Рішення № 88180739, 06.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

06.03.2020 227/272/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Дзюба Т.А.

розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, про стягнення в порядку спадкування суми недоотриманої пенсії після смерті матері, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась в суд з позовом до Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (далі також – відповідач, Управління), про стягнення в порядку спадкування суми недоотриманої пенсії після смерті матері.

ОСОБА_1 свій позов обґрунтувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті позивач успадкувала недоотриману пенсію матері у сумі 51923,65 грн., але відповідно до разового доручення від 01.08.2019 року, в порядку одержання недоотриманої пенсії, що входить до складу спадщини, фактично було отримано 45387,57 грн. Листом Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області №164/П-0101-09 від 20.08.2019 року було повідомлено, що на підставі ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач має право лише на частину спадщини. З вказаним рішенням ОСОБА_1 не згодна, у зв`язку з чим була вимушена звернутись до суду. Просить зобов`язати Добропільське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області доплатити недоотриману спадщину, згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом у сумі 6536,08 грн. та стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

У відкрите судове засідання позивач не з`явилась, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача також не з`явився в судове засідання надіславши клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління, в повному обсязі заперечував проти позовних вимог.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначила позивач у своєму позові, вона є дочкою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 22.07.1989 року відділом ЗАГСа м.Шахтарська Донецької області, актовий запис №387, позивач до реєстрації шлюбу мала прізвище « ОСОБА_3 » (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про народження від 08.01.1969 року, виданого Калінінським відділом ЗАГС м.Донецька, актовий запис №36, на ім`я ОСОБА_4 , її матір`ю є ОСОБА_2 (а.с.8).

Таким чином в судовому засіданні достеменно встановлено, що позивач ОСОБА_5 є рідною дочкою гр. ОСОБА_2 .

Також в судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що гр. ОСОБА_2 перебувала на обліку в Добропільському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області та отримувала пенсію за віком.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 06.02.2019 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №73, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років (а.с.9).

19.07.2019 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області, позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії в сумі 51923,65 грн., що належала померлій ОСОБА_2 на підставі повідомлення, виданого Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області №3001/02 від 27.02.2019 року (а.с.10).

Як вбачається з відповіді Управління №164/17-0101-09 від 20.08.2019 року, розмір спадщини за період з 01.03.2016 року по 31.12.2018 року складає 51923,65 грн., але на день звернення позивача до управління 01.08.2019 року спадщина була перерахована на суму 45387,57 грн. відповідно періоду з 31.07.2016 року по 31.12.2018 року (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії). У своїй відповіді в.о. начальник Управління посилався на ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де вважав, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії (а.с.11, 12).

Факти виплати позивачу суми недоотриманої пенсії, як спадщини в розмірі 45387,57 грн. позивачем не заперечувалось, таким чином сума недоотриманої спадщини складає 6536,08 грн.

06.02.2020 року з Управління на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №1961/09 від 05.02.2020 року, відповідно до якого, вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві посилались на ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Згідно запиту приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу від 12.02.2019 року №143/02-14 було надано відповідь, що заборгованість з пенсійних виплат, яка належала ОСОБА_2 складає 51923,65 грн. Крім того зазначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Недоотриману пенсію позивач отримала в порядку спадкування в розмірі 45387,57 грн. згідно талону разового доручення №914220171367/2/275. Розмір недоотриманої пенсії був зменшений на 6536,08 грн., оскільки відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», датою звернення за отриманням пенсії є день звернення саме спадкоємця з усіма необхідними документами, а ні надходження запиту нотаріуса про наявність заборгованості з пенсії. Таким чином Управління вважає, що правомірно було застосовано норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачено ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлої матері ОСОБА_2 саме в розмірі 45387,57 грн. Тому Управління вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України, передбачає що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Конституцією України(ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зі змісту ст.1227 ЦК України, вбачається, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч.2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст.46 цього закону.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2019 року, суд вважає такі дії відповідача неправомірними.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню та зобов`язати відповідача доплатити ОСОБА_1 залишок недоотриманої пенсії у сумі 6536,08 грн., відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2019 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, про стягнення в порядку спадкування суми недоотриманої пенсії після смерті матері – задовольнити.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, адреса: Донецька область, м.Добропілля, вул.Незалежності, 28А) доплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн. НОМЕР_1 ), недоотриману спадщину, згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.07.2019 року в розмірі 6536,08 грн.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, адреса: Донецька область, м.Добропілля, вул.Незалежності, 28А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Д.Є. Хоменко