Рішення № 88214080, 03.03.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4262/19

№ 2/183/934/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району, про усунення перешкод у вихованні онуки, визначення порядку зустрічей, -

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи – Кучиної О.П.,-

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району, в якому просила суд зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з онуком – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визначити час та місце зустрічей з онуком, а саме:

-кожного першого та третього тижня кожного місяця з п`ятниці з 16.00 години до 15.00 години неділі, за місцем проживання позивача з можливістю відвідування в цей час дитячих майданчиків, парків, цирку, театрів, бібліотек, виставок, кінотеатрів та інших закладів по всій території України;

-щорічно, раз на рік тривалістю 10 календарних днів влітку та 5 календарних днів взимку без присутності матері відпочивати разом з онуком;

-кожен рік 08 квітня зустрічатися з 16.00 години до 20.00 години.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 лютого 2012 року її син ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син – ОСОБА_5 .

06 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , - був розірваний.

Після розірвання шлюбу онук позивача залишився проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого бабуся позбавлена була можливості безперешкодно спілкуватися з дитиною. Ці перешкоди проявляються в тому, що матір дитини уникає спілкування з нею, на телефонні дзвінки не відповідає, що унеможливлює домовитися про зустріч з дитиною.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що вона цікавиться життям свого онука, їй стало відомо, що ОСОБА_8 дуже рідко відвідує школу, оскільки часто хворіє, однак адміністрація школи заборонила без згоди матері спілкуватися з дитиною. Позивач зазначає, що неодноразово зверталася до батьків ОСОБА_9 , з якими проживає ОСОБА_8 , з проханням поспілкуватися з дитиною у відсутності матері, однак вони не дозволяють спілкуватися з дитиною, не говорячи вже про можливість виїзду дитини за межі села, з метою відвідування розважальних, освітніх чи інших закладів.

Також позивач звертає увагу на те, що з самого народження онука, вона піклувалася про нього, допомагала своєму синові та невістці у вихованні дитини, тому має дуже тісний контакт з онуком, дуже любить його, має всі можливості щоб забезпечити розвиток свого онука в дусі поваги до суспільства та своїх батьків, має можливість фізичного розвитку свого онука, готова забезпечити йому і розважальний відпочинок, і пізнавальні ігри, і вживати заходи для додаткового навчання та розвитку дитини.

Між тим, принципова позиція відповідача порушує не тільки її права, як бабусі, але порушує права та інтереси самої дитини, яка позбавлена турботи та любові з її боку.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року відкрите загальне позовне провадження по справі (а.с. 21-22).

У відзиві на позов відповідач спростовує доводи позивача про те, що вона чинить перешкоди у спілкуванні з онуком, вважає такі доводи нічим не доведеними. Відповідач зауважує, що бабуся онука веде себе некоректно по відношенню, як до неї, так і до самого онук, вважаючи, що має в будь-який час забирати дитину та тримати її у себе тривалий час, внаслідок чого вона була змушена відбирати дитини за допомогою правоохоронних органів. Оскільки такі випадки були непоодинокими, відповідач не довіряє позиваці, вважає, що статус бабусі не дає їй права виховувати дитину, як вона вважає за потрібне. Не дивлячись на це, ОСОБА_2 не заперечує проти зустрічей сина з бабусею, вважає, що кожну першу та третю суботу місяця з 10.00 години до 10.00 години неділі буде достатньо для забезпечення інтересів дитини. При цьому відповідач наполягає лише на проводженні спільного часу виключно за місцем проживання позивача в с.Михайлівка. На її думку, дитина може, за своїм бажанням, проводити разом з бабусею не більше 14 днів на рік і не більше 7 днів підряд з можливістю виїзду на відпочинок в межах України у неучбовий час, за умови, що ці дні не припадають на Новий рік, день народження дитини, Різдво та Пасху (а.с. 40-41).

Ухвалою суду від 27.01.2020 року закінчене підготовче судове засідання (а.с. 59).

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, надала детальні пояснення про те, що з самого народження онука вона приймала активну участь у його вихованні, оскільки її син та невістка проживали разом з ними в с.Михайлівка, їх будинок забезпечений всім необхідним для проживання в ньому дитини. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , невістка разом з онуком ОСОБА_8 у 2018 році переїхала проживати до своїх батьків в с.Орілька, у яких є ще двоє малолітніх дітей. Позивач розуміє, що матір дитини вживає всіх заходів для забезпечення потреб своєї дитини, працюючи по декілька днів в м.Новомосковську Дніпропетровської області, однак в цей час дитина не отримує належного виховання, внаслідок чого протягом навчального року дуже рідко відвідувала школу, вона стурбована, що ОСОБА_8 не займається нічим додатково і така байдужість матері до навчання свого сина можу призвести до негативних наслідків. Також, ОСОБА_1 пояснила, що добровільно домовитися про зустріч з дитиною, майже не можливо, оскільки на телефонні дзвінки відповідач не реагує. В той час, коли вони приїздять до її батьків та просять надати можливість поспілкуватися з онуком, батьки відповідачки без її згоди, не дають можливості побачитися з дитиною. При цьому позивач звернула увагу суду на те, що дитина дуже прив`язана до них, у ОСОБА_8 теплі стосунки і з нею, і з дідом. Вони мають можливість спільно проводити час не тільки в селі, але можуть виїжджати і до райцентру, і до обласного центру, де дитина зможе відвідувати парки, вистави, цирк, театри, тощо. Занепокоєність матері про те, що дитина багато часу не може проводити з бабусею та дідом, на думку позивача, нічим не обґрунтована. Жодного разу дитина не захворіла у них, не потрапила в неприємну ситуацію, навпаки онук ОСОБА_8 з радістю йде до них на зустрічі, із зацікавленістю проводить час з ними, особливо поза межами села. Саме тому, позивач наполягає на такому графіку зустрічей, щоб мати можливість надати дитині, якомога більший духовний, фізичний, навчальний та пізнавальний розвиток.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 , на засідання органу опіки та піклування обговорювалася ситуація, що склалася в сім`ї ОСОБА_5 , 2012 року народження. Так, орган опіки та піклування встанови, що матір дитини не належним чином виконує свої батьківські обов`язки, дитина протягом навчального року майже не відвідувала навчальний заклад без поважних причин. Так ситуація склалася тому, що матір ОСОБА_8 чотири дні працює в м.Новомосковську Дніпропетровської області, і в ці дні дитина залишається проживати в сім`ї ОСОБА_10 , де проживають ще двоє малолітніх дітей. Ці дід та баба не знаходять достатньо часу для того, щоб зібрати онука до школи, провести з ним необхідну підготовку тощо. При спілкуванні з вчителями в школі було з`ясовано, що матір дитини не приділяє належної уваги навчанню та вихованню сину, дитина взагалі не зареєстрована у сімейного лікаря, а після втручання органу опіки та піклування в цей процес, адміністрація школи почала приховувати інформацію щодо часу перебування дитини в школі. З матір`ю дитини проведена бесіда, остання запевнила, що не чинить перешкод у спілкування бабусі та онука, однак вважає, що таке спілкування можливе лише в межах села Михайлівка. На думку представника органу опіки та піклування позивач, наполягаючи на такому порядку зустрічей, який визначений у позові, з огляду на її ставлення до дитини, зможе забезпечити належне виховання та розвиток онука, такий порядок зустрічей забезпечить інтереси самої дитини, яка в даному випадку, потребує турботи та любові не тільки зі сторони матері.

Відповідач в судовому засіданні наполягала на тому, що не чинить перешкод у спілкуванні бабусі та онука, однак мав місце випадок, коли вона дозволила тиждень пожити синові у бабусі. Після цього вона не мала можливості повернути дитину додому цілий місяць, забрати додому дитину виявилося можливим за допомогою правоохоронних органів. Після цього випадку вона дійсно заборонила адміністрації школи давати сина без її дозволу стороннім особам, щоб убезпечити дитину від наслідків, при яких вона силоміць повертає дитину додому. Відповідач вважає, що запропонованого нею у відзиві графіку зустрічей буде достатньо для реалізації прав бабусі на виховання онука, на її думку спільний відпочинок в межах села Михайлівка є безпечнішим для дитини, ніж поїздки до м.Новомосковська чи м.Дніпро. При цьому відповідач не спростовувала тих доводів, що дитина протягом навчального року дуже мало відвідувала школу, оскільки в період її роботи, її батьки дійсно не встигають зібрати дитину до школи, додатково дитина нічим не займається.

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_11 в судовому засіданні надав показання про те, що являється дідусем ОСОБА_5 , 2012 року народження, свідок підтвердив ті обставини, що вони не мають можливості добровільно домовитися про зустріч з онукою з їх колишньою невісткою. Крім того, свідок надав показання про те, що мав випадок, коли їх син ОСОБА_6 зателефонував їм та попросив забрати ОСОБА_8 зі школи для того, щоб купити йому необхідні речі. Вони приїхали до школи, повідомили директора та батька, що заберуть онука до батька, однак ОСОБА_12 повідомила правоохоронні органи про викрадення дитини, їм зателефонували з поліції та просили повернути дитину, тому вони одразу повернули дитину до школи, де перебували лише директор та вчителі. Також свідок надав показання, що їх онук ОСОБА_8 із задоволенням проводить час разом з ними і в с.Михайлівка, де у нього в будинку для дитини створені всі необхідні умови, із задоволенням цікавиться, як хлопчик, автомобілем, тому любить поїздки до м.Новомосковська, бажає більше подорожувати разом з ним. На даний час вони позбавлені можливості безперешкодно спілкуватися з онуком.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_13 бачила подію, при якій ОСОБА_1 вела за руку онука ОСОБА_8 на автобусну зупинку в с.Орілька, їй відомо, що ОСОБА_12 не повідомлена була про зустріч бабусі та онука, внаслідок чого почула скандал між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Свідок відповідача ОСОБА_10 в судовому засіданні надав показання, про те, що ОСОБА_2 являється його дочкою, відповідно ОСОБА_14 – його онуком. Вони всі разом після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проживають разом в с. Орілька Новомосковського району, в його будинку, де для дітей створені всі умови. Дійсно бувають випадки, коли ні ОСОБА_14 , ні його двоє малолітніх дітей не відвідують школу, оскільки в селі батьки мають багато роботи, тому не встигають зібрати дітей до школи. Свідок наполягає на тому, що його дочка належним чином виховує свого сина та не чинить перешкод у спілкуванні з ОСОБА_1 , однак після того, як дитину прийшлося забирати від них за допомогою правоохоронних органів, його дочка вважає, що бабуся та дідусь можуть брати дитину лише з її згоди.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Встановлені в судовому засіданні обставини.

У відповідності до свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_15 18 лютого 2012 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровській області, після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєне ОСОБА_16 (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровській області (а.с. 7).

Позивач являється матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9) та відповідно бабою ОСОБА_5 , 2012 року народження.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року шлюб між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , - розірвано (а.с. 14).

ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с. 11), разом з нею за цією адресою постійно проживають її чоловік ОСОБА_11 та двоє дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (а.с. 13).

Зазначене домоволодіння являється власністю ОСОБА_11 (а.с. 15,16.

В свою чергу, ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 20), даних про місце реєстрації ОСОБА_5 суду не подано.

З огляду на позиції сторін та матеріали справи вбачається, що спір між сторонами виник відносно усунення перешкод у спілкуванні баби з онуком, визначення способу участі у вихованні дитини.

Самостійно і добровільно сторони не можуть визначитися із спільною участю у вихованні онуки, а тому порушено питання про участь у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком, яка фактично мешкає окремо від дитини.

До правовідносин, що вникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8). Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.9).

Згідно ст.257 СК України баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками та брати участь у їх вихованні (ч.1). Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків (ч.2). Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (ч.3).

Аналіз змісту ч.ч.2 та 3 ст.257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст.263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст.159 цього Кодексу.

Тлумачення ст.159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Так, у відповідності до акту обстеження житлово-побутових умов проживання позивача, ОСОБА_1 проживає разом з чоловіком ОСОБА_11 , у будинку створені всі умови для проживання дитини (а.с. 10).

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони (а.с. 12).

Суду надано переконливі докази про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_1 приймають активну участь у вихованні онука, сам малолітній ОСОБА_14 , 2012 року народження, при з`ясуванні його думки щодо порядку зустрічей з бабусею, висловив бажання проводити разом з ними всі вихідні.

Про недостатнє піклування матері про свою дитину свідчать подані інформація з КЗО «Керносівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (а.с. 45), а також довідка з КНП «Центр Первинної медико-санітарної допомоги Новомосковської районної ради, у відповідності до якої ОСОБА_14 не перебуває на обліку у сімейного лікаря (а.с. 46).

Про турботу ОСОБА_1 про свого онука свідчать, як її показання, так і показання відповідача, які у сукупності з показаннями свідків з обох сторін, дають суду беззаперечні докази про наявність у позивача бажання та можливостей забезпечення свого онука достатнім, пропорційним та гармонічним розвитком в умовах, коли батьки дитини проживають окремо один від одного, в різних населених пунктах в межах одного району.

Сама по собі наполеглива та принципова позиція відповідача обмежити свого сина межами фізичного перебування в населених пунктах с.Орілька чи с.Михайлівка Новомосковського району, і лише у чітко встановлений час, свідчать про наявність обставин, що розцінюються судом, як перешкоди бабусі у спілкуванні з онукою та у її вихованні.

Під час вирішення спору щодо участі бабусі у вихованні онука суд бере до уваги її особисту прихильність до дитини, вік дитини, інші обставини, що мають істотне значення, а саме те, що дитина певний час проживала в сім`ї позивача. Крім того, суд бере до уваги пояснення позивача та представника третьої особи щодо ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків, а так само враховує думку дитини щодо визначення більшого часу для спілкування з бабусею, з якою він з задоволенням має бажання проводити всі вихідні.

Разом з тим, небайдуже ставлення позивача до виховання дитини свідчить не лише про бажання баби брати участь у спілкуванні та вихованні дитини, але і про безпосередню його участь у цьому процесі.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року, (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі членів сім`ї у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У даній конкретній справі, належний орган опіки та піклування виконавчого комітету Перещепинської міської ради надав суду висновок про доцільність забезпечення прав баби на сімейне виховання онуки (а.с. 36-37).

Встановлюючи порядок спілкування баби з онуком, суд відступає від порядку, запропонованого позивачем та звертає увагу на неможливість забезпечення зустрічей з онуком фактично протягом двох вихідних, безперешкодне спілкування з дитиною за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кожного першого та третього тижня кожного місяця з п`ятниці з 16.00 години до 12.00 години неділі, з правом виїзду до інших міст України, без попереднього погодження з матір`ю дитини, забезпечить пропорційну участь, як бабусі та і матері дитини у процесі її виховання.

При цьому суд не знаходить перешкод у визначенні порядку зустрічей баби з онуком з правом виїзду до інших міст України без попереднього погодження з матір`ю дитини, попереднього узгодження з матерію потребує лише вибір літнього місяця відпочинку та початку оздоровчого відпочинку в зимовий період.

Враховуючи фактичні обставини справи, вимоги закону, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог, відповідача слід зобов`язати не чинити перешкоди позивачеві у спілкуванні з онуком та його вихованні.

При цьому суд вважає за необхідне визначити наступний графік побачень баби з онуком:

-безперешкодне спілкування з дитиною за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кожного першого та третього тижня кожного місяця з п`ятниці з 16.00 години до 12.00 години неділі, з правом виїзду до інших міст України, без попереднього погодження з матір`ю дитини;

-безперешкодне спілкування з дитиною за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кожного року 08 квітня;

-забезпечення оздоровчого відпочинку протягом 15 діб на рік (10 днів – у літній період, 5 днів – у зимовий період) з правом виїзду до інших міст України, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини щодо вибору літнього місяця відпочинку та початку оздоровчого відпочинку в зимовий період.

Саме такий спосіб участі баби у вихованні онука в повній мірі відповідатиме інтересам як його матері, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі баби у процесі виховання дитини. При цьому, також слід враховувати вік дитини, яка повинна навчатися в школі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 1) .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,76,81,89,263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району, про усунення перешкод у вихованні онуки, визначення порядку зустрічей, - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступний графік побачень з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 :

-безперешкодне спілкування з дитиною за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кожного першого та третього тижня кожного місяця з п`ятниці з 16.00 години до 12.00 години неділі, з правом виїзду до інших міст України, без попереднього погодження з матір`ю дитини;

-безперешкодне спілкування з дитиною за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кожного року 08 квітня;

-забезпечення оздоровчого відпочинку протягом 15 діб на рік (10 днів – у літній період, 5 днів – у зимовий період) з правом виїзду до інших міст України, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини щодо вибору літнього місяця відпочинку та початку оздоровчого відпочинку в зимовий період;

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа – орган опіки та піклування Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району, ЄДРПОУ 04338463, юридична адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул.Шевченко, 43

Суддя О.В. Сорока.