Рішення № 88168325, 10.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3372/19

Провадження № 2/711/193/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника вдповідача Корнієнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №12013250050003519. В зв`язку з неналежним досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні він направив до слідчих органів велику кількість скарг та заяв, а також звертався до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність даних органів, з приводу чого слідчими суддями виносилися судові рішення, якими визнавалася бездіяльність органів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.07.2016 року (справа №712/1541/16-ц, провадження №1-кс/712/3135/16) визнаного дії органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013250050003519 бездіяльними в частині не надання інформації стороні потерпілого про досудове розслідування.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2017 року (справа №712/13924/16-ц, провадження №1-кс/712/14/17) зобов`язано слідчого розглянути заяви ОСОБА_2 , подані в рамках кримінального провадження №120132250050003519 та прийняти належне процесуальне рішення.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.05.2017 року (справа №712/5546/17, провадження 1-кс/712/2532) визнано дії органу досудового розслідування по кримінальному провадженню №120132250050003519 бездіяльними в частині нездійснення розгляду клопотання ОСОБА_2 від 24.04.2017 року.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 23 ІІК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодження! здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевою самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, уставок організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

Обов`язок відшкодувати особі моральну шкоду у випадку її заподіяння внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернень громадян випливає зі статей 18-19, 24-25 Закону України «Про звернення громадян», що є спеціальним і регулює правовідносини щодо порядку і строків їх розгляду.

Згідно ст. 24 Закону України «Про звернення громадян» особи, винні у порушенні цього Закону несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Згідно ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» громадянину на його вимогу і в порядку встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдання неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦПК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також вказує, що частинами 1, 3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади при здійсненні ними свої повноважень, та шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями ч бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні неї своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів та незалежно від вини цієї особи.

Вказує, що в результаті бездіяльності органів досудового розслідування у кримінальному провадженні йому (позивачу) спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 120000 грн., і саме такий розмір моральної шкоди він вважає співрозмірним та справедливим.

Моральна шкода полягає в тому, що в результаті бездіяльності органу досудового розслідування кримінальне провадження по його заяві розслідується з грубими порушеннями всіх допустимих процесуальних строків, при цьому його заяви та клопотання ігноруються, ніякого інформування про хід розслідування справи та результати розгляду його заяв та клопотань слідчим не надається, що знищує в ньому відчуття справедливості та законності. Він є людиною похилого віку, учасником ВВВ, інвалідом першої групи. Несприйняття його слідчими органами та необхідність звернення зі скаргами негативно відображається на стані його здоров`я, постійні стресові ситуації порушують нормальний ритм життя, порушують сон, викликають моральні страждання.

А тому, просить стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його – ОСОБА_2 користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, кошти в розмірі 120000 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди розгляду та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 року цивільну справу №711/3372/19 передано до провадження судді Скляренко В.М.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.05.2019 року цивільну справу №711/3372/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди прийнято до провадження судді Скляренко В.М.

13.05.2019 року відповідачем – ГУНП в Черкаській області подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в зв`язку з його безпідставністю. Також просить врахувати, що позивач доводить наявність підстав для відшкодування шкоди трьома ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси, якими визнано дії органу досудового розслідування бездіяльними в частину надання інформації стороні потерпілого про досудове розслідування, зобов`язано слідчого розглянутим клопотання позивача та прийняти по ньому рішення, визнано дії бездіяльними в частині нездійснення розгляду клопотання позивача. Відповідно до ст. 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу. При цьому, для відшкодування шкоди обов`язковою умовою є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень. Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Вказує, що позивачем не зазначено в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно та до яких саме наслідків призвела та чи інша бездіяльність, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доками це підтверджується. А тому, просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.07.2019 року закрито підготовче судове засідання по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Лінник М.С. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив їх задовольнити, стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, кошти в розмірі 120000 грн.

В судовому засіданні 11.02.2020 року представник відповідача – ГУНП в Черкаській області Корнієнко О.В. просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву.

В судове засідання представник відповідача – Державної казначейської служби України не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача – Лінник М.С., пояснення представника відповідача Корнієнко О.В. (с/з 11.02.2020 року), дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, а в подальшому Черкаським відділом поліції проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013250050003519, в якому ОСОБА_2 є потерпілим.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 в зв`язку із неефективністю досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також в зв`язку з не розглядом його клопотань, неодноразово звертався до суду зі скаргами на бездіяльність слідчого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, бездіяльність прокурора Черкаської місцевої прокуратури та бездіяльність слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. За результатами розгляду скарг Сєдова М ОСОБА_3 М. були прийняті рішення, якими визнавалася бездіяльність органів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.07.2016 року (справа №712/1541/16-к, провадження №1-кс/712/3135/16) визнаного дії органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013250050003519 бездіяльними в частині надання інформації стороні потерпілого про досудове розслідування (а.с. 8).

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2017 року (справа №712/13924/16-к, провадження №1-кс/712/14/17) зобов`язано слідчого розглянути заяви ОСОБА_2 , подані в рамках кримінального провадження №12013250050003519 та прийняти належне процесуальне рішення (а.с. 9).

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.05.2017 року (справа №712/5546/17, провадження 1-кс/712/2532/17) визнано дії органу досудового розслідування по кримінальному провадженню №12013250050003519 бездіяльними в частині нездійснення розгляду клопотання ОСОБА_2 від 24.04.2017 року. Зобов`язано слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області здійснити розгляд клопотання ОСОБА_2 від 24.04.2017 року та провести відповідні слідчі дії (а.с. 10).

Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з зазначених обставин, бездіяльність слідчого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області та слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №1201325005003519 встановлена вищевказаними ухвалами суду, а тому вказаний факт не підлягає доказуванню. На даний час Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ліквідований, а Черкаський відділ поліції ГУНП в Черкаській області не є самостійною юридичною особою, а є територіальним підрозділом ГУНП в Черкаській області, тому належним відповідачем є саме ГУНП в Черкаській області.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Оскільки в даній справі позивач ОСОБА_2 порушує питання про відшкодування моральної шкоди, завданої йому в результаті протиправної бездіяльності, що полягає в ненаданні йому інформації, як стороні потерпілого, про досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013250050003519, в порушенні строків досудового розслідування та в нездійсненні слідчим розгляду його (позивача) клопотань в цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі і клопотання від 24.04.2017 року, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 1174 ЦК України.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Враховуючи роз?яснення п. 3, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров?я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, норми права дають підстави вважати, що під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти наявність такого негативного емоційного сприйняття особою вчинених стосовно неї протиправних дій чи бездіяльності, що досягло певного психологічного стану фізичних чи душевних страждань (відчуття неспокою, хвилювання, образи, дискомфорту тощо).

Як встановлено в судовому засіданні така моральна шкода позивачу ОСОБА_2 , який є людиною похилого віку (95 років), ветераном війни, інвалідом 1-ої групи, була завдана, оскільки відповідачем 1 було допущено порушення його законних прав, як потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема на своєчасне отримання інформації про стан досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, на своєчасність розгляду його клопотань, в тому числі і на дотримання розумних строків досудового розслідування даного кримінального провадження, яке триває з 2016 року. Вказане призвело до моральних страждань, втрати позивачем нормальних життєвих зв`язків та вимагало від нього додаткових зусиль для відновлення своїх прав, в тому числі і в судовому порядку – шляхом звернення до слідчого судді з відповідними скаргами на бездіяльність органу досудового розслідування.

А тому, з врахуванням вищевказаного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 щодо завдання йому бездіяльністю органу досудового розслідування моральної шкоди обґрунтованими, однак виходячи із принципів розумності та справедливості, визначає розмір завданої позивачу моральної шкоди в 2000 гривень, оскільки саме ця сума, на думку суду, відповідає рівню душевних страждань позивача та принципам розумності і справедливості, тому приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п. 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при розгляді справ за позовам про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України, судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню з рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державної казначейської служби України.

Відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Згідно п. 35 вказаного Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державної бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державні влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

За таких підстав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , а саме стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією Украни, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77-84, 141, 259, 263- 265, 268, 270 ЦПК України, ст. 16, 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 10.03.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко