Рішення № 88168330, 11.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2181/19

Провадження № 2/711/139/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.03.2010 року відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт надає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачений п. 2.1.1.5.7 Договору.

Також вказує, що пунктом 1.1.3.2.4 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, за умови інформування Позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору.

Згідно статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених умов договору відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 станом на 07.02.2019 року має заборгованість в сумі 43156 грн. 91 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 20839 грн. 11 коп.; заборгованості за простроченим тілом кредиту – 7114 грн. 81 коп.; пені за прострочення зобов`язання – 12372 грн. 23 коп.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 299 грн. 48 коп.; штрафу (фіксована частина) – 500 грн.; штрафу (процентна складова) – 2031 грн. 28 коп.

А тому, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 12.03.2010 року в сумі 43156 грн. 91 коп. та судовий збір сумі 1921 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2019 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.08.2018 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що розрахунок заборгованості, який наданий в якості додатку до позову, не підписаний керівником АТ КБ «Приватбанк» або її філії, а довіреність дає право представнику банку ОСОБА_2 пред`являти та підписувати позови, однак не надає йому прав підпису фінансових документів, до яких відносяться надані банком розрахунки заборгованості.

Також вказує, що позивач просить стягнути з неї – ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 12.03.2010 року в сумі 43156 грн. 91 коп. та судові витрати в сумі 1921 грн. При цьому позивач в тексті позовної заяви посилається на пункти Договору, які він (позивач) вважає порушеними, однак до позовної заяви не додає будь якого кредитного Договору, який був би укладеним з нею (відповідачкою). Також вказує, що в якості додатків вона отримала витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку на 8-ми аркушах (які неможливо прочитати), однак суду та їй (відповідачці) не надано кредитного Договору від 12.03.2010 року, який був би укладений між сторонами.

18.06.2019 року представником позивача АТ КБ «Приватбанк» Гаренко Н.В. подано відповідь на відзив, в якій останній вказує, що про те, що посилання відповідачки ОСОБА_1 на отримання нею неякісних копій документів та позовної заяви нічим не обґрунтовані, оскільки остання має право знайомитися із матеріалами справи в суді.

Також просить врахувати, що укладання Договору здійснюється за принципом укладення між Банком та Клієнтом Договору приєднання (с. 634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих Банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку (п.п. 1,1.1.58, 1.1.1.59 Умов).

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Тому Заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Зміст такого Кредитного договору зафіксований в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Тому, в силу чинного законодавства, між сторонами – Банком та Позичальником ОСОБА_1 є таким, що укладений Кредитний договір.

Також просив врахувати, що розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_1 підписаний представником AT КБ Приватбанк ОСОБА_3 , який відповідно до довіреності, виданої на його ім`я, уповноважений посвідчувати копії документів та підписувати розрахунки заборгованості. Крім того, надав суду банківську виписку по рахунку відповідачки ОСОБА_1 , яка має статус первинного документу та яка підтверджує заборгованість відповідачки перед позивачем та просив її врахувати під час ухвалення рішення.

В судове засідання представник позивача, не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з позовною заявою позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 03.03.2020 року подала до суду заяву про відкладення судового засідання в зв`язку з тим, що позивачем не надіслано їй відповідь на її відзив, а тому просила зобов`язати позивача виконати вимоги 178, 179 ЦПК України та надіслати їй відповідь на її відзив разом із додатками до неї.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2010 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Тарифів Банку, з чим і погодилася Позичальник ОСОБА_1 при укладенні договору (а.с. 13).

Крім того, 12.03.2010 року з відповідачкою ОСОБА_1 були погоджені Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», з якими вона погодилася, доказом чого є підпис Позичальника в Довідці про умови кредитування від 12.03.2010 року (а.с. 14).

Згідно Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 пільгового періоду»:

Пільговий період по карті становить – 30 днів по кожній траті;

Базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) – 3%;

Обов`язковий щомісячний платіж – 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості);

Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Пеня 1 = (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується на кожний день прострочення кредиту;

Пеня 2 = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць – нараховується один раз в місяць при наявності прострочки по кредиту або процентах п`ять і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн. і більше.

Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань – 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ст. 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом - стаття 1054 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлені судом фактичні обставини справи на підставі поданих учасниками справи доказів, свідчать про існування між сторонами кредитних правовідносин. Кредитний договір укладений та підписаний Позичальником ОСОБА_1 у вигляді Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 12.03.2010 року та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду від 12.03.2010 року (а.с. 13, 14). За умовами вказаного Договору Позичальник ОСОБА_1 брала на себе зобов`язання зі сплати процентів, пені та штрафних санкцій.

Разом з тим, суд не враховує при ухваленні рішення Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, оскільки такі Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не були підписані відповідачкою ОСОБА_1 , а позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що з відповідачкою погоджувалися саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, які позивач додав до позовної, які були б складовою частиною укладеного між сторонами 12.03.2010 року договору та за якими Позичальник ОСОБА_1 брала б на себе певні зобов`язання та погодилася саме з ними, підписуючи 12.03.2010 року Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 12.03.2010 року. А відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати вказані Умови частиною укладеного між сторонами 12.03.2010 року Кредитного договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.02.2015 року в справі №6-240цс14 та в постанові від 11 березня 2015 року №6-16цс15.

Також в судовому засіданні встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 кредитні кошти отримала та користувалася ними, однак свої зобов`язання за Кредитним договором б/н від 12.03.2010 року не виконала, що призвело до утворення заборгованості Позичальника перед Банком, яка відповідно до розрахунку заборгованості гр. ОСОБА_1 по кредиту, відсотках, пені, штрафах станом на 07.02.2019 року становить 43156 грн. 91 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 20839 грн. 11 коп.; заборгованості за простроченим тілом кредиту – 7114 грн. 81 коп.; пені за прострочення зобов`язання – 12372 грн. 23 коп.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 299 грн. 48 коп.; штрафу (фіксована частина) – 500 грн.; штрафу (процентна складова) – 2031 грн. 28 коп. Вказане підтверджується як випискою про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 , відкритих в межах вищевказаного Кредитного договору та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 67-88, 5-12).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а ст. 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти отримала та користувався ними, однак своє зобов`язання за Кредитним договором б/н від 12.03.2010 року не виконала, оскільки не здійснювала платежів достатніх для погашення її договірних зобов`язань з оплати кредиту та відсотків за його користування, в зв`язку з чим станом на 07.02.2019 року має заборгованість за кредитом в сумі 20839 грн. 11 коп. та за простроченим тілом кредиту в сумі 7114 грн. 81 коп., то суд приходить до висновку про стягнення вказаних сум з відповідачки на користь позивача.

Разом з тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 штрафних санкцій, виходячи із наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Застосування позивачем за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором штрафу та пені свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15) та від 11.10.2017 (справа №347/1910/15-ц).

А тому, враховуючи вимоги ст. 61 Конституції України в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також вимоги ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідачки на користь позивача лише пені в розмірі – 4000 грн., без стягнення штрафів.

Таким чином до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 12.03.2010 року підлягає заборгованість в сумі 31953 грн. 92 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20839 грн. 11 коп.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 7114 грн. 81 коп.; пеня – 4000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 1422 грн. 33 коп.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 543, 549, 554, 599, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 141, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за Кредитним договором № б/н від 12.03.2010 року в сумі 31953 грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1422 грн. 33 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.03.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко