Рішення № 88197234, 13.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2020 Справа №607/10444/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого Грицак Р.М.,

за участі секретаря Лобач І.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кондрат Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1099466 від 25 квітня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 25 квітня 2019 року о 13 год. 53 хв. він рухався автомобілем марки «RENAULT KADJAR», номерний знак НОМЕР_1 , у с. Озерна на автодорозі М09 Тернопіль-Львів 18 км де був зупинений інспектором поліції. Підставою зупинки було порушення вимог п. 12.9 б ПДР України, зокрема перевищення максимальної швидкості, зазначеної в пунктах 12.4-12.7ПДР України, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, яке фіксувалося на лазерний вимірювач швидкості руху автотранспортних засобів «LTI 20/20 TruCAМ» про, що інспектором поліції була складена постанова ЕАВ №1099466 від 25 квітня 2019 року.

Вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості «LTI 20/20 TruCAМ», який працював не в автоматичному режимі, в той час як показники приладів є належними доказами лише тоді коли вони працюють у автоматичному режимі. Крім цього у постанові не вказано, який саме дорожній знак було встановлено на ділянці дороги де зафіксовано правопорушення та із зафіксованих приладом даних не можливо встановити місцезнаходження транспортного засобу по відношенню до відповідних знаків. Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову оскільки факт вчинення правопорушення позивачем за обставин викладених у постанові зафіксований на прилад «TruCAM LTI 20/20». Вказаний прилад отримав сертифікат, пройшов повірку, відтак є належним та допустимим доказом у справі. Лазерний вимірювач швидкості «TruCAM LTI 20/20» відповідає вимогам документів системи технічного запису інформації, дозволений до застосування, а про його використання було вказано в оскаржуваній постанові. Посилаючись на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові та додатково пояснив суду, що вимірювання швидкості його транспортного засобу здійснювалося поза межами населеного пункту. На фотодоказі наданому стороною відповідача відсутні будь-які зображення знаків, які б свідчили про перевищення ним швидкості в межах населеного пункту.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області – Кондрат Л.Р. проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позов та зазначила, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача здійснювалося в межах населеного пункту на підтвердження чого вона надала картографічні дані та зображення місця зупинки автомобіля позивача з яких вбачається наявність знаку 5.45 «Населений пункт».

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав:

Судом встановлено, що 25 квітня 2019 року інспектором УПП в Тернопільській області Дмітрієвською С.О. винесена постанова серії ЕАВ №1099466 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 25 квітня 2019 року о 13 год. 53 хв. в с. Озерна на автодорозі М-09 Тернопіль-Львів 18км., керував транспортним засобом «RENAULT KADJAR», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 91 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 41 км/год, чим порушив п.12.9 б) ПДР України, тобто перевищив максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до вимог ст. 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до положень п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Пунктом 12.4. ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги до забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год. Дане обмеження встановленої максимальної швидкості руху вводиться знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту», застосовується для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач рухався по а/д М09 Тернопіль-Львів зі сторони м. Львів в напрямку с. Озерна.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано фото із записами приладу «TruCAM LTI 20/20» (серійний номер ТС000532).

Порушення ПДР зафіксовано на прилад «TruCAM LTI 20/20», серійний номер ТС000532. Як видно із документів, що містяться у матеріалах справи лазерний вимірювач швидкості «TruCAM LTI 20/20» отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UА-МІ/1-2903-2012.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.

Крім цього, на зазначений тип лазерного вимірювача швидкості (LTI 20/20 TruCAM серійний номер ТС000532) Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України видано експертний висновок, що діє до 27 вересня 2021 року. Також, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13810, що діє до 15 листопада 2019 року, діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год і ± 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Відтак, лазерний вимірювач «TruCam LTI 20/20» (серійний номер ТС000532) є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів.

На фототаблиці роздруківці результатів вимірювання технічного засобу «TruCam LTI 20/20» (серійний номер ТС000532) зафіксовано, що автомобіль позивача 25 квітня 2019 року о 13 год. 46 хв. проїжджав автомобільною дорогою М-09 18 км зі швидкістю 91 км/год, при цьому дозволена максимальна швидкість на даній ділянці автодороги становить 50 км/год. Таким чином, перевищення швидкості становить 41 км/год.

З вказаної фототаблиці також вбачається, що перевищення швидкості позивачем допущено на частині автомобільної дороги в межах населеного пункту с. Озерна що містить забудови, а саме автозаправну станцію та іншу будівлю огороджену парканом.

Таким чином судом встановлено порушення позивачем максимально дозволеної швидкості на ділянці дороги, що була позначена дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», що підтверджується фото таблицями наявними в матеріалах справи.

Крім того, з переглянутого відеозапису, встановлено, що позивач, який керував транспортним засобом марки «RENAULT KADJAR», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений відповідачем та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 не висловив жодних вимог щодо надання йому доказів правопорушення, однак просив представника патрульної поліції обмежитися усним зауваженням, що свідчить про фактичне визнання позивачем своєї провини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Вимогами статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 25 квітня 2019 року о 13 год. 53 хв. в с. Озерна на автодорозі М-09 18км., керував транспортним засобом марки «RENAULT KADJAR», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 91 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год, тобто не виконав вимог п. 12.9 б ПДР України.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що постанова про накладення стягнення серії ЕАВ №1099466 від 25 квітня 2019 року винесена працівником поліції у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1099466 від 25 квітня 2019 року – відмовити, а постанову залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ – 40108646.

Повне текст рішення суду складено 13 березня 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак