Вирок № 88184759, 13.03.2020, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/486/18

Номер провадження 1-кп/948/16/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретарів Ткач Н.М., Сизоненко Н.М.,

прокурора Лифаря В.Г.

представника потерпілого Кулинича М.Я.

захисника Михайлова С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12018170180000153 від 11 березня 2018 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Абрамівка Машівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не депутата, не військовозобов`язаного, згідно зі ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

10.03.2018 року близько 09.00 год. ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов із завчасно наготовленим знаряддям до недіючої споруди учбового корпусу Професійно-технічного училища №50 м. Карлівка, розташованої за адресою: вул. Героїв Крут, 2а, м. Карлівка Полтавської області, де ОСОБА_1 , шляхом демонтажу за допомогою пилки по металу та лому умисно, таємно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, від`єднав та викрав 10 сходинкових кліток та частину профільної труби від металевого поручня сходів між першим та другим поверхом учбового корпусу, загальною вартістю 289,16 грн., які в подальшому реалізував місцевому жителю ОСОБА_2 , за ціною металолому, як власне майно, таким чином розпорядився викраденим в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинив потерпілому - Професійно-технічному училищу № 50 м. Карлівка, матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад злочину, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 , передбачена ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину у вчинені крадіжки вказаних в обвинуваченні речей та їх вартість, заперечуючи проникнення до приміщення, та показав, що того дня вранці він йшов біля ПТУ №50 в м.Карлівка, в покинутому приміщенні якого розбиті вікна, двері, охоронника не було і він зайшов до середини приміщення та за допомогою пилки по металу, яку приніс з собою, розпиляв полосочки металу на 10 східцях, трубу, викрадені речі здав на металолом. Потім приїхала поліція, забрала інструменти та його для допиту. Місцевий житель ОСОБА_3 , який катався поряд на санках, не був обізнаний з його намірами, на санках останнього він здав викрадений метал, при крадіжці ОСОБА_3 не був присутній. У скоєному кається та пояснив, що причиною скоєння крадіжки став тяжкий матеріальний стан, оскільки на той час він не працював. З сумою завданих збитків погоджується.

Представник потерпілого Кулинич М.Я. пояснив, що в 2002 році ПТУ №8 об`єднано з ПТУ №50 та приміщення, з якого ОСОБА_1 викрав металеві частини - складові східцевих клітин, раніше належало саме ПТУ №8 та на даний час за призначенням не використовується, не охороняється, в приміщенні залишилися тільки стіни та покрівля, а тому до приміщення існує вільний доступ. Металеві вироби повернуті, але вони демонтовані та до використання не підлягають, збитки обвинуваченим не відшкодовано, хоча ОСОБА_1 приходив до установи училища та брав рахунок на оплату, каявся. На суворій мірі покарання потерпіла сторона не наполягає, вважає достатнім відшкодування обвинуваченим завданих збитків.

Свідок ОСОБА_4 показав, що на час вчинення ОСОБА_1 крадіжки металу з приміщення ПТУ №50, останній був його вітчимом та він гуляв біля приміщення училища і бачив, як ОСОБА_5 взяв пилку і пішов до училища, яке на той час не працювало, там не було ні вікон ні дверей. Він спускався з санок та що ОСОБА_1 робить в училищі, не питав, пиляти та возити метал не допомагав, грошей йому вітчим також не давав.

Свідок ОСОБА_2 показав, що він займається меблями та одного дня незнайомий чоловік прийшов до нього на роботу і запропонував придбати металеві речі та сказав що речі не крадені, але поліція вилучила речі - полоски довжиною 1 м. товщиною 4 мм. ОСОБА_1 був з хлопчиком, який просто стояв поруч, грузити речі не допомагав, грошей ОСОБА_1 йому не давав.

Крім часткового визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

витягом з кримінального провадження № 12018170180000153 про внесення 11.03.2018 р. відомостей до ЄРДР, з правовою кваліфікацією ст. 185 ч. 3 КК України за повідомленням про крадіжку ОСОБА_1 майна з учбового корпусу ПТУ № 50 м. Карлівка Полтавської області (а.с. 22-23 т.1).

Із заяви директора ПТУ № 50 ОСОБА_6 від 11.03.2018 № 192 вбачається, що в період з 9 до 11 березня невідомі особи демонтували та вчинили крадіжку металевих перил учбового корпусу, що обліковуються на балансі навчального закладу за адресою: м. Карлівка, вул. Герої Крут, 2А (а.с. 131 т.1).

11.03.2018 року в ході огляду місця події встановлено, що ним є двоповерхова цегляна будівля не введена в експлуатацію, що являє собою учбовий корпус та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де при вході прямо маються бетонні східці із поручнями зеленого кольору, які на момент огляду мають дефект у вигляді відсутності частини перил зі сторони 2-го поверху та частини сходинкових кліток у кількості 8 штук у верхній частині та 2 штуки у нижній частині поручня. Крім того, поруч, на засніженому покриві видніється чіткий слід низу взуття із характерним візерунком протектора (а.с. 133-134 т.1).

На фототаблиці до протоколу огляду місця події від 11.03.2018 зображений загальний вигляд недіючої споруди учбового корпусу ПТУ № 50 та загальний вид сходинкової площадки, де на східцях відсутня частина перил (а.с. 135-136 т.1).

Згідно з балансовою довідкою Професійно-технічного училища № 50 м. Карлівка від 12.03.2018, на балансі навчального закладу обліковується учбовий корпус: інвентарний номер 101310015, балансова вартість 106 490,00 грн., адреса: м. Карлівка, вул. Героїв Крут, 2А, споруда знаходиться під охороною (а.с. 152-154 т.1).

08.12.2017 року на громадські будівлі ПТУ № 50 м. Карлівка по вулиці Героїв Крут, 2 А, виготовлено технічний паспорт (а.с. 155-156 т.1).

11.03.2018 ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції санки, поліетиленовий мішок, пилку по металу та металеву монтировку - речі, за допомогою яких демонтував металеві перила в будівлі ПТУ № 50, про що свідчить написана ним власноручно заява (а.с. 137 т.1).

Вказані речі вилучені, що стверджується протоколом огляду місця події від 11.03.2018 (а.с. 138-139).

Цього ж числа, ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції зимове взуття свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , а саме, один чобіт з написом «Columbia Sportswear Compani», який протоколом огляду місця події від 11.03.2018 вилучений (а.с. 140-144).

Як убачається з висновку експерта № 655 від 15.03.2018, слід низу взуття на наданій на дослідження фотокартці, виявлений під час огляду місця події, залишений таким же за конструкцією, фасоном, формою та взаємному розміщенню елементів рельєфного малюнку підметкової, проміжної та каблучної частин взуттям, як і взуття на ліву ногу, що вилучене 11.03.2018 у гр. ОСОБА_4 , яке надано на дослідження; в сліді взуття не встановлено індивідуалізуючі ознаки низу підошви взуття, що збігаються, а встановлено загальні ознаки, у зв`язку з чим відповісти на питання «Чи залишений слід взуття, який виявлено на місці події, наданим на дослідження взуттям?» в категоричній формі, не представляється можливим (а.с. 158 - 166 т.1).

12.03.2018 ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції металеві речі, а саме, металеві полоси в кількості 10 штук, які він придбав у власних потребах у невідомого чоловіка (а.с. 145-147 т.1).

На фототаблиці до протоколу огляду від 11.03.2018 зображений загальний вигляд фрагментів металевих поручнів сходів, які добровільно видав ОСОБА_2 (а.с. 148-149 т.1).

За висновком експерта № 468 від 29.03.2018, ринкова вартість брухту чорного металу (37,7 кг), станом на момент проведення експертизи може складати 289,16 грн. (а.с. 170-173 т.1).

Постановою слідчого Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області Максимова В.В. елементи металевих поручнів загальною вагою 37,7 кг, алюмінієві санчата, пилку по металу, металевий лом, чобіт з написом «Columbia Sportswear Compani» визнано речовими доказами по даному кримінальному проваджені (а.с. 186 т.1).

Даючи оцінку доводам сторони захисту про відсутність в даному випадку такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення до приміщення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 22 Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Водночас,у своєму рішенні від 18.04.2018р. при розгляді справи № 569/1111/16-к ВП ВС вказала, що при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

Як установленому в судовому засіданні та підтверджено представником потерпілого приміщення з якого вчинено крадіжку на даний час за призначенням не використовується, не охороняється, в ньому залишилися тільки стіни та покрівля, а тому до приміщення існує вільний доступ. Про ці обставини також вказує і протокол огляду місця події.

Отже, враховуючи те, що на час крадіжки приміщення ПТУ не було призначене для розміщення людей або матеріальних цінностей, знаходилося в занедбаному стані та до нього був вільний доступ внаслідок відсутності вікон та дверей, у свою чергу, металеві східці, які були демонтовані обвинуваченим становлять складову приміщення ПТУ, та не відносяться до матеріальних цінностей, які зберігаються в цьому приміщенні окремо, саме приміщення не огороджене та не охороняється, а відтак суд погоджується з доводами захисту та доходить висновку, що така кваліфікуюча ознака як «проникнення в інше приміщення» не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак її слід виключити з обвинувачення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тож суд уважає за необхідне також виключити з обвинувачення посилання на вчинення злочину ОСОБА_1 спільно з неповнолітнім ОСОБА_4 , який не був обізнаний у злочинному намірі ОСОБА_1 та діях останнього, оскільки в судовому засіданні вказана обставина не знайшла свого підтвердження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він проживає в АДРЕСА_1 , розлучений, постійної роботи не має, на утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_8 , 2008 р.н., з боку сусідів, знайомих характеризується позитивно, приймає участь в благоустрої ОСББ «Довіра Карлівщини», скарг на поведінку ОСОБА_1 до міської ради не надходило (а.с. 178-179 т.1), згідно з довідкою Карлівської ЦРЛ № 284 від 14.03.2018 на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 180 т.1), в силу ст.89 КК України раніше не судимий (а.с. 181 т.1), за висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства - середній, на думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с. 63-65 т.1).

При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відношення до вчиненого злочину та його обставини, кількість викраденого та розмір шкоди, думку потерпілого, і доходить висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі.

Разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття, той факт, що попередні судимості погашені, тобто він вважається раніше не судимим, суд вважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на мінімальний строк, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

З огляду на те, що обвинувачений ніде не працює, що свідчить про те, що він стабільного доходу немає, суд не вбачає підстав для призначення йому більш м`якого покарання у виді штрафу та виправних робіт за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки вказаний факт унеможливить його виконання.

Громадські роботи також суд не уважає за можливе застосувати з огляду на висновок досудової доповіді.

Долю речових доказів (а.с. 186 т.1) суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, і вважає, що елементи металевих поручнів загальною вагою 37,7 кг, слід залишити в користуванні ПТУ №50, алюмінієві санчата, які належать ОСОБА_1 та які передано на зберігання ОСОБА_9 слід передати ОСОБА_1 , пилку по металу, металевий лом слід знищити; чобіт з написом «Columbia Sportswear Compani», який належить ОСОБА_4 потрібно повернути останньому.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати затрачені на проведення експертиз в розмірі 1144,00 грн (а.с.157,169 т.1).

Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: елементи металевих поручнів загальною вагою 37,7 кг - залишити в користуванні ПТУ №50; алюмінієві санчата - передати ОСОБА_1 , пилку по металу, металевий лом - знищити; чобіт з написом «Columbia Sportswear Compani» - повернути ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, затрачені на проведення експертиз в розмірі 1144,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Косик