Ухвала суду № 88217842, 13.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9398/19

Провадження № 1-кс/947/2357/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Муравйова П.Г., захисника підозрюваного – адвоката Лужанова С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області Паєвської О.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Муравйовим П.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017161470002723 від 27.11.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не працюючого, раніше не судимого, обвинувальний акт стосовно якого у кримінальному провадженні №12019160500006388 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 122 КК України, 18.02.2020 направлено для розгляду до Приморського районного суду м. Одеси, не маючого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено що, у невстановлений час та невстановленому місці, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману з метою його подальшої реалізації та використання отриманих грошових коштів на власний розсуд. Об`єктом злочинного посягання ним було обрано квартиру АДРЕСА_2 , що повинна була перейти у власність територіальної громади м. Одеси.

Так, ОСОБА_1 в 2010 році отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «право». На підставі наказу № 152-ос/а від 28.11.2011 з 01.12.2011 займав посаду секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси та на підставі наказу № 128-ос/а від 03.03.2017 його звільнено із зазначеної посади за власним бажанням.

ОСОБА_1 за освітою, родом своєї діяльності та згідно із посадовими обов`язками секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси був обізнаний у знанні законодавчої бази, складанні, виготовленні, оформленні та направленні копій судових рішень. На підставі наказу № 194/а від 28.11.2011 ОСОБА_1 надано право доступу до АС «Документообіг загальних судів», тобто він достовірно знав як складаються, який вигляд та реквізити мають документи суду та якими посадовими особами вони підписуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що повинна була перейти у власність територіальної громади м. Одеси, ОСОБА_1 вирішив шахрайським шляхом заволодіти зазначеною квартирою, шляхом виготовлення та надання завідомо підроблених документів на квартиру.

Приблизно в жовтні 2017 року, більш точна дата під час досудового слідства не встановлена, ОСОБА_1 за невстановлених обставин залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_2 , який мешкав у підсобному приміщенні домоволодіння по АДРЕСА_3 , яке перебувало у власності родини ОСОБА_1 , з пропозицією оформлення на його ім`я права власності на квартиру

АДРЕСА_2 в жовтні 2017 року, точні час та дата слідством не встановлені, ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_1 на заволодіння майном, що повинно було перейти у власність територіальної громади м. Одеси та розуміючи, що він не має законних підстав для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , погодився на те, щоб оформлення права власності на зазначену квартиру здійснювалось на його ім`я.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння нерухомим майном, ОСОБА_1 у невстановленому місці та у не встановлені дату та час виготовив підроблене рішення судді Приморського районного суду м.Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору № 679/96 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 біржі 17.10.1996 дійсним та про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , відповідність якого оригіналу завірив власноруч. При цьому ОСОБА_1 взяв за зразок дійсне рішення судді Приморського районного суду м.Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору №669/97 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , зареєстрованому АДРЕСА_5 Одеській Новій біржі 17.07.1997 дійсним та про визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_4 , яке зберігається в архіві Приморського районного суду м.Одеси.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння нерухомим майном, що повинно було перейти у власність територіальній громаді м. Одеси, шляхом обману, з метою реєстрації права власності на об`єкт свого злочинного посягання, тобто на квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 12.10.2017 звернулись до КП «Реєстраційна служба Одеської області» (ЄДРПОУ № 41395911), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 21, де від імені ОСОБА_2 подано заяву № 24639926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 Бріжаком ОСОБА_4 В. Заяву № НОМЕР_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2017 о 15 год. 29 хв. та сформовано друковану форму заяви державним реєстратором ОСОБА_5 .

З цією метою, серед інших документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали завідомо підроблений документ - рішення судді Приморського районного суду м.Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору №679/96 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 біржі 17.10.1996 дійсним та про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

На підставі наданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пакету документів, 17.10.2017 державний реєстратор КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул. Гімназична, 21, не дотримуючись вимог ст. ст.10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 та п.п.9,10,14 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 не витребувала рішення судді Приморського районного суду м.Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 та не зупинила розгляд заяви, будучи достовірно обізнаною про порядок здійснення державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав прийняла рішення № 37599631 щодо заяви № 24639926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу та вчинила протиправну реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 22853031 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна № 1380184751101.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України Бріжак ОСОБА_7 фактично набув формального законного права власності на зазначену квартиру, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено всі необхідні дії щодо легалізації набутого права.

У подальшому ОСОБА_1 , з метою отримання грошових коштів від реалізації квартири АДРЕСА_2 , якою він заволодів злочинним шляхом, звернувся до ріелтора з оголошенням про її продаж.

Вказану квартиру по вказівці та в присутності ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку здійснення правочинів, 04.12.2017 ОСОБА_2 відчужено ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу № 2429 від 04.12.2017, в якому зазначено суму угоди в розмірі 160 945 грн., але фактично покупцем сплачено грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, що за курсом Національного банку України на час продажу складало 324 000 гривень. Отримані від продажу квартири грошові кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що повинна була перейти у власність територіальної громади м. Одеси, шляхом обману, використовуючи підроблене рішення судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору № 679/96 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 біржі 17.10.1996 дійсним та про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_7 заволоділи зазначеною квартирою, ринкова вартість якої станом на 12.10.2017, згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи склала 499 400 грн., чим спричинили збитків територіальній громаді м. Одеси в особливо великому розмірі, на суму, що більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що у невстановленому місці та у невстановлений слідством час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на підробку офіційного документу, з метою подальшого його використання при вчиненні шахрайських дій для заволодіння чужим майном.

Так, ОСОБА_1 в 2010 році отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «право». На підставі наказу № 152-ос/а від 28.11.2011 з 01.12.2011 займав посаду секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси та на підставі наказу № 128-ос/а від 03.03.2017 його звільнено із зазначеної посади за власним бажанням.

ОСОБА_1 за освітою, родом своєї діяльності та згідно із посадовими обов`язками секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси був обізнаний у знанні законодавчої бази, складанні, виготовленні, оформленні та направленні копій судових рішень. На підставі наказу № 194/а від 28.11.2011 ОСОБА_1 надано право доступу до АС «Документообіг загальних судів», тобто він достовірно знав як складаються, який вигляд та реквізити мають документи суду та якими посадовими особами вони підписуються.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення документу з метою його подальшого використання, у невстановлений досудовим слідством період часу, у невстановленому досудовим слідством місці та у невстановлений досудовим слідством спосіб, ОСОБА_1 , використовуючи особисті дані ОСОБА_2 , який не був обізнаний у його злочинних намірах, виготовив підроблене рішення судді Приморського районного суду м. Одеси Корчевного Г ОСОБА_10 В ОСОБА_10 від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору № 679/96 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 біржі 17.10.1996 дійсним та про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , відповідність якого як оригіналу у подальшому завірив власноруч. При цьому

ОСОБА_1 взяв за зразок дійсне рішення судді Приморського районного суду м. Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору № 669/97 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , зареєстрованому АДРЕСА_5 Одеській Новій біржі 17.07.1997 дійсним та про визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_4 , яке зберігається в архіві Приморського районного суду м. Одеси.

Вказаний підроблений документ ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 12.10.2017 надав із заявою № 24639926 від імені ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 до КП «Реєстраційна служба Одеської області» (ЄДРПОУ 41395911), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 21 з метою реєстрації права власності на об`єкт свого злочинного посягання, тобто на квартиру АДРЕСА_2 на ОСОБА_2 .

Крім того, досудовим розслідуванням також установлено, що у ОСОБА_1 , який мав корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме квартирою АДРЕСА_2 , що повинна була перейти у власність територіальної громади м. Одеси, виник злочинний умисел на використання підробленого документа. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 12.10.2017, перебуваючи у КП «Реєстраційна служба Одеської області» (ЄДРПОУ 41395911), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 21, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , надали із заявою № 24639926 від імені ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 завідомо підроблений документ, а саме рішення судді Приморського районного суду м. Одеси Корчевного Г.В. від 13.06.2003 по справі № 2-3100/2003 про визнання договору № 679/96 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 біржі 17.10.1996 дійсним та про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

На підставі наданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пакету документів, 17.10.2017 державний реєстратор КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул.Гімназична, 21, не дотримуючись вимог ст. ст.10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 та п.п.9,10,14 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, будучи достовірно обізнаною у порядку здійснення державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав прийняла рішення № 37599631 щодо заяви № 24639926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу та вчинила протиправну реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за №22853031 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна 1380184751101.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінальних правопорушень, є реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 не має місця реєстрації та постійного місця мешкання, офіційно не працевлаштований. В той же час, ОСОБА_1 має можливість спілкуватись з іншими особами, які на теперішній час не допитані у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей та документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, впливати на свідків, які на теперішній час не допитані в ході досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що підозра необґрунтована, до матеріалів клопотання не долучені докази, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, ОСОБА_1 не має намір ухилятися, завжди з`являвся на виклики, надавав покази, не перешкоджав ходу слідства, крім того, ОСОБА_1 проживає з дружиною та дитиною, дружина має захворювання мозку, у дитини порок серця, тому останні потребують медичної допомоги.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

03.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у особливо великих розмірах; ч. 1 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає відповідні права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України підтверджується матеріалами клопотання та сукупністю здобутих слідством доказів.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ймовірно вчиненого за попередньою групою осіб, в особливо великих розмірах, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

В частині наявності ризику знищення, сховання або спотворення речей чи документів, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження вказаних ризиків, а прокурором в судовому засіданні також не було доведено наявність вказаних ризиків.

Також, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину, крім того, відповідно до долученої захисником медичної документації, дружина та дитина підозрюваного хворіють та потребують лікування, що вказує на можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи позитивні характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області Паєвської О.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Муравйовим П.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 03.05.2020 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 03.05.2020 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.