Рішення № 88221471, 30.01.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/660/19

№ провадження 2/646/396/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Славгородській К.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської Ради, третя особа – Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради у Основ`янському районі м.Харкова, про визнання права користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею право користування житловим приміщенням у двокімнатній житловій квартирі житловою площею 31,6 кв.м, загальною площею 68,9 кв.м, яка розташована на першому поверсі двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради у Основ`янському районі м. Харкова здійснити її реєстрацію у зазначеній житловій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона, з 2007 року, у зв`язку з тяжкою хворобою свого сина ОСОБА_2 , 1975 р.н. та його батька та її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , 1953 р.н., як єдина близька особа, була вимушена лікувати та доглядати хворих, вести їх домашнє господарство за адресою їхнього постійного мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , що належить Харківській територіальній громаді. Після раптової смерті чоловіка позивача - ОСОБА_4 , з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі, вона залишила місце своєї реєстрації та за проханням та дозволом ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 , поселилась у їхньої квартирі для здійснення їхнього догляду. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові помер ОСОБА_3 , позивач за свій кошт поховала його та залишилась проживати однією сім`єю зі своїм сином у його квартирі. ОСОБА_2 був інвалідом першої групи, не міг сам пересуватись та доглядати себе, а тому вона, як член його сім`ї, здійснювала все необхідне для існування сина. За його проханням та нотаріальними довіреностями вона зверталась до власника квартири для належного оформлення права користування квартирою. Рішенням Виконкому ХМР від 12.12.2018 ОСОБА_2 був визнаний наймачем двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3 за складом сім`ї 1 особа у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_3 . Після смерті сина ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач залишилась проживати у квартирі. Позивач вважає, що набула право користування житловою площею у спірній квартирі, бо поселилась у неї у якості члена сім`ї сина - наймача квартири ОСОБА_2 , інших угод щодо порядку користування житлом між ними не було, постійно проживає у квартирі, сплачує обов`язкові платежі, підтримує квартиру, яка є ветхою та вимагає постійного господарчого догляду.

Представник Відповідача - Харківської міської ради, діючий на підставі довіреності Закревський А.О. 07.03.2018 надав відзив до позову, у якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити ОСОБА_1 у їхньому задоволенні у повному обсязі. Відповідач посилався на те, що позивач не надав доказів письмової згоди всіх членів сім`ї наймача на вселення до квартири АДРЕСА_2 , яке вимагається положенням ст.65 ЖК України та не надав письмових доказів фактичного проживання позивача у спірній квартирі та доказів того, що вона має право на поліпшення житлових умов та перебуває на обліку громадян, які його потребують, відповідно до ст.34 ЖК України.

Представник третьої особи Департаменту реєстрації Харківської міської ради діюча за дорученням - Тарасова С.В., надала письмові пояснення, які просила врахувати під час прийняття судом рішення та, в частині вимог позивача по зобов`язанню Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради у Основ`янському районі м. Харкова здійснити реєстрацію позивача у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , – відмовити. Відносно інших заявлений позовних вимог просить вирішити справу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

07.02.2019 ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 01.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився. Він та його представник адвокат Фуженкова Н.Б. подали до суду заяви, в яких просять розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу у їхньої відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

Спірною є двокімнатна житлова квартира житловою площею 31,6 кв.м, загальною площею 68,9 кв.м, яка розташована на першому поверсі двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира перебуває у комунальній власності, належить Територіальній громаді міста Харкова та знаходиться на балансі Дільниці №59 КП «Жилкомсервіс» Основ`янського району міста Харкова. Квартира була отримана в якості службової гр. ОСОБА_3 12 травня 1999 року за ордером №098766, виданим на підставі рішення Червонозаводського РВК №125 від 11.05.1999 на сім`ю з однієї особи.

Рішенням виконкому Червонозаводської районної ради №700 від 28.12.2006 квартира виключена з числа службових житлових приміщень та із ОСОБА_3 укладений договір найму на це приміщення, відкритий реєстровий рахунок на його ім`я.

Як вбачається з довідки Дільниці №59, ОСОБА_3 був постійно зареєстрований за адресою спірної квартири з 23.02.2000, а його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою квартири з 13.06.2001.

З технічного паспорту, викопійовки та довідки Дільниці №59 судом встановлено, що зазначена вище квартира не має необхідних побутових зручностей, центрального опалення, опалюється газом індивідуально, є ветхою, що підтверджується Рішенням виконкому Червонозаводської районної ради від 17.03.2009, за №95 згідно якому ОСОБА_3 був прийнятий на квартирний облік за списком першочергового надання житлової площі по категорії «ветхий будинок», який не відповідає санітарним та технічним вимогам.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком - ОСОБА_3 . За твердженням позивача вона з 2007 року у зв`язку із тяжкими захворюваннями батька та сина ОСОБА_5 , як єдина близька та рідна людина для цих осіб, прийняла на себе тягар їхнього догляду та утримання: стала вести їхнє домашнє господарство, купувала їм ліки, возила їх до лікарів, доглядала у лікарнях, а у 2010 році вселилась у спірну квартиру з дозволу та за згодою наймача квартири та члена його сім`ї. Вона постійно стала мешкати у квартирі, вимушено покинувши місце своєї реєстрації. Зазначений факт підтверджується актом громадянської комісії мешканців Основ`янського району м.Харкова від 08.01.2020.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Харкові помер ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби ХМУЮ, зроблений відповідний актовий запис за №2285.

За довідкою МСЕК №463254, серії 12ААА ОСОБА_2 , повторно визнаний інвалідом першої групи з 01.03.2017 за загальним захворюванням опорно рухомим апаратом та потребує постійного стороннього догляду та стаціонарного лікування.

З аналізу листів, отриманих позивачем з Департаменту житлового господарства за 2017-2018 роки, нотаріальної довіреності, виданій ОСОБА_2 своїй матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 на здійснення широкого кола цивільних дій від його імені, суд приходить до висновку, що остання намагалась оформити належні права свого сина на користування квартирою, укласти від його імені договір найму квартири, в якій постійно проживав її син. Суд не має ніяких відомостей щодо існування інших осіб, які б доглядали ОСОБА_2 та діяли від його імені та в його інтересах.

Рішенням Виконавчого комітету ХМР за № 926 від 12.12.2018 ОСОБА_2 визнано наймачем двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3 , за складом сім`ї 1 особа у зв`язку зі смертю ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_8 , у віці 43 років, у місті Харкові помер інвалід першої групи ОСОБА_2 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 17.11.2018 зроблений запис за №18885. Позивач поховала сина та залишилась проживати у спірній квартирі.

Перелічені докази надають судові можливість прослідкувати та встановити факт того, що позивач набула право користування житловою площею у спірній квартирі, бо поселилась у неї у якості члена сім`ї свого сина наймача квартири ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 65 ЖК України квартиронаймач вправі в установленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Попередній квартиронаймач ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 , який перед смертю у законному порядку визнаний наймачем спірної квартири, вселили позивача у спірну квартиру в якості члена сім`ї та ніяких інших угод щодо порядку користування жилим приміщенням судом не встановлено. Тобто наймачами квартири був дотриманий встановлений чинним законодавством порядок вселення члена сім`ї наймача у спірну квартиру.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 Постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 роз`яснив, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати: чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема, чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлено угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї певний порядок користування жилим приміщенням.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому (абзац 1 пункту 9 змінено згідно з постановами Пленуму Верховного Суду: від 10.03.1989 № 2, від 25.05.1998 № 15).

Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. Для захисту свого права на користування спірною квартирою позивач звернулась до суду із дійсною позовною заявою, обравши засобом цього захисту визнання права. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до частини 3 статті 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 79, 80 ЦПК України, надані позивачами докази суд визнає достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а також достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

На підставі статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Суд задовольняє вимоги позивача та визнає її право на користування спірним житловим приміщенням.

Вимогу позивача в частині зобов`язання Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради у Основ`янському районі м. Харкова здійснити її реєстрацію у спірній квартирі, суд вважає передчасною та відмовляє у її задоволенні. Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», виконавчим органам сільських, селищних, міських рад з 04.04.2016 делеговані повноваження у сфері реєстрації/зняття з місця реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні. З метою реалізації повноважень органів місцевого самоврядування щодо виконання функцій з реєстрації осіб постановою КМУ від 02.03.2016 № 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання, які визначають механізм реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні та Порядок передачі інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та вимогами Правил реєстрації місця проживання, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою та заявлена позивачем передчасно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.11,15,16 ЦК України, статтями 9, 64, 65 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням у двокімнатній житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка с.Старі Бросківці, Сторожинецького р-ну, Чернівецької області, громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Харківська міська рада Харківської області, 61003, Харківська обл.,м.Харків, майдан Конституції, буд.7, ЄДРПОУ 04059243.

Третя особа: Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради у Основ`янському районі м. Харкова ,61200, м. Харків, вул.Богдана Хмельницького, 11.

Суддя: В.А.Єжов