Рішення № 88205568, 16.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/297

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 826/8866/18

за позовомПублічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни до 3-я особа Міністерства юстиції України Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїСуддя Головань О.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України про

визнання протиправними та скасування рішення Міністерства юстиції України оформлене наказом № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40" та № 1322/7 від 17.04.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 28.02.2018 року № 263";

зобов`язання розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40 по суті (із врахуванням доповнень до Скарги за вих. № 126 від 01.02.2018).

В судовому засіданні 13.08.2018 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження в порядку ч. 3 ст. 194 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2018 р. Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора в порядку розділу VII Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №40, згідно з якою просило прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, а саме:

запису права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08;

запису права власності №11441772 на підставі рішення №24986244 від 02.10.2015 р. о 14:36:36.

Згідно зі змістом скарги у ній позивач посилався на наступні обставини.

02.11.2009 р. Ворошилівським районним судом м. Донецька за позовом Акціонерного товариства "Український бізнес банк" до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності, визнано за Акціонерним товариством "Український бізнес банк" право власності на нерухоме майно - приміщень під банк загальною площею 1498,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту будівлі інституту літ. А-3,4,5 від 15.03.2007 р. та поточними змінами, внесеними станом на 22.10.2009 р., інвентаризаційна справа №1/47, реєстровий номер 6349-(148).

На підставі вказаного судового рішення 12.11.2009 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис №6349в книзі 7дкв-148 про проведення державної реєстрації права власності, що підтверджується витягом №24435691 від 12.11.2009 р., а також інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№37462975 та 91653248.

01.09.2015 р. державним реєстратором Шматок Діаною Миколаївною, реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності №11319382 (дата та час реєстрації 01.09.2015 р. о 12:43:45), згідно з яким право власності на комплекс приміщень нежитлової нерухомості загальною площею 1498,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17.04.2012 р. №2/532/861/2012, ухвала від 24.04.2012 р.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 24714800 від 24.09.2015 р. 12:15:08, ОСОБА_3 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказані судові рішення відсутні.

Крім того, на підставі вказаної державної реєстрації права власності на майно 02.10.2015 р. державним реєстратором приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Калинушкою О.О. посвідчено договір купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень, серія та номер 3230 та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміну власника - ОСОБА_4 .

Вказані реєстраційні дії призвели до порушення права власності позивача на належне йому нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40" відмовлено в задоволенні скарги, оскільки скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

У висновку від 08.02.2018 р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зазначено про те, що згідно з законодавством, чинним станом на момент прийняття оскаржуваного рішення від 24.09.2015 р. 12:15:08, ОСОБА_3 Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, не було встановлено вимогу отримання відомостей з ЄДРСР.

Також у висновку зазначено про те, що державна реєстрація проведена згідно з вимогами наказу №1354/5 щодо територіальності.

05.03.2018 р. Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора в порядку розділу VII Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №263, згідно з якою просило прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності , а саме:

запису права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08;

запису права власності №11441772 на підставі рішення №24986244 від 02.10.2015 р. о 14:36:36.

Згідно зі змістом скарги у ній позивач посилався на наступні обставини.

02.11.2009 р. Ворошилівським районним судом м. Донецька за позовом Акціонерного товариства "Український бізнес банк" до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності, визнано за Акціонерним товариством "Український бізнес банк" право власності на нерухоме майно - приміщень під банк загальною площею 1498,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту будівлі інституту літ. А-3,4,5 від 15.03.2007 р. та поточними змінами, внесеними станом на 22.10.2009 р., інвентаризаційна справа №1/47, реєстровий номер 6349-(148).

На підставі вказаного судового рішення 12.11.2009 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис №6349в книзі 7дкв-148 про проведення державної реєстрації права власності, що підтверджується витягом №24435691 від 12.11.2009 р., а також інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№37462975 та 91653248.

01.09.2015 р. державним реєстратором Шматок Діаною Миколаївною, реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Запорізької області, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності №11319382 (дата та час реєстрації 01.09.2015 р. о 12:43:45), згідно з яким право власності на комплекс приміщень нежитлової нерухомості загальною площею 1498,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17.04.2012 р. №2/532/861/2012, ухвала від 24.04.2012 р.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 24714800 від 24.09.2015 р. 12:15:08, ОСОБА_3 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказані судові рішення відсутні.

Крім того, на підставі вказаної державної реєстрації права власності на майно 02.10.2015 р. державним реєстратором приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Калинушкою О.О. посвідчено договір купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень, серія та номер 3230 та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміну власника - ОСОБА_4 .

Вказані реєстраційні дії призвели до порушення права власності позивача на належне йому нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України № 1322/7 від 17.04.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 28.02.2018 року № 263" відмовлено в задоволенні скарги, оскільки скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так як є рішення Міністерства юстиції України з того самого питання у формі наказу.

У висновку від 12.04.2018 р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зазначено про наявність наказу Міністерства юстиції України № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40".

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни - просить скасувати вказані рішення з таких підстав.

Позивач зазначає, що оскільки під час винесення наказу Міністерства юстиції України № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40" не було досліджено всі викладені у скарзі обставини, він звернувся з повторною скаргою від 28.02.2018 року № 263, яка також не була розглянута по суті.

Щодо протиправності зазначених у скаргах реєстраційних дій позивач підтримує викладені у них підстави і вважає їх такими, що мали б призвести до скасування записів права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08, №11441772 на підставі рішення №24986244 від 02.10.2015 р. о 14:36:36.

Відповідач - Міністерство юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначив, що під час розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40 ним надано оцінку по суті всім наведеним позивачем підставам, про що свідчить зміст висновку від 08.02.2018 р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, тому твердження позивача про нерозгляд скарги по суті не відповідає дійсності.

Відповідно, підстави для повторного розгляду по суті тієї самої, повторно поданої скарги немає.

3-я особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - в наданих поясненнях позовні вимоги підтримала.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (в редакції станом на лютий-квітень 2018 р.) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

В даному випадку згідно з матеріалами справи скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 17.01.2018 р. №40 та від 05.03.2018 р. №263 є однаковими, оскільки друга з них подана повторно, що не заперечується позивачем.

Також згідно з матеріалами справи підставою для прийняття оскаржуваного наказу № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40" став висновок від 08.02.2018р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, у якому детально викладено підстави для відмови в задоволенні скарги.

За таких обставин твердження позивача про нерозгляд по суті вказаної скарги, що обумовило необхідність повторної подачі тієї ж скарги, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Відповідно, відповідач мав підстави для відмови у задоволенні повторної скарги від 28.02.2018 року № 263 з підстав, передбачених п. 5 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, і підстави для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1322/7 від 17.04.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 28.02.2018 року № 263" відсутні.

Щодо відповідності законодавству оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40" суд зазначає наступне.

Підставою для відмови у задоволенні скарги визначено п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону №1952-IV - скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, оскільки скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Ознайомившись зі змістом скарги позивача, суд не може погодитися з відсутністю у ньому належного обґрунтування, оскільки в ній міститься виклад обставин, пов`язаних з перереєстрацією належного позивачу нерухомого майна внаслідок оскаржуваних реєстраційних дій, визначено підстави, з яких позивач вважає вказані дії протиправними - здійснення первісної реєстраційної дії на підставі неіснуючого судового рішення, а також на порушення вимог ч. 7 ст. 3 Закону № 1952-IV щодо місця розташування об`єкта нерухомого майна, які відповідач і проаналізував у висновку від 08.02.2018р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Таким чином, обґрунтування оскаржуваного наказу посиланням на п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV не може бути визнане таким, що відповідає законодавству.

У випадку встановлення під час розгляду скарги відповідність рішення державного реєстратора вимогам законодавства, це є підставою для відмови у задоволенні скарги на підставі п. 10 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, і у випадку визнання безпідставними зазначених у скарзі підстав для її подання, відповідач мав вказати саме цю підставу.

Щодо обґрунтованості вказаного висновку по суті суд зазначає.

Під час розгляду скарги відповідачем було встановлено, що з відомостей ЄДРСР інформація про рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17.04.2012 р. у справі №2/532/861/12, а також про ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 14.04.2012 р. у справі №2/532/861/12 відсутня в ЄДРСР.

Проте, у чинній станом на вчинення запису права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08 редакції Закону № 1952-IV не було встановлено вимогу щодо обов`язкового отримання відомостей та/або використання ЄДРСР, і державний реєстратор мав право розглядати заяву на підставі наданих йому електронних копій документів.

Згідно з редакцією ст. 10 Закону № 1952-IV станом на 24.09.2015 р. в ньому дійсно не було передбачено відповідного обов`язку, тоді як ця норма з явилася у п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону№1952-IV після внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 р. № 1666-VIII, тобто, після вчинення оскаржуваної реєстраційної дії.

Відповідно, оскаржувана реєстраційна дія вчинена на підставі неіснуючого судового рішення, тобто, є незаконною, проте, це мало місце за відсутності порушення державним реєстратором вимог чинного законодавства.

За таких обставин, на думку суду, відповідач згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV мав прийняти рішення про задоволення скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, проте, без застосування до державного реєстратора заходів, передбачених п. "г"-"д" п. 2 ч. 6 Закону №1952-IV, пов`язаних саме з наявністю його вини.

Також у висновку від 08.02.2018р. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України міститься посилання на відсутність порушення вимог ч. 7 ст. 3 Закону №1952-IV, згідно з якою державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п`ятої цієї статті, з посиланням на наказ Міністерства юстиції України від 15.08.2014 р. № 1354/5 "Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей".

Вказаним наказом встановлено, що заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей, можуть подаватися як до будь-якого органу державної реєстрації прав на території області, в межах якої розташоване нерухоме майно, так і до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей.

В даному випадку реєстраційна дія 01.09.2015 р. вчинена державним реєстратором Шматок Діаною Миколаївною; реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача щодо відсутності підстав для визнання обґрунтованим вказаного посилання позивача.

Оскільки, як було зазначено вище, скарга позивача була розглянута по суті перед прийняттям наказу Міністерства юстиції України, оформленого наказом № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40", підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання розглянути скаргу по суті відсутні.

Натомість, належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності, а саме: запису права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08; запису права власності №11441772 на підставі рішення №24986244 від 02.10.2015 р. о 14:36:36, у зв`язку з чим суд виходить за межі позовних вимог в цій частині в порядку ст. 9 КАС України.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 459/7 від 14.02.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" від 16.01.2018 року № 40".

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код 00015622) вчинити дії щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності, а саме: запису права власності №11319382 на підставі індексного рішення №24714800 від 24.09.2015 р. о 12:15:08; запису права власності №11441772 на підставі рішення №24986244 від 02.10.2015 р. о 14:36:36.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити до стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (83001, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, будинок 125, код 19388768) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код 00015622) 1 762 грн. судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 16.03.2020 р.