Рішення № 88169666, 11.03.2020, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1155/19

Номер провадження 2/341/163/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Юсип І.М.

з участю секретаря судових засідань Король І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27.06.2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, і просить стягувати в її користь аліменти на утримання двох дітей в розмірі по 2000 грн. щомісячно на кожну дитину.

З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року, дана справа передана для розгляду судді Юсип І.М.

В обґрунтування позову покликається на те, що перебувала у шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2014 року шлюб між ним розірвано, місце проживання дітей визначено разом з нею. Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2014 року ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 в її користь на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 450, 00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Враховуючи сучасне зростання рівня цін, інфляційні процеси, рівень заробітної плати, який значно зріс, розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей є занадто низьким. Просить збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання дітей та ухвалити рішення, яким стягувати аліменти на утримання двох дітей щомісячно в розмірі по 2000, 00 грн. на кожну дитину, починаючи з часу вступу рішення суду у законну силу.

Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Згідно ч.1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.07.2019 року враховуючи предмет та підстави позову, клопотання позивача, відповідно до вимог ст.ст. 19, 274 ЦПК України відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали подати заяву із запереченням щодо розгляду в порядку спрощеного провадження та п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.

Відповідачу була направлена ухвала суду із копією позову та доданих до неї додатків на адресу реєстрації. Відповідач був повідомлений про розгляд справи та на адресу суду направив відзив на позов. Заперечення щодо розгляду в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань від сторони подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Позивачка в судове засідання не з`явилися, в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи без її участі, а також направила на адресу суду заяву від 24.02.2020р. про розгляд справи без її участі та задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 27 серпня 2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що після припинення шлюбних відносин з позивачкою від добровільно продовжував надавати своїм дітям матеріальну допомогу. Зазначив, що не має об`єктивної можливості сплачувати аліменти на кожну дитину у розмірі по 2000,00 грн., а згідний сплачувати аліменти в розмірі по 1000,00 грн. на кожну дитину.

Предстаник відповідача - адвокат Шевчук Н.М. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, зазначивши, що вимоги позивача визнають частково, погоджуючись на суму алміентів по 1000 грн. на кожну дитину.

У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши здобуті докази, приймаючи рішення у справі виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Ч. 2 ст. 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності до ч.1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року „Про застосування судом окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", п. 23 дано судам роз`яснення, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 09.07.2002 року та серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2008 року (а.с. 6, 7).

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2014 року ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 450,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку та за станом здоров`я може та займається суспільно-корисною працею з метою отримання доходу, інших утриманців не має. Однак на даний час постійного місця праці немає, працює на тимчасових сезонних роботах, сталого доходу не має.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2020 р. становить 2218 грн., з липня – 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 грн.

Відповідно до ст. 184 СК слід збільшити розмір стягуваних аліментів та визначити його у твердій грошовій сумі, який з врахуванням обставин, названих в ст. 182 СК на думку суду має становити не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а тому позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Тому суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, матеріальне становище відповідача та стан його здоров`я, інтереси самих дітей, а також встановлений законодавчо розмір прожиткового рівня на дитину, а тому виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів дійсно підлягає збільшенню в твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 грн., щомісячно, на кожну дитину, починаючи з часу вступу рішення суду у законну силу і проводити до досягення старшою дочкою повноліття.

Виконавчий лист, виданий по справі ЄУН 341/354/14 від 03.04.2014 року в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей підлягає відкликанню після остаточного погашення заборгованості за цим виконавчим листом.

Позивач звільнена від сплати судового збору, згідно ст.5 ч.1 п.3, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VІ.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір.

Керуючись ст. ст. 180, 183, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дітей – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя с. Дубівці Галицького району, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки с. Тустань Галицького району на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із твердої грошової суми по 450 грн. щомісячно на кожну дитину на тверду грошову суму у розмірі по 1300 (одна тисяча триста) гривень, щомісячно на кожну дитину.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання даним рішенням законної сили і проводити до повноліття дітей.

Виконавчий лист по справі ЄУН 341/354/14-ц, виданий на підставі рішення Галицького районного суду Івано-франківської області від 03 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 - 840,80 грн. судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського Апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:І. М. Юсип