Ухвала суду № 88218749, 10.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №523/14396/19

Провадження 4-с/522/3/20

УХВАЛА

10 березня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондаря В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса скаргу Приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Калашнікова Руслана Володимировича, заінтересована особа ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси 13.09.2019 року надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Калашнікова Руслана Володимировича, заінтересована особа ОСОБА_1 .

В результаті всіх уточнень, скаржник просив:

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Калашнікова Р.В., яка полягає у не внесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №59766931 – як такою, що порушає права ПрАТ «Видавничий дім «Одеса»;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.10.2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3879,23 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.10.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 18.10.2019 року на суму 425,14 грн.;

- визнати протиправною та скасувати платіжку вимогу №В-7/964 від 11.10.2019 року на суму 11 868,88 грн.;

- зобов`язати головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Калашнікова Р.В повернути ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» грошову суму у розмірі 3738,56 грн., списаної з рахунку боржника;

- перерахувати кошти на рахунок ПрАТ «Видавничий дім «Одеса»;

- зобов`язати головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Калашнікова Р.В. внести постанову про закінчення виконавчого провадження №59766931.

В обґрунтування скарги відзначено, що 13.08.2019 року головним державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Калашніковим Р.В. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №523/11422/17, виданим 10.07.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 38792,35 грн. 22.08.2019 року ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» письмово звернулося з листом-повідомленням до Другого відділу ДВС, яким повідомило про повне виконання рішення суду ще 12.07.2019 року у добровільному порядку. До листа додано копію наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі та копія платіжних доручень. Незважаючи на повне виконання судового рішення, виконавче провадження не закрито, та більше того, 21.10.2019 року державним виконавцем було винесено платіжну вимогу №В-7/964 від 21.10.2019 року, відповідно до якої заявнику необхідно сплатити 11 868, 88 грн. Бездіяльність головного державного виконавця Калашнікова Р.В., на думку скаржника, неправомірна. Окрім того, суми зазначені в постановах про стягнення не відповідають сумі вказаній в платіжній вимозі. Рішення суду було виконано в повному обсязі, за вирахуванням податків і зборів, що є правильною практикою, відповідно з позицією Верховного суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.09.2019 року провадження у справі відкрите.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості заінтересованої особи.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.11.2019 року прийнято до спільного розгляду уточнену скаргу ПрАТ «Видавничий дім «Одеса».

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року цивільну справу за скаргою ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» передано до Одеського апеляційного суду з метою визначення підсудності, оскільки заінтересована особа – Іщенко А ОСОБА_2 є присяжним Суворовського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.12.2019 року справу направлено до найбільш територіального наближеного суду – Приморського районного суду м. Одеси.

Справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та 20.12.2019 року була передана судді Бондарю В.Я.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року скаргу ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» залишено без руху, скаржнику надано 10-денний термін для усунення недоліків.

Після усунення недоліків скарги ухвалою суду від 08.01.2020 року цивільну справу за скаргою ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 22.01.2020 року.

Протокольною ухвалою від 22.01.2020 року витребувано копію виконавчого провадження №59766931 з приводу виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/11422/17 від 10.07.2019 року.

У судовому засіданні 05.02.2020 року було оголошено перерву до 24.02.2020 року.

У судовому засіданні 24.02.2020 року розгляд справи було відкладено до 10.03.2020 року.

До суду 24.02.2020 року надійшли заперечення представника ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 на уточнену скаргу від 04.02.2020 року, які не приймаються до уваги, адже ухвалою від 10.03.2020 року уточнену скаргу ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» від 04.02.2020 року залишено без розгляду.

У судове засідання 10.03.2020 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України, для розгляду справ даної категорії передбачені стислі строки. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких підстав, суд розглядає справу за відсутності скаржника, стягувача та приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, враховуючи, що їх не явка не перешкоджає розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Видавничий дім «Одеса», «Професійної спілки працівників культури України», третя особа: генеральний директор ПАТ «Видавничий дім «Одеса» Сваволя В.П. про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимішеного прогулу та стягнення моральної шкоди – задоволено частково. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника охорони ПАТ «Видавничий дім «Одеса», поновлено ОСОБА_1 на посаді. Зобов`язано ПАТ «Видавничий дім «Одеса» внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на посаді із скасуванням попереднього запису про звільнення. Стягнуто з ПАТ «Видавничий дім «Одеса» на користь ОСОБА_1 , середньомісячний заробіток за час вимішеного прогулу у розмірі 34792,35 грн., моральну шкоду у розмірі 4000 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.06.2019 року змінено рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 року в частині мотивів та підстав часткового задоволення позову, в решті рішення суду залишено без змін.

Наказом №6 ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» від 12.06.2019 року було скасовано наказ від 05.07.2017 року №5-К про звільнення

ОСОБА_1 09.08.2019 року звернувся до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання вищевказаних рішень.

Постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.08.2019 року відкрито виконавче провадження №59766931 з приводу виконання виконавчого листа №523/11422/17 від 10.07.2019 року.

Генеральний директор ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» Сваволя В.В. звернувся до Другого Приморського відділу ДВС з листом-повідомленням №028 від 22.08.2019 року, яким повідомив про сплату ОСОБА_1 середнього заробітку та моральної шкоди за рішенням суду, за вирахування податків, також ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Просив закрити виконавче провадження.

Перерахування коштів у розмірі 31227,84 грн. ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» на виконання рішення суду підтверджується платіжним дорученням №350 від 12.07.2019 року.

Також перерахування 6982,62 грн. в якості податку та 581,99 грн. – військового збору підтверджується платіжним дорученням №349 та №348 від 12.07.2019 року.

ОСОБА_1 07.10.2019 року подав головному державному виконавцю Калашнікову Р.В. заяву про закриття виконавчого провадження в частині поновлення на роботі, у зв`язку з виконанням рішення суду.

Також представник ОСОБА_1 заявою від 15.10.2019 року просив стягнути з ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» залишок невиплаченого середньомісячного заробітку та моральної шкоди.

Постановою головного державного виконавця Калашнікова Р.В. від 18.10.2019 року стягнуто з ПАТ «Видавничий дім «Одеса» виконавчий збір у розмірі 3879,23 грн.

Постановою головного державного виконавця Калашнікова Р.В. від 18.10.2019 року стягнуто з ПАТ «Видавничий дім «Одеса» витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 425,14 грн.

Постановою головного державного виконавця Калашнікова Р.В. від 12.11.2019 року накладено арешт на грошові кошти скаржника.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 ч.1 Закону в редакції станом на час вчинення виконавчих дій).

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 7 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відтак, на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.08.2019 року було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 9 статті 27 встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, системний аналіз даних норм, дає підстави суду для висновку, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч.2 ст.39 цього Закону, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Тобто, обов`язковою умовою закінчення виконавчого провадження є винесення державним виконавцем відповідної постанови.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

При цьому, частина третя даної статті передбачає обов`язок державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) винести постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, ставить перед державним виконавцем вимогу, вирішити правову долю виконавчого збору в рамках даного виконавчого провадження, яка, з врахуванням положень вказаних норм, а саме закінчення виконавчого провадження з підстав п.9 ст.39 з врахуванням ч.9 ст.27 Закону, може мати наслідком його не стягнення, а у разі стягнення – відповідне повернення.

Однак, в даному випадку виконавче провадження №59766931, відкрите постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.08.2019 року з приводу виконання виконавчого листа №523/11422/17 від 10.07.2019 року не закінчено, а тому державний виконавець позбавлений можливості виконати вимоги Закону щодо вирішення правової долі виконавчого збору по даному виконавчому провадженні.

Згідно ч.1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Тобто, на переконання суду, подача скарги ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, як і про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; щодо визнання противправною та скасування полатіжної вимоги на суму 11868,88 грн., зобов`язання державного виконавця повернути грошову суму, списану з рахунку боржника та вимога про перерахування коштів на рахок ПрАТ "Видавничий дім "Одеса", є передчасною, так як вказане виконавче провадження не закінчено, а, відтак, не наступили і відповідні наслідки закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд робить висновок про необгрутнованість вимог скарги в цій частині та залишає їх без задоволення.

При цьому, щодо вимог ПрАТ «Видавничий дім «Одеса» про визнання бездіяльності державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження та відповідного зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження, то суд в даному випадку виходить з того, що підстави закінчення виконавчого провадження передбачені ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а їх перелік є виключним.

Заявник, обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, посилається на наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених п.9 частини першої ст.. 39 Закону, а саме на наявність фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, суд не може погодитися з цим, враховуючи те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 року встановлено декілька підстав для видачі виконавчих документів, а саме: поновлення на роботі, зобов`язання внести запис, стягнення коштів, але належних доказів фактичного виконання боржником всіх цих вимог суду, сторонами не надано.

За таких обставин, суд робить висновок про необгрутнованість вимог скарги і в цій частині та залишає їх без задоволення.

На підставі ст.ст. 27, 39, 40, 42 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Калашнікова Руслана Володимировича, заінтересована особа ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16 березня 2020 року.

Суддя В.Я.Бондар