Ухвала суду № 88175682, 13.03.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/352/20

Провадження № 1-кс/209/176/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Байбара Г.А., за участі: секретаря Кулік О.О., прокурора Рєзніка В.І., слідчої Чернової А.К., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Полтавченко О.А., розглянувши клопотання з доданими матеріалами старшого слідчого Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Чернової А.К., погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Рєзніком В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29 січня 2020 року за № 12020040790000132, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше був неодноразово засуджений, останній раз 04 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

Слідча Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 27.01.2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв знаходився біля кафе по пр-ту Перемоги, 59-А в м. Кам`янське, де став свідком того, як раніше знайомий ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, став безпричинно чіплятись до його приятеля ОСОБА_3 , який є інвалідом ІІ групи та пересувається за допомогою ортопедичних костилів, та висловлювати в адресу ОСОБА_3 образи та претензії. З метою з`ясування відносин ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись раптово виниклим наміром, на підставі особистих неприязних стосунків, затіяв бійку з ОСОБА_2 . В ході бійки ОСОБА_1 вихопив у ОСОБА_3 один ортопедичний костиль та, усвідомлюючи, що спричиняє потерпілому тілесні ушкодження, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, але не маючи наміру позбавляти його життя, тримаючи за ніжку ортопедичний костиль правою рукою, умисно наніс ОСОБА_2 верхньою планкою ортопедичного костиля не менше трьох ударів в область правої лобної ділянки, праву тім`яну та праву потиличну частини голови, від яких потерпілий впав на землю. Таким чином, ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 133-Е від 04.02.2020 року, тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: в правій лобній ділянці на межі росту волосся, вальне садно під кірочкою жовто-коричневого кольору вище рівня шкіри, такого ж характеру садно в лівій лобній ділянці на межі росту волосся, по нижньому краю якого смугастий, вертикально розташований, блідо-синюшний синець з нечіткими жовтуватими контурами, такого ж характеру синець в правій тім`яній ділянці з розповсюдженням до межі росту волосся правої лобної ділянки, в м`яких покровах голови зі сторони внутрішнього боку в правій лобно-скронево тім`яній ділянці такого ж характеру крововилив в лівій лобній ділянці; з переломом кісток склепіння черепу: на тім`яній кості праворуч, на межі з потиличною дірчастий перелом з дефектом кісткової тканини, відповідно перелому кісток крововилив під м`які мозкові оболонки в правій потилично-тім`яній ділянці; двома ранами, двома синцями та двома саднами голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

01.02.2020 року приблизно о 09 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи в нейрохірургічному відділенні КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» помер від отриманих тілесних ушкоджень. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 133-Е–1 від 28.02.2020 року, його смерть настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину мозку, яка ускладнилась набряком мозку, виявлена черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя та в даному випадку призвела до смерті.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

12 березня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки підозрюваний, який раніше неодноразово був засуджений і судимості не погашені, вчинив цей злочин в період іспитового строку, не має постійного місця роботи та джерела доходів, міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідча в судовому засіданні підтримувала клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор в суді наполягав на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Він раніше був засуджений, має непогашені судимості, вчинив кримінальне правопорушення в період строку випробування, офіційно не працює, не має стабільного прибутку та міцних соціальних зв`язків. На даний час існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення можливого покарання та вчинити інше кримінальне правопорушення. Наполягає, що жодний із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 в суді пояснив, що він дійсно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2 , від яких він помер, але пояснив, що ОСОБА_2 приставав до інваліда та перший його вдарив. Просив не брати його під варту, оскільки він проживає з матір`ю та його сином, віком 13 років, якого виховує та утримує, працює не офіційно та отримує заробітну плату 10000 – 13000 грн. на місяць, а у матері незначна пенсія.

Захисник Полтавченко О.М. просив обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, вважаючи, що прокурором не доведено наявність вказаних у клопотанні ризиків. ОСОБА_1 раніше був судимий за скоєння корисливих злочинів, але не скоював злочинів проти життя та здоров`я людей. Він не ухилявся від слідства, сам приїхав до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Він працює, утримує малолітнього сина. Вважає, що в подальшому може бути змінено кваліфікацію дій підозрюваного.

Вислухавши прокурора, слідчу, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч.1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі. Він має непогашені судимості, вчинив інкримінований йому злочин в період іспитового строку після звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, що свідчить про його стійку протиправну поведінку та дає підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Він немає постійного місця роботи, постійного джерела доходів, міцних соціальних зв`язків.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження,що спричинило смерть потерпілого,суд не визначає розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183, 193-196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання старшої слідчої Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Чернової А.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29 січня 2020 року за № 12020040790000132, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.00 години 11 травня 2020 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів - процесуальних керівників у цьому кримінальному проваджені.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення або з дати отримання підозрюваним копії ухвали.

Слідчий суддя Г.А. Байбара.