Рішення № 88200690, 13.03.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8796/19

Провадження № 2/521/450/20

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

03.03.2020 року м. Одеса

Малиновського районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді -Леонова С.О.,

при секретарі судового засідання - Шабалдак О.А.,

за участю:

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

До Малиновського районного суду м. Одеса звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просила суд визнати ОСОБА_4 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

27.11.2019 року, представником позивачки, адвокатом Соловйовим Д.І. (який діє на підставі ордеру серії ОД №545571 від 24.10.2019 року) було подано заяву про уточнення позовних вимог (вхід.№53755), згідно якої позивач просить суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Позивачка зареєстрована та постійно проживає, за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Заселення відбулося на підставі ордеру на право проживання в житлі комунальної форми власності, який після вселення в приміщення був переданий на зберігання до Малиновської адміністрації м. Одеси. Факт правомірності користування приміщенням комунальної власності підтверджується вказівкою на мешканців даного приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 у кімнаті № НОМЕР_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 в Протоколі засідання громадської комісії з житлових питань Малиновської районної адміністрації №2 від 18.01.2011 року.

ОСОБА_1 звертає увагу суду, що відповідач ОСОБА_4 - брат позивачки, він зареєстрований, але не проживає більше 5-ти років у вказаній кімнаті гуртожитку, що також підтверджується довідками та показаннями інших проживаючих у гуртожитку, також у кімнаті гуртожитку відсутнє майно та особисті речі ОСОБА_4 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 здійснює самостійно оплату всіх комунальних платежів, а розмір яких залежить від кількості зареєстрованих у кімнаті осіб, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

20.06.2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.10.2019 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Попружко В.В. (який діє на підставі ордеру ОД №430013 від 20.08.2019 року) надійшли пояснення, щодо суті спору, в яких він зазначив, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано до суду жодного доказу який би міг свідчити, що позивач є власником кімнати у гуртожитку чи наймачем кімнати у гуртожитку АДРЕСА_2 . До того, ж ОСОБА_4 не втратив інтересу до вказаного приміщення, планує у майбутньому здійснити його приватизацію та в інтересах сім`ї не перешкоджає брату ОСОБА_6 проживати у вказаній квартирі.

27.11.2019 рокуухвалою Малиновського районного суду м. Одеси прийнято до розгляду, уточнену позовну заяву, також вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради.

15.01.2020 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

У призначеному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Соловйов Д.І. свої позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 . , заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні, суду пояснив, що ОСОБА_4 наразі не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки позивачкою чиняться йому перешкоди у доступі до житла, а саме після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_1 змінила замки вхідної двері квартири та поселила проживати свою доньку ОСОБА_10 .

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, викликався відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно довідки про склад сім`ї та реєстрацію № 826 від 13.05.2019 року, виданою КП «ЖКС» Хмельницький» у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані наступні члени сім`ї: ОСОБА_6 (1980 року народження) з 19.11.1999 року, ОСОБА_4 (1977 року народження) з 25.03.2011 року та ОСОБА_1 (1975 року народження) з 25.03.2011 року. Відповідальним квартиро-наймачем вказана ОСОБА_5 (1946 року народження) без реєстрації (а.с.6).

Ордер на вселення ОСОБА_6 (1980 року народження) з 19.11.1999 року, ОСОБА_4 (1977 року народження) з 25.03.2011 року та ОСОБА_1 (1975 року народження) з 25.03.2011 року у кімнату гуртожитку АДРЕСА_2 позивачем до суду не надано.

З листа Малиновської районної адміністрації №2953/01-20 від 08.11.2019 року слідує, що інформацію, коли, ким та на підставі яких документів відбулося заселення у квартиру АДРЕСА_2 не володіє (а.с.78-19).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.06.2006 року за №201 «Про затвердження актів приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилих будинків, гуртожитків та інженерних мереж, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «Виробничо-торговельного текстильного підприємства «Тексод» гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 , було передано до комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради (а.с.81).

Як вбачається з Протоколу № 2 від 18.01.2011 року складеного на засіданні громадської комісії з житлових питань Малиновської райадміністрації, було вирішено переоформити особові рахунки, за умови перереєстрації на кімнату АДРЕСА_2 : гр. ОСОБА_5 , на склад родини (вона, син - ОСОБА_6 , син - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_11 (а.с.8-13).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08.07.2003 року ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

З довідки №Т5-72490-ф/л від 11.05.2019 року виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 11.05.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 на теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.15).

Згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.27).

Відповідно до заяви від 13.05.2019 року, жильці будинку по АДРЕСА_1 підтверджують, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , проте на протязі п`яти років не проживає, заява підписана сусідами та посвідчена начальником дільниці № 2 КП «ЖКС» Хмельницький» ОСОБА_13 (а.с.7).

Згідно відповіді наданої Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області №38/в3712 від 30.07.2019 року ОСОБА_4 не звертався з заявами до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с.49).

Згідно відповіді наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України №1.5/8112/Мст від 29.07.2019 року ОСОБА_4 1977 року народження, на момент надання інформації не відбуває покарання та не утримується в установі виконання покарань та слідчих ізоляторах Одеської області (а.с. 50).

Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №10» Одеської міської ради №584 від 16.08.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2018 року по 16.07.2019 року до установи не звертався на стаціонарному лікування не перебував, на диспансерному обліку не знаходиться, медичної документації не має (а.с.56).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 окремо звертала увагу суду, що вона вважає спірну кімнату у гуртожитку своєю, оскільки багато років, будучі старшою за віком із дітей у родині, постійно допомагала матері на роботі. Разом з матір`ю вони прибирали вулиці, збирали сніг, листя та чесно власною працею заробили вказану квартиру. За життя матері ОСОБА_5 , відповідач, не працював, зловживав алкоголем, постійно приходив п`яний до дому та на цій підставі виникали сварки, мати його виганяла з дому. Позивачка стверджує, що мати хотіла виписати відповідача, однак ОСОБА_4 заперечував та сам не хотів зніматись з реєстрації. У вересні 2018 року, після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_1 були змінені замки вхідної двері квартири та на теперішній час у квартирі тимчасово без реєстрації проживає її донька ОСОБА_10 . Позивачка не бажає спілкуватись з ОСОБА_4 , у них склались дуже конфліктні відносини, ОСОБА_1 вважає спірну квартиру своєю на праві старшинства, тому ключі від вхідної двері вона не буде надавати відповідачу.

Представник відповідача ОСОБА_3 , суду пояснив, що ОСОБА_4 наразі не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки позивачкою чиняться йому перешкоди у доступі до житла, а саме після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_1 змінила замки вхідної двері квартири та поселила проживати свою доньку ОСОБА_10 . Після зміни замку вхідної двері, ключі відповідач отримати не зміг, до поліції зі скаргами не звертався вважаючи, що зможе якимось чином домовитись зі своєю старшою сестрою. Не дивлячись на тривалі напружені стосунки з рідними Відповідач не перешкоджає проживанню у квартирі молодшому брату та сестрі. ОСОБА_4 не втратив інтересу до спірної квартири, планує у майбутньому її приватизувати.

Факт існування між позивачем та відповідачем неприязних відносин і тривалих сварок між матір`ю ОСОБА_5 та відповідачем, що виникали на підставі зловживання алкогольними напоями та неможливістю спільного проживання, не заперечується також представником позивача та підтверджується показаннями свідків, які були заслухані судом під час розгляду справи.

У судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що він є чоловіком ОСОБА_1 з початку 2016 року особисто не бачив відповідача за адресою АДРЕСА_4 . Вони з дружиною живуть за іншою адресою та у зв`язку з проведенням ремонту у їх квартирі також інколи проживають за адресою АДРЕСА_4 . Взагалі він бачив ОСОБА_4 один раз і лише на похоронах тещі. Про існування конфлікту дружини з ОСОБА_4 нічого не може пояснити. Володіє інформацією лише зі слів дружини. Після смерті тещі за адресою АДРЕСА_4 в основному проживає падчерка ОСОБА_10 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що він є молодшим братом ОСОБА_4 та не спілкувався з ним починаючи з 2010 року оскільки відбував покарання у місцях позбавлення волі до 2019 року. За весь цей час він спілкувався за допомогою телефону з матір`ю ОСОБА_5 та знає з її слів, що відповідач сильно зловживав алкогольними напоями. ОСОБА_4 постійно приходив п`яний до дому та на цій підставі виникали сварки, мати його виганяла з дому.Про існування конфлікту ОСОБА_1 з ОСОБА_4 нічого не може пояснити. Володіє інформацією лише зі слів матері.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Останній не проживає за адресою АДРЕСА_4 з осені 2018 року. Знає, ОСОБА_4 до смерті матері постійно був уза адресою АДРЕСА_4 . Неодноразово бачила, як ОСОБА_4 спав п`яний біля дверей квартири АДРЕСА_5 , оскільки мати не впускала його до дому. Після смерті ОСОБА_5 у квартирі декілька разів змінювались вхідні замки. ОСОБА_17 вселила у спірну кімнату свою доньку ОСОБА_10 , яка до теперішнього часу там і проживає, ОСОБА_4 перестав жити за даною адресою.Про існування конфлікту ОСОБА_1 з ОСОБА_4 нічого не може пояснити.

Із показань свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні встановлено, що з ОСОБА_4 до смерті матері ОСОБА_5 та інші родичі жили за адресою АДРЕСА_4 . Після смерті матері до квартири ніхто не приходив. Про існування конфлікту ОСОБА_1 з ОСОБА_4 нічого не може пояснити.

Виходячи з положень ст. 71 ЖК України та роз`яснень, даних у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», право користування жилим приміщенням при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї зберігається протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею.

У разі відсутності цих осіб понад встановленого строку з поважних причин: перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї, цей строк може бути продовжений судом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що ОСОБА_4 втратив право користування жилим приміщенням - квартирою за адресою АДРЕСА_4 ., виходячи з того, що відповідач добровільно більше п`яти років не проживав у спірній жилій площі без поважних причин.

Проте, погодитись з такими твердженням позивача суд не може, оскільки у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 , суду пояснив, що ОСОБА_4 наразі не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки позивачкою чиняться йому перешкоди у доступі до житла, а саме після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_1 змінила замки вхідної двері квартири та поселила проживати свою доньку ОСОБА_10 . Після зміни замку вхідної двері, ключі відповідач отримати не зміг.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини ОСОБА_1 до суду не надано.

Разом з цим, надана позивачем заява від 13.05.2019 року, складена жильцями будинку по АДРЕСА_1 , на думку суду, не може бути належним підтвердженням того, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 з березня 2011 року, на протязі п`яти років не проживає за вказаною адресою, оскільки в заяві чітко не зазначено за який саме період відраховано п`ятирічний строк.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів позитивні зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K., 21.02.1990). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення в справі Gillow v. the U.K., 24.11.1986), так і на наймача (рішення в справі Larkos v. Cyprus, 18.02.1999).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не надано доказів щодо відсутності ОСОБА_4 у спірній квартирі за неповажних причин, а навпаки судом встановлено фактичні обставини справи про неможливість проживання у спірній квартирі ОСОБА_4 , які викликані неправомірною поведінкою інших членів сім`ї, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 71, 72 Житлового Кодексу УРСР, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 258-259, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), за участі третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, ЄДРПОУ 26303175) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13.03.2020 року .

Суддя: Леонов О.С.

13.03.20