Рішення № 88179195, 04.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21000/18

Провадження №2/522/828/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи – ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Райффайзен банк Аваль» звернулось 29.11.2018 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ОСОБА_2 , в якій просить у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005 року у сумі: 287 393 долари США 22 центи (заборгованості по тілу кредиту) звернути стягнення на предмет застави, а саме на: нежитлові приміщення, загальною площею: 122,2 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , - шляхом продажу заставного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежніш експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 02.12.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0054/74/41754, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 297000 доларів США строком до 02.12.2025 року.

Відповідно до Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.01.2012 року по цивільній справі № 1527/2-5014/11 позовні вимоги Банку було задоволено в повному обсязі, та стягнуто у солідарному порядку з позичальника та фінансового поручителя заборгованість за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005 року у розмірі: 5 526 875 грн. 88 коп. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси не оскаржувалась та набрало законної сили.

З дати ухвалення зазначеного рішення суду першої інстанції по сьогоднішній час заборгованість за Кредитним договором погашено в повному обсязі не було, тому Банк продовжує нараховувати Позичальнику відсотки, пеню за порушення виконання умов Кредитного договору, а заборгованість станом на 16.11.2018 року складає 2654181,03 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 02 грудня 2005 року між Банком (Заставодержатель) та ОСОБА_2 (« ОСОБА_3 », «Майновий поручитель») було укладено Договір застави майнових прав, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., зареєстрований в реєстрі за номером 3280. Відповідно до умов п. 1.2. Договору застави предметом застави виступає нерухоме майно, а саме: майнові права за договором № ГП/Р-32 про інвестування від 18.11.2005 року; майнові права за договором № ГП/Р-34 про інвестування від 18.11.2005 року; майнові права за договором № ГП/Р-33 про інвестування від 18.11.2005 року, укладених між Приватним підприємством «Прогрес-Риелт» та Заставодавцем.

Відповідно до умов п. 1.4 Договору застави Предметом договорів є будівництво: номера - апартаментів з кухнею будівельний номер 151/1, які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс; номера - апартаментів з кухнею будівельний номер НОМЕР_1 , які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс; номера - апартаментів з кухнею будівельний номер 80, які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс, які мають бути збудовані ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», та перейдуть у власність Заставодавця після вводу до експлуатації.

На виконання умов Договору застави Заставодавець після здачі забудовником апартаментів в експлуатацію, 27.08.2007 року оформив право власності на нежилі приміщення (номер апартаменти з кухнею) № НОМЕР_2 , яким після здачі було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Відповідні записи були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Проте, у ході проведення претензійно - позовної роботи, на підставі проведеної перевірки державного реєстру прав власності на об`єкти нерухомого майна, Банку стало відомо, що 10.04.2018 року власником вказаного об`єкту незаконно стала ОСОБА_1 .

Банк має намір задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на вказаний предмет застави, в зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі, визначено порядок загального позовного провадження для її розгляду та призначено підготовче засідання на 28.02.2019 року.

25.02.2019 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка постановою Одеського апеляційного суду від 02.10.2019 року була залишена без задоволення, а ухвала суду про відкриття провадження залишена без змін.

В рамках даної справи, ухвалою суду від 22.08.2019 року позивачеві повернуто заяву про забезпечення позову.

Після повернення 24.10.2019 року цивільної справи з апеляційної інстанції її розгляд призначено на 03.12.2019 року.

03.12.2019 року підготовче засідання відкладене на 27.01.2020 року у зв`язку з неявкою відповідача.

27.01.2020 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що в забезпечення виконання Кредитного договору передавалися майнові права, а не нерухоме майно, а тому підстави для звернення стягнення на це майно відсутні, так як у позивача відсутні права іпотекодержателя на нежитлові приміщення, загальною площею: 122,2 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

27.01.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.03.2020 року.

03.03.2020 року до суду надійшла письмова відповідь представника позивача на пояснення третьої особи, в якій, представник позивача посилається на те, що обов`язок посвідчити новий договір застави у зв`язку з отриманням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, лежав як раз на боржнику ОСОБА_2 , як і обов`язок не відчужувати предмет застави без згоди заставодержателя, а, відтак, Банк продовжує бути іпотекодержателем предмету застави.

04.03.2020 року до справи долучено відзив ОСОБА_1 , в якому вона просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вона є законним власником спірного майна, на яке у позивача не має жодних законних прав.

У судовому засіданні 04.03.2020 року представник позивача ОСОБА_4 , позов підтримала, просила задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_5 та представник третьої особи Ніц А.С. просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.12.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0054/74/41754, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 297000 доларів США строком до 02.12.2025 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 02 грудня 2005 року між Банком (Заставодержатель) та ОСОБА_2 (« ОСОБА_3 », «Майновий поручитель») було укладено Договір застави майнових прав, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., зареєстрований в реєстрі за номером 3280.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору застави предметом застави виступає нерухоме майно, а саме: майнові права за договором № ГП/Р-32 про інвестування від 18.11.2005 року; майнові права за договором № ГП/Р-34 про інвестування від 18.11.2005 року; майнові права за договором № ГП/Р-33 про інвестування від 18.11.2005 року, укладених між Приватним підприємством «Прогрес-Риелт» та Заставодавцем.

Відповідно до умов п. 1.4 Договору застави Предметом договорів є будівництво: номера - апартаментів з кухнею будівельний номер 151/1, які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс; номера - апартаментів з кухнею будівельний номер 146, які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс; номера - апартаментів з кухнею будівельний номер 80, які будуються в м. Одеса, Гагарінське плато, готельний спортивно - оздоровчий комплекс, які мають бути збудовані ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», та перейдуть у власність Заставодавця після вводу до експлуатації.

Згідно умов п. 6.4., п. 6.5. Договору застави Заставодавець зобов`язався протягом 10 днів з дати здачі апартаментів в експлуатацію та оформлення правовстановлюючих документів на них посвідчити новий договір застави у нотаріуса, із подальшим накладенням заборони відчуження апартаментів. Протягом 2 днів з дати нотаріального посвідчення цього договору зареєструвати його в єдиному реєстрі застав рухомого майна та надати Заставодержателю відповідну виписку.

Після здачі забудовником апартаментів в експлуатацію, 27.08.2007 року ОСОБА_2 оформив право власності на нежилі приміщення № НОМЕР_2 , яким після здачі було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності, серія: НОМЕР_3 № 306824 від 27.08.2007 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 , після оформлення прав власності на предмети застави, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені відповідні зміни, що спростовується даними витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), так як вказані зміни були внесені лише 23.03.2011 року.

Відповідно до Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.01.2012 року по цивільній справі № 1527/2-5014/11 позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено в повному обсязі, та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та фінансового поручителя заборгованість за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005 року у розмірі: 5 526 875 грн. 88 коп. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси не оскаржувалась та набрало законної сили.

Банк зазначає, що з дати ухвалення значеного рішення суду першої інстанції по сьогоднішній час заборгованість за вказаним Кредитним договором не погашена в повному обсязі не було, тому Банк продовжує нараховувати Позичальнику відсотки, пеню за порушення виконання умов Кредитного договору, а заборгованість станом на 16.11.2018 року складає 2654181,03 доларів США.

10.04.2018 року власником нежилих приміщень № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , стала ОСОБА_1 , що вбачається з інформаційної довідки №129774323 від 05.07.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою виникнення права власності зазначено: Іпотечний договір, серія та номер: 500, виданий 03.04.2009 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 22255458, виданий 24.03.2009 року КП «Одеське міське БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості»; Договір дарування, серія та номер: 296, виданий 10.03.2009 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С.; Договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер: 1242, виданий 10.04.2018 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С; Заява, серія та номер: 1243, видана 10.04.2018 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, кожна особа має право у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень статтей 1, 5 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV у редакції, яка була чинною на час укладення Іпотечного договору, застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Статтею 5 вищезазначеного Закону України, у редакції, яка була чинною на час укладення Іпотечного договору, визначений вичерпний перелік об`єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором, а саме:

- предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета Іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Водночас, поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав в Законі України «Про іпотеку» відсутні (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема, стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.

Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25.12.2008 р. № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».

Тобто, майнові права на нежитлове приміщення в незавершеному будівництвом жилому будинку відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом Іпотеки, а, отже, вказані майнові права були неправомірно передані в іпотеку.

Вищезазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-8цс13 від 17 квітня 2013 року та № 6-36цс13 від 15 травня 2013 року.

Згідно ст.. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

Оскільки, станом на день укладення договору застави, майнові права не могли бути предметом іпотеки, то і спірне нежитлове приміщення, що було прийняте у власність боржником не стало предметом іпотеки, а тому його відчуження без згоди іпотекодержателя не може вважатися незаконним, а особа яка отримала це майно у власність не набула статусу іпотекодавця, а тому не може нести всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

За таких осбавин, суд доходить висновку про необґрунтованість позову Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та залишає його без задоволення.

У відповідності до положень ст.. 141 ЦПК України, судовий збір у разі залишення позову без задоволення не стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вул. Лєскова, 9) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), за участі третьої особи – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) про захист порушеного права кредитора, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості – залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12.03.2020 року.

Суддя: В.Я. Бондар