Рішення № 88189294, 23.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19298/18

Провадження № 2/638/306/20

23.01.2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Шестака О.І.

за участю секретаря Цуваревої Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 85 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.07.2015 року о 17:30 год. в м. Кременчуці по вул. Лейтенанта Дніпрова, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (Відповідач) і «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 (автомобіль Потерпілого), при керуванні ОСОБА_2 , автомобіль належить Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (Потерпілий).

Постановою Дзержинського районного сулу м. Харкова від 14.09.2015 року Відповідача ( ОСОБА_1 ) було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Потерпілого була застрахована в ПрАТ «HACK «ОРАНТА» при використанні транспортного засобу - «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 за договором обов`язкового страхування № АЕ 3776082.

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована, відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий вчасно звернувся до Позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, складала 8 580 (Вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 85 коп. Позивачем було виплачено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 8 580 (Вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6789рв від 24.12.2015 року.

Таким чином, Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Представник позивача надав суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутності представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв на адресу суду від відповідача не надходило.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до положень ч. 6ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 22.07.2015 року о 17:30 год. в м. Кременчуці по вул. Лейтенанта Дніпрова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (Відповідач) та «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 (автомобіль Потерпілого), під керуванням ОСОБА_2 , автомобіль належить Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (Потерпілий).

Постановою Дзержинського районного сулу м. Харкова від 14.09.2015 року Відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Положеннями пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне)страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Умовами п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 140-15 від 07.10.2015 р., виконаного ФОП ОСОБА_3 , що є експертом-автотоварознавцем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Daewoo Lanos D4LM500», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 10297,02 грн.

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.

11 серпня 2015 року відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілий подав позивачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

11 серпня 2015 року, керуючись ст. 35 та пп. а) п. 41.1 ст, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілий подав позивачу Заяву про відшкодування шкоди.

Умовами ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника.

Положеннями п. 36.2 ст. 36Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (у випадках передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) покладено обов`язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Керуючись п. 36.1 та п .36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторним (транспортним) страховим бюро України прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілому - Управлінню пенсійного фонду України.

На підставі Наказу № 6789 від 24.12.2015 позивач відшкодував Управлінню пенсійного фонду України майнову шкоду, в розмірі 8580,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6789рв від 24.12.2015 року.

Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, у відповідності до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч.1 ст. 1191 ЦК України у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до винної особи.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що Моторне (транспортне) страхове бюро України, сплативши страхове відшкодування, набуло право регресу до відповідача.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених Моторним (транспортним) страховим бюро України на відшкодування шкоди особі потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, саме в порядку регресу.

Як роз`яснено у пп. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (Моторного (транспортного) страхового) бюро України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Встановивши, що внаслідок компенсації позивачем шкоди потерпілій стороні у дорожньо-транспортній пригоді, позивач набув право вимоги саме у порядку регресу, а також відсутність інших підстав для відмови у позові, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними.

Крім того, із відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1762 грн. (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 81, 141, 206, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 22, 29, 34, 36, 38-41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: 02000, м. Київ-2, бульв. Русанівський, 8 а/с 272, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: 02000, м. Київ-2, бульв. Русанівський, 8 а/с 272, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму судового збору у розмірі 1762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Суддя