Рішення № 88211740, 10.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4150/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача: Мудраченко І.В., ордер серія АН № 1006278 від 06 грудня 2019 року

відповідача: Гріднєва В.А., довіреність від 15 квітня 2019 року (самопредставництво)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське узлісся», м. Харків,

до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Київ,

про зобов`язання вчинити певні дії,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/4150/19.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське узлісся», звернувся із позовом до відповідача, Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про зобов`язання передати за актом приймання-передачі позивачу документацію щодо багатоквартирного будинку за адресою місто Харків, вул. Ахcарова, 13-в, а саме:

план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09 квітня 1998 року № 56, проектно-кошторисну документацію та виконавчі креснення на кожний будинок та споруду об`єкта; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); бухгалтерську та статистичну документацію, один примірник технічної документації на будинок, до якої включається: технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж, водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, електропостачання, тощо, акти державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію, паспорти ліфтового господарства, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку, акти приймання передачі житлового будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача , кошториси, описи робіт на поточний капітальний ремонт, акти технічних оглядів; журнали заявок жителів, протоколи вимірювань опору електромереж, енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем, протоколи вимірювань вентиляції, інформації щодо обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які в ньому не мешкають, правовідносин попереднього балансоутримвача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта відповідно до вимог нормативів, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

20 грудня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/4150/19 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 20 січня 2020 року. 20 січня 2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 27 січня 2020 року. 03 січня 2020 року відповідачем скеровано до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 132). 20 січня 2020 року, через канцелярію суду, позивач надав відповідь на відзив (вх. № 1268). 27 січня 2020 року до суду від відповідача надійшли заперечення (в порядку статті 167 ГПК України) (вх. № 1891). 27 січня 2020 року, протокольними ухвалами суду, долучено відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 10 лютого 2020 року. 10 лютого 2020 року суд розпочав розгляд справи по суті. 10 лютого 2020 року позивач направив до суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3321). Частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. З огляду на те, що з першою заявою по суті спору (позовна заява) позивач не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд протокольною ухвалою суду від 10 лютого 2020 року, залишив без розгляду заяву позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. При постановленні даної протокольної ухвали суд враховував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року № 904/4494/18. 10 лютого 2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 24 лютого 2020 року. 24 лютого 2020 року постановлено протокольною ухвалою суду про оголошена перерви по розгляду справи по суті до 10 березня 2020 року. Присутній в судовому засіданні 10 березня 2020 року представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Присутній в судовому засіданні 10 березня 2020 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. 10 березня 2020 року у судовому засіданні, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

13 травня 2016 року проведено установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків, на яких прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське узлісся" (далі по тексту - ОСББ "Харківське узлісся"), затверджено його статут, обрано правління та ревізійну комісію.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація новоутвореної юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське узлісся", керівником якого є Домрачева Олександра Михайлівна, проведена 27 травня 2016 року.

Згідно пункту 1 розділу ІІ статуту ОСББ "Харківське узлісся", метою створення об`єднання є забезпечення і захист співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу ІІ Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є:

- забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;

- забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

- сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами;

- забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

17 липня 2019 року відбулися загальні збори ОСББ "Харківське узлісся", на яких прийнято рішення, зокрема, про передачу функції з управління багатоквартирним будинком № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків, правлінню ОСББ "Харківське узлісся".

ОСББ "Харківське узлісся" неодноразово звертався до відповідача із вимогами про невідкладну передачу примірника технічної та іншої, передбаченої законодавством, документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. Так, позивачем до матеріалів позовної заяви надано вимогу від 13 червня 2016 року № 2016-1, без доказів поштового скерування її на адресу відповідача.

06 липня 2016 року відповідачем сформовано загальний лист-відповідь № 150 на вимогу позивача № 2016-6 від 01 червня 2016 року, № 2016-1 від 13 червня 2016 року, № 2016-4 від 16 червня 2016 року, № 2016-5 від 16 червня 2016 року та на заяву № 2016-2 від 16 червня 2016 року, у якому поміж іншого запропоновано позивачу надати балансоутримувачу протокол загальних зборів співвласників зазначеного будинку стосовно готовності прийняти будинок в управління.

01 квітня 2019 року позивачем скеровано на адресу відповідача запит № 2019 - 2 про надання для ознайомлення копії технічної документації на житловий будинок № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків.

30 квітня 2019 року у відповідь на запит № 2019-2 від 01 квітня 2019 року відповідач у листі № ДУН855Б зазначив про відсутність правових підстав щодо надання позивачеві документації на житловий будинок № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків .

Крім того, відповідач у листі № ДУН965А від 20 серпня 2019 року зазначив про наявність у позивача обов`язку надати балансоутримувачу належним чином завірену копію протоколу загальних зборів ОСББ "Харківське узлісся" з додатками листа-письмового опитування, в якому закріплено рішення співвласників задовольняти потреби забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території ОСББ "Харківське узлісся" буде самостійним шляхом самозабезпечення та затверджено кошторис на управління даним будинком.

20 листопада 2019 року позивач направив відповідачеві вимогу № 2019-43 про передачу технічної та іншої документації на житловий будинок № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків та забезпечення вільного доступу членів правління та відповідальних осіб, шляхом передачі всіх ключів від місць загального користування, допоміжних приміщень в яких знаходиться загальнобудинкові комунікації та технічні засоби управління обладнанням багатоквартирнго будинку.

У зв`язку з тим, що відповідач не передав ОСББ "Харківське узлісся" примірника технічної та іншої, передбаченої законодавством, документації на будинок, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача передати технічну документацію на будинок співвласникам багатоквартирного будинку по вул. Ахсарова, 13 в місті Харкові, які обрали спосіб управління будинком шляхом створення ОСББ.

Цивільний кодекс України передбачає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку (частина 2 статті 382).

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків); таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (стаття 385 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Так, згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, за наведеною нормою передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ним відповідного рішення - управителем чи об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 10 зазначеного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статті 4 наведеного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частиною 14 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакціях, чинних станом на дату створення та реєстрації ОСББ "Харківське узлісся" та на даний час, не передбачали та не передбачають необхідності прийняття багатоквартирного будинку на баланс об`єднання. Відповідні положення, які містились в частині 1 статті 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" про можливість прийняття об`єднанням будинку на баланс, були виключені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Разом з цим, відповідно до статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

Суд зазначає, що обов`язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року по справі №922/3396/17.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, в силу статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", мав забезпечити передачу об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку примірника технічної та іншої, передбаченої законодавством, документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, порядок передачі будинку в управління у разі укладення договору, встановлено Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2009 року за № 377/16393 (далі - Правила № 13). Наказ втратив чинність з 13 вересня 2019 року, однак, був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами, а тому підлягає застосуванню.

При передачі об`єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах): щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 червня 1998 року за №393/2833; паспорт об`єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта; акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об`єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об`єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об`єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі (пункт 2.3. Правил № 13).

Оскільки жодними іншими, окрім Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 року № 13 та які встановлюють порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, - законодавчими актами не визначено, перелік документації на будинок, яка повинна бути передана балансоутримувачу чи управителеві, враховуючи подібність правовідносин, що врегульовані вказаним нормативним актом та тими, що виникли між сторонами, суд вважає необхідним застосувати вказані Правила в цій частині (пункт 2) за аналогією до подібних правовідносин, що виникли між сторонами (аналогія закону).

Наведеної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 07 червня 2018 року у справі № 922/3396/17.

До створення ОСББ "Харківське узлісся" (державна реєстрація якого відбулась 27 травня 2016 року) управління багатоквартирним будинком № 13 по вул. Ахсарова в м. Харкові здійснювалось відповідачем на підставі типового договору про надання житлово-комунальних та інших послуг (даний факт підтверджений відповідачем у відзиві на позовну заяву). Отже, саме на відповідача, відповідно до приписів частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", було покладено обов`язок здійснити у строк до 27 серпня 2016 року передачу ОСББ "Харківське узлісся" примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж, а у разі відсутності документації на багатоквартирний будинок обов`язок відновити таку документацію за власний рахунок.

Як підтверджено матеріалами справи, після створення ОСББ "Харківське узлісся" останній неодноразово звертався до відповідача із повідомленням про надання технічної та іншої документації на багатоквартирний будинок № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків. Відповідач, в свою чергу, у відповіді на отримані звернення посилався на необхідність надання примірнику протоколу зборів співвласників будинку № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків та інших правостановлючих документів позивача.

За наявності у сукупності встановлених судом фактів щодо створення 27 травня 2016 року юридичної ОСББ "Харківське узлісся"; прийняття 17 липня 2019 року співвласниками багатоквартирного будинку по вул. Ахсарова, 13 у м. Харкові рішення про прийняття багатоквартирного будинку в правління ОСББ, а також додержання вимог щодо відповідного повідомлення про це управителя, позивач в порядку, передбаченому законом, має право вимагати від відповідача, як від особи, на балансі якої перебуває багатоквартирний будинок № 13 по вул . Ахсарова у м. Харків , примірника документації для виконання ОСББ "Харківське узлісся" функцій з управління таким багатоквартирним будинком.

З аналізу положень частини 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" слідує, що передбачений зазначеною нормою обов`язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

Окрім того, за змістом положень статей 12, 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління, крім якщо за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком передані (всі або частково) управителю або асоціації.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо передачі функцій з управління будинком № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків управителю або асоціації.

Натомість, в матеріалах справи наявний протокол загальних зборів ОСББ "Харківське узлісся" № 2 від 17 липня 2019 року, на яких вирішено передати функції з управління будинком № 13 по вул. Ахсарова у м. Харків в управління ОСББ "Харківське узлісся".

Докази скасування такого протоколу або визнання його недійсним в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Як вже було зазначено вище, частиною 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено тримісячний строк для передачі документів з дня державної реєстрації ОСББ. Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до відповідача, з проханням надати окрему документацію на будинок, фактично повідомив про створення ОСББ.

При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він, відповідно до вимог частини дев`ятнадцятої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зобов`язаний відновити її за власний рахунок.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року по справі № 910/6167/18.

Щодо посилання відповідача на особливий порядок прийняття в управління будинку та прийняття позивачем відповідних рішень, в тому числі затвердження кошторису на реалізацію права на управління, то дана позиція формується відповідачем на довільному тлумаченні норм права та не може бути покладена в основу рішення, оскільки відповідач в силу норм національного законодавства не може здійснювати втручання в господарську діяльність позивача, пропонуючи йому затвердити кошторис, затвердження якого відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відноситься до виключної компетенції загальних зборів ОСББ "Харківське узлісся".

Крім того, застосовуючи норми чинного законодавства, суд не оминув своєю увагою відступлення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від попереднього правового висновку, яка у справі № 910/6167/19 дійшла висновку про те, що передбачений частиною 18 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 910/23740/17, від 13 березня 2019 року у справі № 910/2106/18, від 16 січня 2019 року у справі № 912/3857/17, від 11 липня 2018 року у справі № 916/2560/17, від 07 червня 2018 року у справі № 925/980/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 904/6261/17 та від 20 лютого 2018 року у справі № 916/255/17.

Враховуючи вищенаведене та оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації позивача, для передачі документації законом не визначено, тоді як відповідач не виконав зазначеного обов`язку протягом встановленого строку та під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача стосовно вимоги зобов`язати відповідача передати, визначену в Правилах № 13, документацію на багатоквартирний будинок № 13 по вул. Ахсарова, у відповідності до пункті 2.2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 року №13.

Разом з тим, досліджуючи позовну заяву, суд зазначає, що позивач просить зобов`язати відповідача надати йому, зокрема, акти державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію, паспорти, гарантійні документи, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку, акти приймання-передачі житлового будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача. Дані документи є такими, що відносяться згідно переліку технічної документації на будинок, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року № 176, даний нормативний акт не був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, моментом виникнення спірних правовідносин - є 26 травня 2016 року, дата, коли щодо позивача були здійснені відповідні реєстраційні дії із реєстрації ОСББ і сама із зазначеної дати за відповідачем рахується обов`язок передати позивачу відповідну документацію на багатоквартирний будинок.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Конституція України також закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001.

За абзацом 2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05 квітня 2001 № 3-рп/2001 визначено, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності <…>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <…>.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі №6-2705цс16 передбачено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Викладене кореспондується з положеннями чинного Цивільного кодексу України, відповідно до статті 5 якого акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися таким, що втратив силу актом цивільного законодавства, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

В даній ситуації, норми наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року № 176 набрали чинності після виникнення спірних правовідносин (17 липня 2018 року проти 27 травня 2016 року) та не містить прямої вказівки про надання йому (наказу) зворотної дії в часі, що виключає можливість застосування зазначеної норми до спірних правовідносин.

У зв`язку з зазначеним, є помилковими доводи позивача про можливість застосування до спірних правовідносин приписів Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року № 176, оскільки на момент набрання чинності цим наказом, присічний строк, передбачений частиною 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" на передачу документів - закінчився. Надання зворотної дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття, є неприпустимим.

Крім того, позивач в юридичній площині не навів належними та допустимими доказами, що по-перше дані документи, які охоплюються наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року № 176, є в наявності відповідача, оскільки вище вказаний житловий будинок був ведений в експлуатацію у відповідності до вимог чинного на той час законодавства України, а по-друге, за змістом позовної заяви позивачем не обґрунтовано жодною нормою права, що саме документи, які перелічені у наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року № 176, є нагальними та необхідними для діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Практика Верховного Суду, в силу Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка наведена у позові, є обов`язковою для суддів при формування оцінки за певною категорією справ, однак це не позбавляє обов`язку позивача належним чином доводити свою позицію у суді, шляхом зазначення підстав позову.

В сукупності встановлених фактів та правового аналізу принципу дії закону в часі, з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що моментом виникнення спірних правовідносин є 26 травня 2016 року (дата державної реєстрації позивача), а чинні на той час Правила № 13 не встановлювали обов`язку у попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, під час передання будинку в управління, надати акти державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію, паспорти, гарантійні документи, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку, акти приймання-передачі житлового будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача, беручи до уваги, що відповідач мав "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акту до спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в означеній вище частині.

Суд також вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (п. 47 рішення у справі "Пономарьов проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

У даному випадку судом встановлено, що під час формування позовних вимог (предмет позову) щодо передачі визначеного переліку документів на підставі пункту 2.3 Правил №13, позивачем допущено ряд технічних помилок, зокрема, у зобов`язанні передати протоколи вимірювань опору електромереж було пропущене слово "ізоляції", а в зобов`язанні передати протоколи вимірювань вентиляції помилково зазначив слово "вимірювань", замість - "огляду системи". Крім того, в прохальній частині позову замість «схеми внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, тощо» вказано «схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж, водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, електропостачання, тощо».

Разом з тим, уникаючи надмірного формалізму, вказані обставини не є самостійною підставою для відмови у позові, а тому суд задовольняє позовні вимоги в об`ємі документів, визначених позивачем в резолютивній частині позовної заяв, в редакції пункту 2.2 Правил №13.

Щодо позовних вимог, які охоплюються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, як на підставу позову, судом до уваги не приймаються, оскільки даними правилами визначений перелік документів, які входять до складу технічної документації постійного зберігання та до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг. Натомість перелік документів, які передаються при передачі об`єкта в управління попереднім балансоутримувачем чи особою, що здійснювала управління будинком, визначений пунктом 2.2 Правил №13.

У зв`язку з викладеним суд відмовляє у задоволенні позовні вимог в частині зобов`язання відповідача передати позивачу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194 - 196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати фірму «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14073675) передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Харківське узлісся» (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, 13-в, ідентифікаційний код юридичної особи 40516455) документацію щодо багатоквартирного будинку за адресою місто Харків, вул. Ахсарова, будинок 13-в, а саме: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09 квітня 1998 рок № 56, проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об`єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

Стягнути з фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14073675) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське узлісся» (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, 13-в, ідентифікаційний код юридичної особи 40516455) 1 921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "16" березня 2020 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4150/19