Постанова № 881833, 27.07.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.07.07р.

Справа № А25/54-07

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд", м. Дніпропетровськ

до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська,

м. Дніпропетровськ

про визнання дій незаконними та скасування постанови

Суддя Чередко А.Є.

Секретар Пономарьов І.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Від третьої особи: Лісковська О.А., дор. № 5681/07-28 від 29.12.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить господарський суд: визнати дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 незаконними; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 винесену старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Горбатенко Д.А.; зобов’язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винести постанову у чотирьох примірниках про скасування арешту на все майно, що належить ВАТ „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті спірної постанови були порушені вимоги ст.ст. 49, 55 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника, а не у межах загальної суми стягнення. Також, у відношенні позивача господарським судом Дніпропетровської області порушено 10.04.2007р. справу про банкрутство № Б29/129-07 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно з ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов’язань, яким і є накладення арешту на майно боржника.

Представник третьої особи пояснив у судовому засіданні, що не заперечує проти позовних вимог позивача.

Позивач та відповідач не забезпечили явку представників до судового засідання та не надали витребувані судом матеріали. Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені судом про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується матеріалами справи, а також приписи ст. 181 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2007р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Горбатенко Д.А. було прийнято постанову серії АЕ 941238 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, за якою був накладений арешт на все майно, що належить ВАТ „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” та заборонено його відчуження, яка була отримана позивачем 27.06.2007р., що підтверджується відповідної відміткою на супровідному листі відповідача.

Як вбачається з вищенаведеної постанови вона прийнята при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 174 (виконавчий лист № А38/126) виданого 22.03.2007р. господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ВАТ „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська боргу у загальному розмірі 129741,17грн.

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження”, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Отже, відповідачем під час прийняття спірної постанови в порушення вимог ст.ст. 49, 55 Закону України „Про виконавче провадження” накладено арешт на все майно боржника, а не у межах загальної суми стягнення.

Також, у відношенні позивача господарським судом Дніпропетровської області порушено 10.04.2007р. справу про банкрутство № Б29/129-07 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Як вбачається з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007р. про порушення провадження у справі про банкрутство № Б29/129-07 ця справа порушена за заявою прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська внаслідок наявності у позивача грошового зобов’язання перед третьою особою по внесках до пенсійного фонду, які підтверджені рішеннями господарського суду, в тому числі і у справі №А38/126, тобто зобов’язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження є одним із заходів спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов'язань боржника, то внаслідок введення мораторію відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” накладений арешт підлягає припиненню (скасуванню).

Це зумовлено тим, що після порушення справи про банкрутство підприємства всі заходи спрямовані на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника, вживаються виключно в межах цієї справи і у відповідності до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім того, згідно з ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, арешт на майно боржника і інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Таким чином, відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було допущено порушення ст.ст. 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що є порушенням прав та інтересів позивача, як сторони виконавчого провадження.

В силу ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За п. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірної постанови не було дотримано вищенаведених засад, а оскаржувані дії та постанова відповідача є неправомірними, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання дій Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 незаконними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 винесеної старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Горбатенко Д.А.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов’язання Кіровський відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винести постанову у чотирьох примірниках про скасування арешту на все майно, що належить ВАТ „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки наслідком скасування судом постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 є скасування арешту на все майно боржника, що не потребує вчинення відповідачем додаткових дій щодо прийняття постанови про скасування арешту.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. слід стягнути з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 87, 94, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача задовольнити частково.

Визнати дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Леніна, 17, код ЄДРПОУ 34984540) щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 незаконними.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2007р. серії АЕ 941238 винесену старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Горбатенко Д.А.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 98, код ЄДРПОУ 01238198).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко