Ухвала суду № 88183323, 14.03.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1575/20

1-кс/405/723/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Бачуріна Є.Є., слідчого Балацького В.П., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Василюка В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області Вовка В.В. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.02.2020 № 42020120000000037, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, з вищою освітою, проживаючого АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує, що з метою запобігання ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків до нього слід застосувати запобіжний захід – тримання під вартою, а розмір застави визначити в сумі, яка перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та співмірний розміру отриманої неправомірної вигоди.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім цього, вказав, що сума неправомірної вигоди становила 20000 доларів США, тому необхідно визначити розмір застави у сумі, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий підтримав клопотання.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, вказав на необгрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, а запобігти вказаних прокурором в клопотанні ризикам можливо застосувавши до ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт з забороною покидати житло в нічний час доби.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 027.02.2020 № 42020120000000037, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.03.2020 слідчим затримано ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.03.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 75000 доларів США за передачу останньому в управління земельними ділянками ДП «СП «Устинівський виправний центр №37». 12.03.2020 представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 отримали частину неправомірної вигоди в розмірі 20000 доларів США.

Обгрунтованість підозри про яку оголошено ОСОБА_1 підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка - ОСОБА_5 від 27.02.2020 з додатками до нього; протоколом обшуку від 12.03.2020 в офісному приміщенні ОСОБА_4 з адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту свідка – ОСОБА_7 від 13.03.2020, іншими матеріалами.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Крім того, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає, що існують ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КК України.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду"зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що ОСОБА_1 за висунутої йому підозри вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою з ОСОБА_2 , який в свою чергу обіймав до затримання посаду заступника начальника відділу забезпечення діяльності керівництва Міністерства Управління забезпечення системи органів юстиції Адміністративно-господарського департаменту. З поданих до клопотання матеріалів вбачається, що в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають статус свідка, та в разі направлення обвинувального акту до суду повинні бути допитаними з приводу відомих їм обставин кримінального провадження. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 через ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними своїх показів для уникнення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, наявність утриманців та судимостей.

Так, ОСОБА_1 , одружений, раніше не судимий, однак не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, проживає та зареєстрований в Київській області м. Біла Церква, тобто не за місцем проведення досудового слідства.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, який слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 13 год 48 хв. 12.03.2020.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується, що у підозрюваного є дружина, відсутність офіційного місця роботи, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному.

При цьому, слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено того, що у підозрюваного є значні статки та можливість визначення ОСОБА_1 застави в сумі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

З приводу тверджень захисника про неправдивість показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , так як підозрюваний надає інші свідчення, суд зазначає, що вищевказані свідки попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК УКраїни і несуть відповідальність за завідомо неправдиве показання. Натомість підозрюваний за надані ним свідчення кримінальної відповідальності не несе, дане в світлі практики ЄСПЛ сприймається, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

відмовити в задоволенні клопотання захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - нічний домашній арешт.

Задовольнити частково клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13 год 48 хв., 12.03.2020 до 13 год 48 хв., 10.05.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42020120000000037 від 27.02.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 10.05.2020 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, свідками;

5) не відвідувати місця проживання інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні;

6) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

В задоволенні іншої частини клопотання слідчого - відмовити.

Строк дії ухвали до 13 год 48 хв., 10.05.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор