Ухвала суду № 88211595, 12.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

12.03.2020 р. Справа № 914/2350/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Бенко В.М.

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, м. Львів

про: стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та страхової виплати на суму 124 183 грн.80 коп.

у межах провадження у справі № 914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод РЕМА”, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Камінська С.М. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області, у межах провадження у справі № 914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, з позовом до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” про стягнення 124 183 грн. 80 коп., з яких: 44 902 грн. 67 коп. заборгованості по заробітній платі з урахуванням вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, 65 683 грн. 67 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 13 597 грн.46 коп. нарахованої але не виплаченої в рахунок фонду заробітної плати страхової виплати.

Ухвалою суду від 20.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах провадження у справі №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 18.02.2020 р.; витребувано у Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” письмове повідомлення (довідку) про нараховану та не виплачену ОСОБА_1 заробітну плату, суми нарахованих та не виплачених вихідної допомоги, компенсації за невикористану щорічну відпустку та невиплаченої страхової виплати; встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

13.02.2020 р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив №112/1566юр від 11.02.2020 р. на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами посилаючись на те, що органами державної виконавчої служби в межах виконавчих проваджень накладено арешти на грошові кошти боржника. 17.12.2019 р. ухвалою суду у справі №914/2350/18 скасовано арешти, які були накладені на кошти ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” з метою здійснення виплати заробітної плати працівникам ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра”. Отже товариство вчиняло всі необхідні дії для того щоб здійснювалась вчасно виплата зарплат, що свідчить про відсутність вини роботодавця. До відзиву додано копію наказу №ІВКз00384(розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), копію розрахунку при звільненні №ІВКз00284 від 15.07.2019 р. за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2019 р., копію розрахунку при звільненні №ІВКз00284 від 15.07.2019 р. за період з 01.05.2019 р. по 30.06.2019 р., копію розрахунку середнього заробітку, відомість виплати нарахувань за період квітень 2019 р. - січень 2020 р., докази надіслання відзиву позивачу, довіреність та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Підготовче засідання 18.02.2020 р. не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Морозюка А.Я. Ухвалою суду від 24.02.2020 р., у зв`язку із виходом на роботу судді Морозюка А.Я, підготовче засідання призначено на 12.03.2020 р.

05.03.2020 р. від позивача на адресу суду надійшла відповідь від 01.03.2020 р. на відзив відповідача на позовну заяву та уточнення розрахунку (з додатками), в якій зазначено, що позивач не погоджується з твердженням відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, вказуючи на те, що якщо виконавчою службою в 2016 р. в дійсності були накладені арешти, в тому числі на частину коштів із спеціальним режимом їх використання, то не виокремлення таких коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам та не вжиття заходів по їх звільненню з під арешту свідчить про бездіяльність посадових осіб товариства, та не знімає відповідальності з відповідача за невиплату заробітної плати, а також не доводить відсутності його вини з невиплати, відтак, не спростовує підстави позовних вимог позивача. Також у відповіді зазначено, що згідно наданих відповідачем довідок та відомостей виплати нарахувань, то станом на дату подання відповіді заробітна плата позивача за квітень 2019 р. по січень 2020 р. складає 43 385,69 грн., середній заробіток складає 65 683,67 грн., страхова виплата складає 13 597,46 грн. Також позивач щодо судового збору зазначив, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд розподіляє за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 ГПК України (позиція ВС/КГС № 916/3255/17 від 24.07.2018).

В підготовче засідання 12.03.2020 р. позивач не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, а також вважає, що відсутність доказів сплати позивачем судового збору за подання до суду позовної вимоги про стягнення середнього заробітку та страхових внесків є підставою для залишення позову без руху у відповідності з ч. 11 ст.176 ГПК України.

В судовому засідання суд оголосив стислий зміст відповіді на відзив відповідача на позовну заяву та уточнення розрахунку з додатками.

У ході з`ясування обставин, пов`язаних із позовними вимогами, в тому числі в частині стягнення середнього заробітку, судом з`ясовано, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова №910/4518/16 від 30.01.2019 р., пункти 57, 58 постанови), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати, та що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Суд відзначає, що позивач при поданні позову до суду за позовну вимогу про стягнення 65 683 грн. 67 коп. середнього заробітку за час затримки рохрахунку та 13 597 грн.46 коп. нарахованої але не виплаченої в рахунок фонду заробітної плати страхової виплати, судовий збір не сплатив, а відтак позовна заява не відповідає вимогам, встановленим п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, згідно яких до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява, згідно поштового штемпеля здана на поштове відділення 03.01.2020 р., таким чином судовий збір слід визначати у розмірі, встановленому з 1 січня 2020 року, в якому прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік”, становить 2102,00 грн.

Зазначена в позовній заяві вимога про стягнення середнього заробітку складає 65 683 грн. 67 коп., вимога про стягнення нарахованої але не виплаченої в рахунок фонду заробітної плати складає 13 597 грн.46 коп., відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги п.2 ч.1. ст. 164 ГПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо доводів позивача щодо розподілу судового збору за результатами розгляду справи, то ним не наведено жодних обґрунтувань та не надано доказів, які в розумінні ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» слугували б підставою відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 12, ч. 13 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на вищенаведене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 174, ч. 11 ст. 176, ст. 234 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та страхової виплати на суму 124 183 грн.80 коп. - залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк у 5 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме надати докази сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, що передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Морозюк А.Я.