Рішення № 88213877, 10.03.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4553/19

Провадження № 2/206/70/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

представника позивача Железняк О.В.

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

І. Стислий виклад позиції позивача, представника позивача та заперечень представника відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2011 між ПАТ «БМ Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 16/69/041011 від 04.10.2011. Згідно умов кредитного договору грошові кошти банком надано позичальнику. Відповідач ОСОБА_2 перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. Так, станом на 25.05.2019 заборгованість за кредитним договором становить 154995,41 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 93223,22 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) – 27093,15 грн., пеня на суму простроченої заборгованості 34678,04 грн. В забезпечення грошового зобов`язання по даному кредитному договору 04.10.2011 між ПАТ «БМ Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком. В зв`язку із чим, представник позивача просив стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за кредитним договором № 16/69/041011 від 04.10.2011 у розмірі 154995,41 грн та судові витрати (а.с. 2-3, 62-64).

Представником відповідача Петренко Д.А. було подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого остання зазначила, що ПАТ «БМ Банк» та відповідач ОСОБА_2 не уклали (не узгодили) графік повернення кредиту, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язаний був повертати грошові кошти у певні проміжки часу, відтак кредитний договір не містить строку виконання зобов`язань щодо погашення кредиту і, як наслідок, не можливо встановити строки погашення кредиту, суми, які повинен був сплачувати в рахунок погашення кредиту, встановити дату коли відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору. Також відповідач ОСОБА_2 не отримував повідомлення про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором. Оскільки відсутній факт неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, то у поручителя не настає відповідальність, Так, позивачем не долучено доказів отримання поручителем повідомлення від банку про невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором, документів наданих банком, що підтверджують вимогу до боржника, звернення банка до поручителя шляхом направлення йому письмової вимоги. Позивачем не долучено доказів щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором. В зв`язку із чим, представник відповідача Петренко Д.А. просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 159-161).

Представником позивача було подано відповідь на відзив, згідно змісту якої останній зазначив, що до позовної заяви надавався графік погашення заборгованості в розрізі кожного місяця, яким встановлена дата остаточного повернення кредиту до 03.10.2018. Позов поданий вже після спливу граничного строку повернення кредиту. Відсутність відповідного повідомлення не звільняє боржника від виконання обов`язку (а.с. 185-186).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі та зазначив, що строки сплати кредитного договору вказані в детальному розписі, в розписі є і графік. У відзиві відповідачем не зазначалось щодо 20% авансового внеску, авансовий внесок це не кредит.

Представник відповідача Петренко Д.А. у судовому засіданні просила відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, зазначила, що в матеріалах справи немає жодного документу на підтвердження саме такої суми заборгованості, відсутній графік платежів.

Відповідач ОСОБА_3 , яка неодноразово судом повідомлялася про дату, час та місце проведення судових засідань, у судові засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомляла.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

14.08.2019 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-45).

Разом з матеріалами вказаної позовної заяви, також, було подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2019 було повернуто позивачу. Дана ухвала не оскаржувалася сторонами та набрала законної сили (а.с. 40-42, 49-50).

19.08.2019 ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надано 3 дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків (а.с. 52).

06.09.2019 на адресу суду надійшла заяву про усунення недоліків з додатками (а.с. 58-144).

11.09.2019 по даній цивільній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.10.2019 (а.с. 145).

11.10.2019 представником відповідача - адвокатом Жуковою Є.Б. подано відзив на позовну заяву.

11.10.2019 було відкладено судовий розгляд на 06.11.2019 у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_3

06.11.2019 прийнято відзив та відкладено судовий розгляд на 20.11.2019 у зв`язку з першою неявкою представника позивача та неявкою відповідача ОСОБА_3 .

20.11.2019 було відкладено судовий розгляд на 18.12.2019 за клопотаннями сторін у зв`язку із тим, що сторони виявили бажання врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди та їм потрібен був для цього час.

21.11.2019 представником відповідача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив на позовну заяву.

18.12.2019 до суду надійшла заява представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення судового розгляду у зв`язку з тим, що на даний час процес врегулювання спору не завершений, сторонам ведуться перемовини щодо умов такого врегулювання, можливість укладення мирової угоди не вичерпана, але для цього потрібен додатковий час. В зв`язку із чим просили суд повторно відкласти судовий розгляд призначений на 18.12.2019 на строк не менш ніж один місяць, в зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено на 14.01.2020.

14.01.2020 розгляд справи було відкладено на 11.02.2020, у зв`язку із тим, що представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні просили суд надати додатковий строк для вирішення питання щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

11.02.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Жукової Є.Б. про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із тим, що представник не має можливості прибути на визначений час за станом здоров`я, в зв`язку із чим судовий розгляд було відкладено на 02.03.2020 (а.с. 200-201).

02.03.2020 в судовому засіданні представник відповідача - адвокат Жукова Є.Б. заявила клопотання про перенесення судового засідання для того, щоб ознайомити довірителя з рішенням банку щодо врегулювання спору, в зв`язку із чим судовий розгляд було відкладено на 10.03.2020.

04.03.2020 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача Железняка О ОСОБА_5 В. про забезпечення позову, у задоволені якої ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2020 було відмовлено (а.с. 209-218, 220-221).

10.03.2020 під час розгляду справи судом заслухано представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

10.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.10.2011 між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 16/69/041011, який було підписано банком та позичальником ОСОБА_2 , згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти на придбання автомобіля на первинному ринку у розмірі 487177,00 грн., процентна ставка складає 15,99 % річних, дата остаточного повернення кредиту 03.10.2018, окрім цього умовами кредитування передбачено штрафну процентну ставку, яка дорівнює процентній ставці + 5% річних та складає 20,99 % річних. Згідно додатку № 1 до кредитного договору № 16/69/041011 від 04.10.2011 підписаного банком та позичальником ОСОБА_2 , сторони затвердили детальний розпис сукупної вартості кредиту, який містить графік платежів та відповідає вимогам Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10.05.2007 (а.с. 7-17).

Між кредитором ПАТ «БМ Банк», поручителем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 16/69/041011 від 04.10.2011, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов`язалась відповідати за зобов`язаннями боржника, що випливають з кредитного договору № 16/69/041011 від 04.10.2011. Згідно п. 12 вищезазначеного договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язання по кредитному договору боржником чи поручителем (а.с. 18).

Відповідно до меморіального ордеру № 4185111 від 04.10.2011, на кредитний рахунок ОСОБА_2 банком була перерахована сума у розмірі 487177,00 грн., згідно платіжного доручення № 4185154 від 04.10.2011 ОСОБА_2 було здійснено оплату за автомобіль Mercedes-Benz E250CDI на кредитний рахунок філії «АВТ. МЕРСЕДЕС» ПАТ «ДНІП-К-АВТО» у розмірі 487177,00 грн. (а.с. 19).

23.05.2018 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ПАТ «БМ Банк» укладено ДОГОВІР ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 230518а та ДОГОВІР ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ ЗА ДОГОВОРОМ ЗАСТАВИ № 230518з (посвідчений нотаріально), відповідно до умов та додатків яких до ПАТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право грошової вимоги до відповідачів за кредитним договором № 16/69/041011 та договором поруки № 16/69/041011 (а.с.22-35).

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 16/69/041011 від 04.10.2011 укладеного з позичальником ОСОБА_2 станом на 20.05.2019 та виписки по особовому рахунку за період з 01.01.2000 по 20.05.2019 № 2240.1.872373.001 відкритого на ім`я ОСОБА_2 , заборгованість по кредитному договору складає 154995,41 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 93223,22 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) – 27093,15 грн., пеня на суму простроченої заборгованості 34678,04 грн. (а.с. 4-6, 70-142).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачами вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, представником позивача та представником відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В той же час, відповідно до змісту ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору свої зобов`язання по поверненню грошових коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав у повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, у зв`язку з чим у кредитора виникло дострокове право вимагати повернення грошових коштів та стягнення заборгованості у примусовому порядку, що відповідає п. 5.1.5 кредитного договору, а в свою чергу поручитель, відповідач ОСОБА_3 , відповідає перед кредитором разом з боржником, відповідачем ОСОБА_2 , як солідарні боржники, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідачів про солідарне стягнення грошових коштів та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10.05.2007, на яку посилалась у судовому засіданні представник відповідача - адвокатЖукова Є.Б.,банки зобов`язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши таке: зазначення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

В той же час, представником позивача до матеріалів справи було долучено додаток № 1 до Кредитного договору № 16/69/041011 від 04.10.2011 підписаний відповідачем ОСОБА_2 , який містить детальний розпис сукупної вартості кредиту та графік платежів та відповідає вимогам вищезазначених правил та додатку до них, відтак доводи представника відповідача, що ПАТ «БМ Банк» та відповідач ОСОБА_2 не уклали (не узгодили) графік повернення кредиту, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язаний був повертати грошові кошти у певні проміжки часу, відтак кредитний договір не містить строку виконання зобов`язань щодо погашення кредиту і, як наслідок, не можливо встановити строки погашення кредиту, суми, які повинен був сплачувати в рахунок погашення кредиту, встановити дату коли відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, відхиляються судом.

Також судом відхиляються доводи представника відповідача ОСОБА_2 , щодо відсутності будь-яких документів, що свідчать про наявність саме такої заборгованості, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи розрахунком заборгованості по кредитному договору № 16/69/041011 від 04.10.2011 укладеного з позичальником ОСОБА_2 станом на 20.05.2019 та випискою по особовому рахунку за період з 01.01.2000 по 20.05.2019 № 2240.1.872373.001 відкритого на ім`я ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу, що представником відповідача ОСОБА_2 не долучено жодного альтернативного розрахунку та не надана жодного іншого доказу на підтвердження відсутності такої заборгованості.

Окрім цього, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що кредитний договір не містить інформації, що банк може змінювати ставку самостійно, оскільки останнє спростовується частиною № 1 кредитного договору № 16/69/041011 від 04.10.2011, так згідно базових умов кредитування процентна ставка складає 15,99%, а в свою чергу сторони домовилися встановити на період порушення штрафну процентну ставку, що обчислюється за формулою: штрафна процентна ставка = діюча процентна ставка +5% річних, що дорівнює 20,99%. В той же час, суд звертає увагу, що сума авансового внеску не є сумою, яка враховується в рахунок погашення кредиту, окрім того, представником відповідача Петренко Д ОСОБА_6 взагалі не надано жодних доказів щодо сплати такого авансового внеску саме до ПАТ «БМ Банк», відтак її доводи з приводу необхідності вираховування суми авансового внеску із суми заборгованості також відхиляються судом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що навіть відсутність відповідного повідомлення про відступлення права вимоги не звільняє боржника від виконання обов`язку щодо сплати заборгованості, а лише передбачає певні несприятливі наслідки для фактора, у разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору, яке в такому разі є належним виконанням зобов`язання.

Окрім цього, у своїй постанові від 01.02.2018 по справі № 569/8962/16-ц Верховний Суд зазначив, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Крім того, суд звертає увагу, що представник відповідача - адвокат Жукова Є.Б. уповноважена представляти інтереси саме відповідача ОСОБА_2 , а в свою чергу відповідач ОСОБА_3 , яка неодноразово судом повідомлялася про дату, час та місце проведення усіх судових засідань по даній цивільній справі, жодного разу у судове засідання не з`явилась, не скористалась правовою допомогою адвоката, з огляду на таке суд приходить до висновку, що остання взагалі не мала зацікавленості щодо вирішення даного спору, відтак доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо неповідомлення поручителя, відповідача ОСОБА_3 шляхом направлення їй письмової вимоги та припинення поруки за спливом строків судом відхиляються.

Також, суд звертає увагу, що судові засідання по даній цивільній справі були неодноразово відкладені за клопотаннями представників сторін з метою надання часу для укладення мирової угоди, однак сторони не дійшли згоди оскільки представник позивача наполягав на сплаті тіла кредиту та відсотків, а в свою чергу відповідач ОСОБА_2 був згоден сплатити лише тіло кредиту, проте сам факт пропозиції відповідача ОСОБА_2 щодо сплати тіла кредиту свідчить про визнання останнім зобов`язання по поверненню кредиту та порушення умов кредитного договору.

В той же час, провадження по даній цивільній справі було відкрито ще 11.09.2019, про що було належним чином повідомлено відповідачів, проте жодного доказу виконання останніми їх зобов`язання за кредитним договором та договором поруки № 16/69/041011 від 04.10.2011 у період слухання справи, до суду надано не було.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідачами та представником відповідача ОСОБА_2 не було подано жодного доказу або клопотання про витребування чи забезпечення певних доказів на підтвердження заперечень проте позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку з відповідачів, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4379,44 грн., тобто по 2189,72 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 516, 526, 530, 553, 554, 559, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (юридична адреса: вул. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443), кредитну заборгованість за договором № 16/69/041011 від 04.10.2011 у розмірі 154995,41 грн., що складається з: 93223,22 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 27093,15 – заборгованість по відсоткам; 34678,04 грн. – пеня на суму простроченої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»судовий збір по 2189 грн. 72 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.03.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак