Рішення № 88183307, 12.03.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/115/20

Провадження № 2/307/551/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 березня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Мочан Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (в подальшому - відповідач), третя особа: орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 листопада 1987 року у виконкомі Кривської сільської ради вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 . Подружнє життя між ними не склалося, оскільки вони не зійшлися характерами. На даний час їх шлюб носить форматний характер. Крім цього, просить визначити місце проживання дитини разом з нею. Просить шлюб між нею та відповідачем розірвати та визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідний на розірвання шлюбу та на визначення місця проживання їх спільної дитини з позивачем, однак не згідний з підставами для розірвання шлюбу, які зазначені в позовній заяві.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі та в якій зазначив, що згідний на розірвання шлюбу та на визначення місця проживання їх спільної дитини з позивачем, однак не згідний з підставами для розірвання шлюбу, які зазначені в позовній заяві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 листопада 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 25 листопада 2008 року виконкомом Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис №14 (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , і її батьками зазначені сторони по справі.

Із довідки виконкому Кривської сільської ради Тячівського району № 2 від 03 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7).

V. Оцінка Суду.

Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Частиною другою статті 112 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим.

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам одного з них, а тому вважає достатні підстави для його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ст. 141 CK України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

А згідно до ст. ст. 160, 161 цього Кодексу місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. А місце проживання дитини, яка досягла десять років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішується судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, на час розгляду справи в суді малолітня ОСОБА_4 проживає з позивачем.

При цьому, позивач забезпечена належними умовами для проживання і здатна створити комфортні умови для проживання і виховання дитини.

Жодних доказів, які б достовірно стверджували, що якась з сторін неналежно виконувала свої батьківські обов`язки чи ухилялася від їх виконання в судовому засіданні не наведено.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України" роз`яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Крім того, згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд, при вирішенні спору щодо місця проживання дитини, бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, їх вік, стан здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги те, що малолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю, умови їх проживання, а також те, що відповідач не заперечує проти проживання доньки з позивачем, суд вважає, що в інтересах дитини позов слід задовольнити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч. 1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 840 гривні 80 копійок.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 840 гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 105, 110, 112-114, 150, 141, 160-161 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 247, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,–

У Х В А Л И В:

Позов – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований 25 листопада 2008 року у виконкомі Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис № 14.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 13 січня 2020 року, за квитанцією №0.0.1578809273.1 від 13 січня 2020 року, що становить 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа: орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, юридична адреса: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Незалежності, 30, ідентифікаційний код юридичної особи - 04053832.

Суддя В.В.Ніточко