Рішення № 88176351, 13.03.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8077/19

Провадження № 2/0182/839/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

13.03.2020 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, який уточнювали (а.с.3-7,55-57).

Свої вимоги мотивують тим, що у належному їм на праві власності будинку АДРЕСА_1 зареєстровані, але фактично не проживають колишня дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та їхня донька ОСОБА_4 .

Відповідачі не приймають участі в утриманні житла та оплаті комунальних послуг, фактично мешкають по АДРЕСА_2 . У той же час, реєстрація їхнього постійного місця проживання у житловому приміщенні позивачів позбавляє їх права вільно користуватися та розпоряджатися своєю нерухомістю. Крім того, на адресу ОСОБА_1 постійно надходять листи з банків з вимогами до ОСОБА_3 про погашення заборгованості, що негативно впливає на емоційний стан його сім`ї.

Враховуючи, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у добровільному порядку не користуються будинком за вказаною адресою, не несуть витрат по його утриманню, однак знятися з реєстрації не бажають, позивачі вимушені звертатися до суду та просять визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачеві ОСОБА_3 про розгляд даної цивільної справи у суді відомо, від неї надходило клопотання про ознайомлення з матеріалами цивільної справи (а.с.62). Відзиву на позов не подавала.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

25.11.2019 року позов залишено без руху (а.с.45).

Ухвалою суду від 05.02.2020 року відкрито провадження по справі, постановлено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також надано строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.73).

Того ж дня судом було постановлено ухвалу про витребування в Адміністрації державної прикордонної служби України відомостей про те, чи перетинала кордон України ОСОБА_3 , починаючи з 2016 року (а.с.75), та ухвалу про витребування відомостей про доходи відповідача (а.с.74).

Також, запитано у Нікопольському МБТІ інформаційну довідку про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.78), запитано у Нікопольському ВП ГУНП у Дніпропетровській області інформацію щодо притягнення відповідача до кримінальної чи адміністративної відповідальності (а.с.76) та запитано в Департаменті інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України відомості про перебування ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі (а.с.77).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2020 року вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення) (а.с.97).

Судом встановлено.

Згідно положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Новіковим І.М. за реєстровим № 398, належить 4/7 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Інші 3/7 частини цього будинку належать ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Новіковим І.М. за реєстровим № 400. Зазначена нерухомість зареєстрована в Реєстрі прав власності за № 5941214 (а.с.8,12-21,92-94).

Згідно з довідкою голови квартального комітету № 10 м. Нікополь від 18.11.2019 року, за вказаною адресою, крім ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_6 та доньки дружини ОСОБА_7 , зареєстрована колишня дружина позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 – та донька ОСОБА_8 (а.с.26).

Згідно з Актом від 18.11.2019 року, складеного головою квартального комітету № 10 м. Нікополь за підписом сусідів, відповідачі за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають з 25.09.2009 року (а.с.27).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Дніпропетровській області від 24.01.2020 року, ОСОБА_3 дійсно зареєстрована у належному позивачам будинку (а.с.67). У той же час, реєстрація ОСОБА_4 за вказаною адресою не підтвердилася (а.с.68), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в цій частині та, відповідно, вимоги до ОСОБА_4 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Обставин, які б свідчили про поважність причин не проживання відповідача ОСОБА_3 за місцем своєї реєстрації, судом не встановлені.

У той же час, її реєстрація місця проживання у будинку позивачів створює останнім перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їм нерухомістю, змушує нести додаткові витрати на утримання житла, і, як наслідок, переживати матеріальні труднощі.

Крім того, на їхню адресу надходять листи з вимогами фінансових установ до ОСОБА_3 про повернення отриманих кредитів (а.с.28-34).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 у добровільному порядку з 25.09.2009 року не проживає у будинку АДРЕСА_1 , не несе жодних витрат по його утриманню.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 протиправно створює ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їм майном, суд вважає, що право позивачів на володіння, користування та розпорядження своєю нерухомістю підлягає захисту шляхом визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за зазначеною адресою.

На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Керуючись ст.ст. 12,13,18,76,81,141,263-265,280 ЦПК, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16,386,391,405 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншому відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.03.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання згідно позову та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи: АДРЕСА_5 ;

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса фактичного проживання згідно позову: АДРЕСА_5 .

Суддя: А. Г. Багрова