216, 1217, 1218, 1261, 1270, 1272, 1273, 1274 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 , померлого у ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 20 грудня 2019 року.

Суддя: Єжов В.А.