Рішення № 88214412, 26.02.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4520/19

Провадження № 2/346/293/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Бойко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання права на приватизацію житлового приміщення, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є військовим пенсіонером 13.08.2004 року він звільнений в запас з посади начальника групи управління польотами – керівника польотами військової частини А1501.

Під час проходження військової служби у Коломийському гарнізоні йому із сім`єю з чотирьох осіб на підставі рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради «Про видачу ордерів на заселення житлової площі» від 23.12.2003 року № 40 видано ордер на право зайняття житлового приміщення з трьох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 . 24.12.2003 року зареєстроване місце проживання позивача із сім`єю за вказаною адресою, ним здійснено ремонт квартири та сплачуються комунальні послуги.

01.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про приватизацію вказаного житла, однак, у приватизації йому відмовлено у зв`язку із тим, що дана квартира розподілена як службова. Із вказаною позицією позивач не погоджується та вважає її такою, що порушує його права, оскільки під час вселення спірна квартира не мала статусу службової, ордер йому видано на загальних підставах. Тому позивач просить визнати за ним право на приватизацію вказаної квартири.

Позивач в судове засідання не з`явився, до позову долучено письмову заяву від 24.09.2019 року, в якій позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати в його відсутності (а.с. 30).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 23.10.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_2 є житловим фондом Міністерства оборони України та перебуває на балансі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району. Згідно з витягом з наказу № 171 командира військової частини А1501 від 22.09.2003 року ОСОБА_1 виділено службове житло для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей до надходження черговості на одержання житла для постійного проживання. Рішенням виконавчого комітету Корницької сільської ради від 23.12.2003 року згідно зі списком розподілу службової житлової площі по військовій частині А 1501 від 22.09.2003 року позивачу видано ордер на заселення вказаної житлової площі. Таким чином, спірна квартира розподілена як службова. Тому на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягає приватизації. Крім того, позивач перебуває на квартирному обліку в списках загальної черги Коломийського гарнізону під №7 від 17.09.2002 року, для внесення до пільгових списків першочергового та позачергового забезпечення житлом із рапортом не звертався. Отже, ОСОБА_1 вже скористався правом на приватизацію. Тому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки спірна квартира надавалася позивачу, як службова на період проходження військової служби.

26.02.2020 року представник відповідача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі. Однак, суд вважає причини відкладення розгляду справи неповажними, відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає подальшому розгляду справи, позиція відповідача щодо позовних вимог викладена у відзиві на позовну заяву, а представник жодного разу не з`явився в судові засідання, незважаючи на те, що провадження в справі відкрито 27.09.2019 року. Тому таку поведінку суд вважає спрямованою на безпідставне затягування розгляду справи. Крім того, представником відповідача не надано суду жодного підтверджуючого документа зайнятості в іншій справі і не зазначено чому саме він надавав перевагу участі в іншій справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ст. 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється законом. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством.

Наказом командира військової частини А 1501 від 11.08.2004 року № 197 позивача звільнено в запас з посади керівника польотами військової частини (а.с. 7).

Під час проходження служби на підставі рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради «Про видачу ордерів на заселення житлової площі» від 23.12.2003 року № 40 позивачу та членам його сім`ї видано ордер, № 009 серії ВЧ-10 від 23.12.2003 року на жиле приміщення, а саме на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 8, 9).

На підставі вказаного ордеру позивач із сім`єю вселився у спірну квартиру, його місце проживання зареєстроване в ній, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданій Корницькою сільською радою 13.02.2019 року № 102. Крім того, за вказаною адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 – його дружини, та ОСОБА_3 - сина (а.с. 13).

Згідно з довідкою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 34 від 24.04.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використали чеки в сумі 0,54 при нормі 4,20 грн. та рахуються в списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 в ТВБВ № 10017/087 Філії Рівненське обласне управління АТ «Державний Ощадний банк України» (а.с. 21).

Частиною 1 ст. 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 8 вказаного Закону передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитку здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

01.03.2019 року позивач звернувся до начальника Івано-Франківської КЕЧ району із заявою про надання дозволу на приватизацію вказаної квартири (а.с. 12).

Листом від 07.03.2019 року № 15/59 позивачу відмовлено в наданні дозволу на приватизацію спірної квартири у зв`язку із тим, що вона розподілена як службова та згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягає приватизації (а.с. 17).

Як вбачається з відповіді начальника Івано-Франківської КЕЧ району від 29.05.2019 року № 15/125, житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира, перебуває на балансі (бухгалтерському обліку) Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району.

Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Витяг з рішення про включення спірної квартири до числа службових відсутній, з цього питання рекомендовано звернутися до Корницької сільської ради Коломийського району (а.с. 19).

Листом Корницької сільської ради № 237/02-24 від 24.06.2019 року повідомлено, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень сільських рад та їх виконавчих органів щодо включення житлових приміщень до числа службових. Рішенням виконавчого комітету Корницької сільської ради квартири в будинку АДРЕСА_2 до числа службових не включались, спеціальні ордери для вселення в службові житлові приміщення в будинку за вказаною адресою сільською радою не видавались, нею видано 10 ордерів на заселення житлової площі за вказаною адресою на підставі та у відповідності до ст. 58 ЖК України (а.с. 20).

Згідно з наказом Міністерства оборони України від 01.12.2014 року № 453/164 начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України визначено організувати безоплатне вилучення з балансу Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади, а саме житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10, 11).

Як вбачається із відповіді Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 15.05.2019 року № КО-131(7) на вказаний житловий будинок виготовлено технічний паспорт, отримано витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна та на стадії підготовки документи для оформлення права власності за Міністерством оборони України, правовстановлюючі документи на нерухоме майно планується оформити до 31.05.2019 року (а.с. 26).

Відповідно до п. 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація. Відповідно до п. 21 вказаного положення на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер (додаток N 2), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, передбачено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до п. 20 вказаного Положення документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка (и), видана (і) органом приватизації за попереднім (и) місцем (ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Згідно з ч. 10, 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають право відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло, в тому числі приватизації житла.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та у відмові позивачу у праві на приватизацію зазначено, що спірна квартира відноситься до службового житла та надана позивачу як службова. Однак, суду не надано доказів, які б підтверджували віднесення спірної квартири до числа службових. Зокрема, відсутнє рішення виконавчого комітету Коломийської районної ради про включення вказаного жилого приміщення до числа службових, позивачу не видавався спеціальний, передбачений нормами ЖК України, ордер на службове житлове приміщення. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач та члени його сім`ї постійно проживають у спірному житлі, місце їхнього проживання не зареєстроване за іншими адресами, користуються вказаною квартирою на законних підставах. Тому суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відмова у праві на приватизацію житлового приміщення порушує право позивача та членів його сім`ї на житло.

Крім того, як вбачається із довідки ТВБВ 10017/087 Філії-Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 24.04.2019 року позивач та члени його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 включені у списки громадян на приватизацію житла і кожен з них використав житлові чеки в сумі 0,54 грн. при нормі 4,20 грн. (а.с. 21).

На підставі наведеного ст.47 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 58, 118 Житлового кодексу України, ст. 345 ЦК України, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37, та керуючись ч. 2 ст. 247 ч.2, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителем АДРЕСА_4 , право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 березня 2020 року.

Суддя Калинюк О. П.