Рішення № 88213520, 16.03.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9918/19

Провадження № 2/185/1071/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,

з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.

представника позивача адвоката Соболь Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Богданівської сільської ради про встановлення факту родинних відносин між нею та померлими особами – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача – Богданівської сільської ради у судове засідання не з`явився, надійшов лист № 2-14/2088 від 11 листопада 2019 року, підписаний сільським головою Грищенком О.Г., за змістом якого виконавчий комітет Богданівської сільської ради просить розглянути справу без участі його представника, не заперечує проти задоволення позову (а.с.51).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26 липня 2000 року до майна померлої ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 410 Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою (а.с.63-68). З матеріалів спадкової справи видно, що після померлої ОСОБА_3 спадщину прийняла дочка померлої ОСОБА_1 .

Син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , який на день смерті матері проживав разом із нею, 25 липня 2000 року надав нотаріусу заяву, згідно якої він не вступав в управління спадковим майном, що залишилося після смерті матері, і не має наміру звертатись до суду з позовом про продовження строку.

Подання цієї заяви свідчить про те, що ОСОБА_2 відмовився від спадщини відповідно до ст.549, 553 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.553 ЦК Української РСР 1963 року, вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, передбачених статтею 549 цього Кодексу, а саме: не вступив фактично в управління або володіння спадковим майном і не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки матеріали спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 не містять заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, натомість ОСОБА_2 подана заява про те, що він не вступив в управління спадковим майном і не має такого наміру, він вважається таким, що відмовився від спадщини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 липня 2000 року, спадкоємицею майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 (а.с.68).

Постановою державного нотаріуса Другої павлоградської державної нотаріальної контори від 15 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).

Постанову мотивовано тим, що відсутній факт родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на 04 листопада 2019 року відсутні відомості про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 (а.с.29).

За інформацією КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. На підставі рішення виконкому Павлоградської районної ради №9 від 12 січня 1988 року було визнано право власності на зазначений жилий будинок за ОСОБА_3 , але остання не звернулась для оформлення свідоцтва про право власності (а.с.21, 23).

Довідкою виконкому Богданівської сільської ради (а.с.50) підтверджується, що домоволодіння АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги за 1994 рік дійсно значиться за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 жовтня 2018 року КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином право власності спадкодавця ОСОБА_3 на жилий будинок АДРЕСА_1 було зареєстроване у 1994 році Богданівською сільською радою у погосподарській книзі згідно діючого на той час законодавства.

Єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 . Право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1 до теперішнього часу не оформлено. Тому до цього спадкового майна підлягають застосуванню правила ст.1218, 1296 ЦК України відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

На момент відкриття спадщини ОСОБА_3 належало право власності на будинок АДРЕСА_1 , але за життя ОСОБА_3 не зверталась за видачею документу, що посвідчує це право.

Відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно позбавляє позивача можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом.

Тому суд вважає за можливе захистити порушене право позивача шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

В частині встановлення факту родинних відносин позов не підлягає задоволенню, оскільки родинні відносини між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даному випадку не мають правового значення, факт родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3 ніким не оспорюється, позивач є спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 26 липня 2000 року державним нотаріусом Другої павлоградської державної нотаріальної контори (а.с.68).

Судові витрати по справі слід покласти на позивача, оскільки спір виник не внаслідок неправомірних дій відповідача, а через відсутність правовстановлюючого документу на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно.

За змістом листа сільського голови Богданівської сільської ради № 2-14/2088 від 11 листопада 2019 року, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті (а.с.51).

Тому відповідно до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

В частині визнання права власності на спадкове майно підлягав сплаті судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп, 50 відсотків від цієї суми складає 384 грн 20 коп.

Керуючись ст. 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 0.0.1508925311.1 від 30 жовтня 2019 року у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

В іншій частині судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Богданівська сільська рада, 51464 Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Богданівка, вул.Українська (колишня Жовтнева), 35-А, ЄДРПОУ 04338865.

Суддя У.М. Болдирєва