Ухвала суду № 88203135, 11.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 березня 2020 року м. Київ №П/320/629/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області в особі територіального підрозділу Яготинського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, пред`явивши вимоги до Яготинського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій щодо відмови у вклеюванні у її паспорт фотокартки у зв`язку досягненням 45 річного віку та зобов`язання вклеїти у паспорт громадянина України у формі книжечки фотокартку заявниці.

Ухвалою суду від 28.01.2020, позивачку було зобов`язано усунути виявлені судом недоліки позову шляхом подання заяви у новій редакції у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ньому: належного відповідача та/або вірного коду ЄДРПОУ Яготинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області; у разі залишення у статусі відповідача Яготинського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, вказати ким та, на якій підставі йому були делеговані повноваження суб`єкта владних повноважень; викладення обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, в тому числі, але не виключно, підстави за наявності яких позивачка дійшла висновку, що одержання паспорту у вигляді ID пов`язано з обробкою її персональних даних та посиланням на докази, якими підтверджено цей факт; яким чином співвідноситься твердження позивачки про необхідність захисту її персональних даних від обробки, коли така обробка вже здійснюється. що підтверджується п. 5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; зазначення чи користується позивачка послугами банків та банківської картки та електронною декларацією пацієнта; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці із розкриттям змісту порушених прав. При цьому, суд звертав увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, без аргументації протиправності прийнятого рішення не є обґрунтуванням тверджень щодо протиправності оскаржуваного рішення. Враховуючи, що заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивачці слід було сплатити судовим збором у розмірі 840,80 грн. другу вимогу немайнового характеру та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

В порядку виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 надіслала позовну заяву у редакції, яка була визнана судом неприйнятною.

За результатом дослідження поданої позовної заяви та документів, суд констатує неповне виконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, у зв`язку з чим звертає увагу на таке:

положеннями ч. ст. 14 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.

Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов`язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.

У даному випадку право на доступ до правосуддя позивачки було поставлено в залежність від її особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.

Позивачка не були ураховані вимоги суду щодо виправлення недоліків позовної заяви та сплати судового збору.

Отже, позивачка на власний розсуд та свідомо розпорядилась своїм правом, не сплатила судовий збір та не надала суду усіх витребуваних документів, в тому числі, позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАСУ з зазначенням належного відповідача, доказів користування чи не користування послугами банків та банківською карткою, електронною декларацією пацієнта.

Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.

За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження.

Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення обов`язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.

Аналогічно виникає і обов`язок судді у з`ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявника права на пред`явлення позову і дотримання ним порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру.

Ухилення від виконання таких обов`язків позивачем тягне за собою наслідки, встановлені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - відсутній, АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області в особі територіального підрозділу Яготинського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області (ЄДРПОУ - 42552598, м.Яготин, Київська область, вул.Незалежності, буд. 109, 07700) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачці.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.