Рішення № 88203311, 13.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/3072/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) доУправління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965)провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.10.2019 року №КР3338/386/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 250380,00 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що вважає оскаржувану постанову від 30.10.2019 року №КР3338/386/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 250380,00 грн. протиправною та такою, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем належним чином не доведено та не обґрунтовано порушення трудового законодавства з боку позивача. Стверджує, що посадові особи управління Держпраці у Кіровоградській області порушили процедуру проведення інспекційного відвідування та дійшли помилкових висновків щодо фактичного допуску до роботи у магазині без укладення трудового договору двох фізичних осіб.

Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому вона заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, наголошує, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до Порядку №823 та вимог чинного законодавства, за наслідками якої винесено постанову про накладення штрафу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою від 09.12.2019 року суд ухвалив перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання (а.с.1).

Ухвалою суду від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті та викликано в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 (а.с.112-113).

Ухвалою від 20.02.2020 року у судове засідання викликано для допиту свідків головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Колпак Оксану Миколаївну (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965); зобов`язано Управління Держпраці у Кіровоградській області до 28.02.2020 року надати суду належні докази проведення повідомної реєстрації рішення інспектора праці про відвідування роботодавця (а.с.140-141).

Враховуючи, подане клопотання представників позивача, відповідача про подальший розгляд справи у письмовому провадженні суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

За результатами розгляду службової записки на підставі пунктів 2, 5 Порядку №823, заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області О. Харченко видано наказ від 13.09.2019 №1250 «Про проведення інспекційного відвідування» посадовими особами Управління та направлення (а.с.46).

Відповідно до направлення Управління Держпраці у Кіровоградській області на проведення інспекційного відвідування від 13.09.2019 №1250/04.1 доручено головним державним інспекторам відділу з питань експертизи умов праці Колпак О . М . та Краєвській Є .О. провести інспекційне відвідування, на предмет контролю виявлення неформальних трудових відноси у ФОП ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , місцезнаходження суб`єкта господарювання: АДРЕСА_4 , магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.47).

За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, №КР3338/386/АВ від 19.09.2019, де зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статей 21, 24 Кодексу закону про працю України, постанови Кабінету міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» стосовно 2 працівників.

19 вересня 2019 року інспектором було винесено припис №КР3338/386/АВ/П, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (а.с.79, на зворотній стороні).

На підставі висновків вищезазначеного акта, відповідач розглянувши справу про накладення штрафу прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.10.2019 року №КР3338/386/АВ/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 250 380, 00 грн. (а.с.88).

Позивач, не погоджуючись з постановою Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР3338/386/АВ/ТД-ФС від 30.10.2019 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877).

Відповідно до статті 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом №877 та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019р. в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №823).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Дана норма встановлює імперативні вимоги до здійснення заходів Управліннями Держпраці, а саме, вони під час здійснення заходів контролю зобов`язані забезпечити дотримання абсолютно конкретних норм Закону №877, натомість інші статті цього закону на відповідача не розповсюджуються.

Верховний Суд встановив обов`язок Управління Держпраці дотриматись цих приписів Закону №877 при проведенні інспекційного відвідування, виклавши дану позицію в постанові від 22 березня 2018 року в справі №697/2073/17 провадження К/9901/2769/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв (абз.6 ст.3 Закону №877); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (абз.7 ст.3 Закону №877).

Відповідно до пункту 33 Порядку №823, інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Згідно підпунктів 1, 2, 4-7 підставами звернення є: 1. звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2. звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 4. рішення суду; 5. повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6. інформація: Держстату та її територіальних органів, ДПС, Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7. інформація профспілкових органів .

Відповідно до п. 8-10 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Під час розгляду справи судом відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства перевірено чи прийнято оскаржуване рішення та вчинені щодо його прийняття дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В судовому засіданні та у поданому суду відзиві представник відповідача зазначила, що відповідно до п. 33 Порядку інспекторами здійснено відвідування ФОП ОСОБА_1 . За результатами аналізу інформації, отриманої інспектором під час відвідування від фізичних осіб було прийнято наказ про проведення інспекційного відвідування, на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823.

Допитана в якості свідка головний інспектор Управління Держпраці Колпак О.М. повідомила, що посадовими особами податково органу повідомлено Управління Держпраці, що в ході виконання ними своїх повноважень виявлено ознаки порушення законодавства про працю, тому нею було прийнято рішення про відвідування ФОП ОСОБА_1 для проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи відповідно до п. 33 Порядку №823.

Разом з тим, зазначила, що прибувши за адресою магазину спілкувалася з жінкою, яка представилася адміністраторам, прізвище ОСОБА_7 . Однак, будь-яких документів на підтвердження не надала. При цьому, оскільки об`єкт відвідування був відсутній її попросили почекати поки привезуть документи. Оскільки підтверджуючі документи та трудові договори щодо офіційного працевлаштування щодо працівниці та адміністратора, які вона просила надати представлені не були, нею складена службова записка щодо необхідності проведення інспекційного відвідування.

Колпак О.М. вказала, що відповідно до п.33 Порядку проводитися інформаційно-роз`яснювальна робота та моніторинг, відповідно до якого особа повинна підтвердити офіційне оформлення працевлаштування.

Як вбачається зі службової записки Колпак О.М. зазначила, що у зв`язку з наявною інформацією щодо оформлення трудових договорів, а саме 13.09.2019 р. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» спільно з представниками ГУ ДФС у Кіровоградській області з`ясовано, що ФОП ОСОБА_9 укладені трудові договори з 6 найманими працівниками. На території об`єкта відвідування знаходилось 9 працівників, які відмовилися називати свої прізвища просить прийняти рішення про проведення перевірки (інспекційного відвідування) підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 (а.с.45).

Крім того, зазначила, що також підставою є підпункту 5 пункту 5 Порядку №823, повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), оскільки вона також є посадовою особою органу державного нагляду та контролю.

Аналізуючи вищезазначені приписи Порядку №823, суд критично оцінює доводи представника відповідача та твердження свідка.

Так, як вже зазначалось відповідно п. 33 Порядку №823 інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Тобто, метою вищезазначеного заходу є повідомлення, доведення до відома працівників інспектором норми законодавства про працю та порядок їх застосування тощо.

Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови (:250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: Перун, 2005. - VIII, 1728 с.) термін "моніторинг" тлумачиться як - безперервне спостереження за якимось процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.

Аналогічне тлумачення визначено в Словнику іншомовних слів (// Укладач О.Давидова .- Тернопіль, 2010. - 432с.).

З огляду на зазначене вбачається, що інспектори під час відвідування в порядку п. 33 мають право спілкуватися, ставити працівникам запитання, проте це не зобов`язує останніх надавати відповіді. Мають право усамітнюватися з працівниками для ведення розмови та консультувати на власний розсуд. Водночас, суд звертає увагу на те, що обов`язки працівника не входить спілкування з перевіряючими, і жодний Закон чи нормативно-правовий акт не зобов`язує його спілкуватися з ними. Так, кожен співробітник діє передусім згідно з трудовим договором та умовами такого договором зобов`язується виконувати роботу, визначену в ньому.

Таким чином, під час здійснення відвідування роботодавця в порядку п. 33, інспектор не має права вимагати від працівників та об`єкту відвідування будь-яких підтверджуючих документів щодо оформлення трудових відносин, а об`єкт відвідування не має такого обов`язку, оскільки це п. 33 Порядку не передбачено. Тому, такі дії інспектора є протиправними.

Поряд з тим, суд зауважує, що саме п. 11 Порядку визначено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Проте, таке право у інспектора і обов`язок у роботодавця виникає лише під час проведення вже самої перевірки (інспекційного відвідування).

Більш того, суд звертає увагу на те, що Порядком №823 не передбачено та не визначено такого заходу (комплексів заходів), як проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи, а тому такі посилання суд вважає надуманими.

З огляду на викладене встановлено, що головний інспектор Колпак О.М. під час профілактичного відвідування не виконувала контрольних повноважень, адже такі можуть виникати виключно на підставі та після призначення інспекційного відвідування, а його було призначено пізніше.

Суд звертає увагу, що документи, які надходять під час підготовки до інспекційного відвідування та містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, повинні долучатися до матеріалів цього відвідування (абзац другий п. 6 Порядку № 295). Утім у матеріалах інспекційного відвідування такі документи відсутні, тобто не вбачається порушення Позивачем законодавства про працю станом на дату прийняття наказу про призначення відвідування.

Таким чином, посилання на наявність підстав проведення інспекційного відвідування передбачених підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 є безпідставним.

Водночас, суд не бере до уваги посилання щодо повідомлення посадовими особами ДФС про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення порядку оформлення трудових відносин, оскільки в матеріалах справи відсутні та відповідачем під час розгляду справи не надано суд будь-яких доказів такого повідомлення відповідача.

Щодо тверджень свідка та представника відповідача про наявну підставу відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 а саме, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), оскільки вона також є посадовою особою органу державного нагляду та контролю, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Порядку №823 встановлено підстави в разі виникнення яких Управління Держпарці може здійснити заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до кожного пункту визначено коло суб`єктів, які можуть повідомити про обставини, які є підставами для призначення перевірки (інспекційного відвідування).

Суд зауважує, що підпунктом 5 пункту 5 Порядку №823 визначено, що саме посадові особи органів державного нагляду (контролю), які не мають право здійснювати заходи з питань виявлення неоформлених трудових відносин, але під час виконання своїх повноважень виявлять порушення мають повідомити про це органу уповноваженого здійснювати контроль та нагляд - управління Держпраці.

Водночас вказує, що інспектор Держпарці відповідно підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 має право самостійно повідомити про виявлене порушення до під час виконання своїх повноважень, отриманої інформації з відкритих джерел чи інших та виявлення порушення.

В супереч вищезазначених положеннь Порядку №823, інспектор Колпак О.М. трактуючи на власний розсуд положення Порядку №823, фактично штучно створила умови та обставини щодо наявності підстав проведення інспекційного відвідування, що є неприпустимим.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 саме керівник органу контролю приймає рішення за результатами аналізу інформації про проведення інспекційних відвідування.

При аналізі інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, керівник Управління Держпраці зобов`язаний дотриматись приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V. Такий обов`язок вимагає від керівника відфільтровувати безпідставні заяви про порушення законодавства про працю, що, в свою чергу, є правовим засобом захисту суб`єктів господарювання на етапі прийняття керівником рішення від свавілля державних органів щодо проведення перевірок на підставі наклепів або анонімних заяв конкурентів, фактично це є нічим іншим, як конвенційним принципом «згідно із законом».

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».

Додатково до такої позиції суду, слід навести ч.7 ст. 4 Закону №877-V, яку зобов`язаний дотриматись відповідач при здійсненні контрольного заходу, та відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

З огляду на встановлені обставини та як вбачається з матеріалів справи, наказ про проведення інспекційного відвідування на підставі службової записки прийняв заступник начальника О. Харченко. Таким чином, О. Харченко погодився з доводами трактування на власний розсуд положення Порядку №823 інспектором Колпак О.М. щодо необхідності проведення інспекційного, яким фактично узаконив безпідставну перевірку.

Стосовно самої перевірки суд зазначає наступне.

У справі, що розглядається, предметом спору, зокрема, є правомірність постанови відповідача про накладення на позивача штрафу в розмірі 250380,00 грн. Підставою винесення постанови про накладення штрафу від 30.10.2019 року №КР3338/386/АВ/ТД-ФС зазначено допуск позивачем двох працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Досліджуючи спірні правовідносини суд встановивши, що того ж дня 13.09.2019 року інспектор Колпак О.М. отримавши наказ №1250 про проведення інспекційного відвідування та будучі вже обізнаною про те, що об`єкт відвідування відсутній прибула за адресою здійснення господарської діяльності позивача.

Положеннями п. 14 Порядку передбачено, що у разі відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п. 11 Порядку визначено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Між тим, суд не бере до уваги твердження представника відповідача та свідка про те, що вимога надання документів була доведена уповноваженій особі - адміністратору Єфімовій. Суд зазначає, що свідок обґрунтовуючи правомірність своїх дій в залежності від обставин по різному оцінює одні і ті ж факти та намагається ввести суд в оману.

Так, обґрунтовуючи одну з підстав призначення проведення інспекційного відвідування свідок та представник відповідача вказували, не надання відповідних підтверджуючих документів Єфремовою під час роз`яснювальної роботи. Тоді, інспектор Колпак О.М. дійшла висновку, що є ненадання їй документів свідчить про не оформлення офіційних трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_11 .

У свою чергу, свідок стверджує, що під час вже проведення інспекційного відвідування, тобто того ж дня спілкувалася з адміністратором Єфімовою, якій в усній формі виклала вимогу щодо надання їй підтверджуючих документів офіційного працевлаштування працівників. При цьому, будь-яких доказів, що Єфремова є уповноваженою особою позивача суду надано не було, матеріали справи та інспекційного відвідування таких не містять.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 , зазначила, що дійсно 13.09.2019 року під час інспекційного відвідування перебувала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_4 . На прохання інспектора представилася та повідомила, що вона не працює у ФОП ОСОБА_1 . Між тим, свідок пояснила, що в суміжному приміщенні поверху де розташований магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_4 здійснює діяльність інша фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (брат позивача), в якого вона працює і який також спілкувався с інспектором під час перевірки.

В судовому засіданні позивач зазначив, що під час здійснення інспекційного відвідування 13.09.2019 року він перебував за межами країни про що інспектора поставили до відома працівники. На підтвердження зазначеного, суду надано для огляду паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача (а.с.157).

Дослідивши в судовому засіданні даний паспорт судом встановлено, що відповідно до проставлених прикордонних контрольних штампів з датою та місцем перетину кордону вбачається, що позивач з 09.09.2019 року по 20.09.2019 року перебував за межами країни.

В порушення зазначених положень та відомих обставин, інспектор Колпак О.М. у зв`язку із відсутністю об`єкта відвідування за місцезнаходженням або його уповноваженої особи, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не склала, вимогу про надання документів в письмовому вигляді на адресу об`єкта відвідування не направила.

Більш того, до матеріалів інспекційного відвідування, в якості доказів долучено матеріали фотофіксації порушень (а.с.74-77). Надаючи оцінку наданим доказам суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що виконання обов`язків адміністратора закладу на фото копії зафіксована ОСОБА_12 не підтверджено. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_12 здійснювала розрахунки з клієнтами закладу або виконувала інші адміністративно-господарські функції відповідачем суду не надано. Також, не зафіксовано на фотокопіях ОСОБА_13 , зайнята при виконанні робіт (реалізації товару, розрахунку тощо) для ФОП ОСОБА_1 .

Більш того, суд визнає неможливим прийняття залучених фото копій як доказу, оскільки в акті міститься лише запис про те, що процес відвідування зафіксовано засобами фототехніки на телефон інспектора Колпак О .М. номер моделі Moto G. Між тим, не зазначено якою особою зафіксовані фотокопії, невідомо на якому пристрої (марка, модель, номер пристрою) та не зазначений в акті перевірки як доказ із фото фіксуванням подій при здійсненні інспекційного заходу.

Свідок в судовому засіданні не змогла пояснити суду що саме зафіксовано на залучених фотокопіях, що вони підтверджують або спростовують.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів використання позивачем неоформленої праці ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В судовому засіданні позивач вказав, що на час своєї відсутності нікого представляти свої інтереси не уповноважував.

Як вбачається з акту інспекційного відвідування від 19.09.2019 року, накази про прийняття 12 працівників, повідомлення про прийняття на роботу до ДФС, квитанції про отримання зазначених повідомлень та копію договір оренди нежилого приміщення надані управлінню Держпраці 17.09.2019 року особою, яка представилась представником ФОП ОСОБА_1 - Бондаренка А.С., але документи який посвідчував дану особу та довіреність надані не були.

Судом встановлено, що інспектор управління Держпраці не перевірила повноваження особи на передачу документів, а й прийняла документи, що не посвідчені належним чином.

Порядок засвічення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчо1ї політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, и ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Також, згідно п.8 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах i організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі и засвідчення в установленому порядку. Напис про засвічення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, інспектор управління Держпраці прийняла копії документів у особи, яка неуповноважена представляти інтереси позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності, наказу іншого організаціно-розпорядчого документу. При цьому, достовірність поданих документів на відповідність оригіналів нічим не підтверджена, оскільки вони не засвідчені об`єктом відвідування або уповноваженою на такі дії особою.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність достатніх підстав для їх задоволення.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2504,00 грн. підлягає стягненню з управління Держпраці у Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.10.2019 року №КР3338/386/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 250 380,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2504,00 грн., (дві тисячі п`ятсот чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2020р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук