
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2020м. ДніпроСправа № 904/680/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108)
про стягнення 21 109,20грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу
Представники:
Від позивача: Близнюк Р.Є., довіреність, юрисконсульт
Від відповідача: Винокуров О.В., довіреність, представник
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом №18-171 від 13.01.2020 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 21 109,20грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несвоєчасної доставки вантажу, що підтверджується календарним штемпелем станції прибуття від 06.08.2019 гр.№52 про прибуття вагонів №№ 60808284, 62008313, 62623319, 59473942, 61666574, 60634250, 55088884 з вантажем "Деревина" на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною №343186626.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/680/20, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.03.2020 о 11:30 год.
Відповідачем 10.03.2020 до суду подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 50% посилаючись на те, що нарахований штраф є значним. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Про можливість зменшення штрафу через значний розмір неустойки свідчить судова практика: Постанова ВГСУ від 28.11.2017 у справі № 905/3376/16, від 28.02.2017 у справі № 904/6888/16, від 23.05.2017 у справі № 910/15430/16, від 20.06.2017 у справі №904/9947/16. Враховуючи те, що позовна заява не містить доводів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу, АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" просить суд зменшити розмір заявленого штрафу до 50 %. Також, відповідач просить суд розглянути зазначене клопотання з урахуванням висновків викладених у постановах ВГСУ від 30.03.2017 у справі №910/12163/16, від 18.10.2017 у справі №905/359/17, від 02.11.2017 у справі №906/403/17, від 24.01.2017 у справі №905/2533/16, від 09.08.2017 у справі №921/540/16, від 08.02.2017 у справі №910/12165/16, постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі №904/1602/18 та постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/104/19.
Позивач з`явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
Відповідач з`явився в судове засідання, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
За залізничною накладною №34318626 зі станції відправлення Товкачевський Південно-Західної залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці прибули 06.08.2019 (гр.№52) вагони №№ 60808284, 62008313, 62623319, 59473942, 61666574, 60634250, 55088884 з вантажем "Деревина". Зазначені вагони були відвантажені 22.07.2019, що підтверджується календарним штемпелем станції відправлення (гр.№56) залізничної накладної № 34318626.
Організацію та забезпечення перевезення шантажу та оплату залізничного тарифу здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" на підставі договору №394 про надання послуг від 31.05.2019.
Згідно з ч.1 ст.41 Статуту залізниць України (далі - Статут) на залізниці покладено обов`язок доставити вантаж визначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів на підставі ч.2 ст.41 Статуту залізниць України встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Мінтранспорту України під 21.11.00 №644 (далі - Правила).
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати прийняття вантажу до перевезення (ч. 3 ст.41 Статуту залізниць України). Термін доставки вантажу почався з 00 годин 00 хвилин 23.07.2019.
Відповідно до графи №30 залізничної накладної №34318626 відстань перевезення від станції відправлення Товкачевський Південно-Західної залізниці до станції призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складає 903 км.
Згідно з п.п.1.1.1. п. 1.1 Правил термін доставки у випадку вантажною швидкістю вагонними відправками складає 1 доба на кожні 200 км. Таким чином строк доставки складає:903 км : 200 км = 5 діб.
Відповідно до п. 2.4 Правил термін доставки збільшується на 1 добу. Таким чином нормативний строк доставки складає : 5 діб + 1 доба = 6 діб.
Пунктом 2.9 Правил передбачено збільшення терміну доставки на строк тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці. Відповідно до графи № 49 залізничної накладної № 34318626 строк збільшено на 2 доби.
Нормативний строк доставки вантажу відповідно до п. 2.1, 1.1.1, 2.4 Правил складає : 6 діб + 2 доби = 8 діб.
Фактичний термін доставки вантажу у вагонах: №60808284, №62008313, №62623319, №59473942, №61666574, №60634250, №55088884 склав: від 00 годин 00 хвилин 23.07.2019 до 00 годин 55 хвилин 06.08.2019 -15 діб, що підтверджується гр.№56 залізничної накладної №34332734.
Отже, перевищення терміну доставки вантажу у вагонах: №60808284, №62008313, №62623319, №59473942, №61666574, №60634250, №55088884 складає: 15 діб - 8 діб = 7 діб.
Керуючись приписами пункту 116 Статуту залізниць України позивачем виконано розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу виходячи із розміру 30% провізної плати, визначеної в пункті 34 спірної залізничної накладної, сума штрафу складає 21 109,20 грн., що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини доставки вантажу відповідачем з порушенням термінів доставки, визначених пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, що є підставою для нарахування штрафу відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за прострочення доставки вантажу.
Відповідно до ч.1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно з п. 6 Статут залізниць України (далі - Статут залізниць), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Пунктом 23 Статуту залізниць встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п.41 Статуту залізниць залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Прострочення залізниці у доставці вантажу до станції призначення має наслідком застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, що стягується на користь одержувача у розмірі, передбаченому пунктом 116 Статуту залізниць, і розраховується у відсотковому співвідношенні до суми провізної плати, що підлягає сплаті за перевезення простроченого у доставці вантажу з урахуванням кількості діб затримки. Тобто сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею обчислюється, виходячи із даних щодо суми провізної плати, зазначеної у конкретній залізничній накладній (графа 31), на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу залізничним транспортом, що узгоджується з приписами частини 3 статті 313 Господарського кодексу України, пунктів 6, 23 Статуту залізниць, пункту 1.2. Правил оформлення перевізних документів, пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).
Як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Крім того, позивачем було враховано збільшення термінів доставки вантажу, про що у спірних накладних у графі 49 містяться відповідні відмітки.
Також, позивачем дотримано вимоги статті 136 Статуту залізниць України, якими встановлюється можливість подання позовів до залізниць у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, зокрема, від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу (пункт "д" абзацу 2 статті 134 Статуту залізниць України).
Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та доданий до позовної заяви, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач доказів відсутності вини в порушенні строків доставки вантажу та заперечень по суті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 21 109,20 грн. не надав.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 21 109,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу на 50% від заявленої суми, розглянувши яке суд зазначає про наступне.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на посилається на скрутне фінансове становище підприємства, дебіторську заборгованість споживачів та відсутність негативних наслідків та збитків внаслідок порушення зобов`язання.
На підтвердження свого клопотання відповідачем долучено до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2019 року та інформацію про дебіторську та кредиторську заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2019 року.
Аналіз всіх вказаних вище документів, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань, наявність якої такої заборгованості не залежить від заявника. Крім того, відповідача внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної суми штрафу на 20%.
За таких обставин, враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов щодо своєчасної доставки вантажу, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі 16 887,36 грн. В частині стягнення суми штрафу в розмір 4 221,84 грн. слід відмовити в задоволенні у зв`язку з із зменшенням судом розміру штрафних санкцій.
Суд також зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 21 109,20 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; ідентифікаційний код 00186542) 16 887,36 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 2 102,00 витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 16.03.2020.
Суддя Е.М. Бондарєв
Судове рішення № 88210960, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 10.03.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/680/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: