Ухвала суду № 8816296, 16.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 р.Справа № 8/338-21/369/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Колієнко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління»на постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2009 року по справі №8/338-21/369/5018          

за позовом            Управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці

докомунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління»

простягнення суми В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління»про стягнення збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.»б-з»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 01.06.2006 року по 31.08.2006 року в розмірі 25839,88 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 20.02.2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління»(вул.. Київська, 69, м.Кременчук, Полтавської області, 39600, п/р №26001175455001 в КФ КБ «Приватбанк», МФО 331531, код 03328528) на користь Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці (вул.. 60 років Жовтня,66, м.Кременчук, Полтавської області, 39602, р/р №25602301302 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ «Державний ощадний банку України», МФО 331467, код 22529706) –7038, 79 грн. заборгованості по збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління»просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити повністю. Апелянт в своїй скарзі зазначив, що в повідомленнях та додатках до них, направлених на адресу відповідача УПФ Автозаводського району м.Кременчука, щодо сплати заборгованості по збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, не співпадають суми розрахунків вказаних витрат, що призвело до розбіжностей на суму 7038,80 коп., що не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування»для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об»єктом оподаткування є 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення пенсійного віку працівниками, які одержують згадані пенсії.          

Для сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачу за період з вересня 2006 по червень 2008 року були направлені повідомлення №236 від 14.06.06р., №281 від 14.07.06р., №282 від 14.07.06р. із зазначенням щомісячних сум до сплати, які підприємством були отримані згідно повідомлень про вручення поштового відправлення.

При цьому, до зазначених повідомлень про сплату збору були прикладені всі необхідні розрахунки сум відшкодування, про що зазначено в повідомленнях.

Одержані відповідачем повідомлення про сплату збору не були ним оскаржені, ні в судовому, ні в адміністративному порядку, тому підлягали оплаті згідно вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, щомісячний розмір сум до відшкодування визначається в повідомленні органу Пенсійного фонду України на поточний рік, яке надсилається підприємству та в разі зміни суми відшкодування в додаткових щомісячних повідомленнях.

П. 6.8. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р.та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 визначено, що розмір сум на відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які щорічно надсилаються підприємствами та в разі зміни суми відшкодування в додаткових щомісячних повідомленнях.          

Пунктом 6.8 зазначеної Інструкції передбачено, що підприємства що місяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні (розрахунку) місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З повідомлень органу Пенсійного фонду України, що надсилались на адресу відповідача, вбачається, що суми, які підлягають відшкодування, не коригувались і становлять відповідно, за червень 10969,48 грн., за липень -7448,70 грн., за серпень2006р. - 7421,70 грн., а всього на суму -25839,88 грн. Фактично підприємством було сплачено за червень 2006р. - 6385,23 грн., за липень 2006р. - 6394,23 грн., а за серпень -6021,63 грн.          І

Зважаючи на зазначене, із врахуванням часткової сплати боргу стягненню підлягає заборгованість в сумі 7038,79 грн. (25839,88 -{6385,23 + 6394,23 + 6021,бІ =7038,79 грн., як вірно встановлено судом першої інстанції.          І

Обов'язок по сплаті витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України встановлений і Законом України №400/97-ВР від 26.06.1997р.«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та Законом України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Порядок покриття витрат, який діяв до введення в дію Закону України № 1058, визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 1 №400/97-ВР (надалі - Закон про збір). Пунктами 1 та 2 статті 1, абз.4 п.1 ст.2 та абз. З п.1 ст.4 Закону про збір передбачено, що для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ і організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 статті 1, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 100 відсотків витрат на виплату вказаних пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення".          

Відповідно П.2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні і та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається попередній порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій..

Аналогічне правило закріплено у п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663.

Відповідно до П.7 ст.64 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121 (із змінами та доповненнями, внесеними Указом №32/2004 від 12.01.2004р.), органи Пенсійного фонду України мають право стягувати з платників податків заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України.          

Уточненням позовних вимог №6276/06-06 від 26.11.2008р. (вх. №19740 'від27.11.2008р.) позивач відмовився від стягнення з відповідача 18801,09 грн. заборгованості по збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в зв"язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості: (25839,88 -{6385,23 +6394,23+ 6021,63) = 7038,79 грн., що колегія суддів вважає фактом визнання відповідачем заборгованості перед позивачем по сплаті вказаних внесків.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності розбіжностей на суму 7038,80 грн. в повідомленнях та додатках до них, направлених на адресу відповідача УПФ Автозаводського району м.Кременчука, про сплату заборгованості по збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, колегія суддів вважає без підставними через наступне.

Для сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачу за період з вересня 2006 по червень 2008 року були направлені повідомлення №236 від 14.06.06р., №281 від 14.07.06р., №282 від 14.07.06р. із зазначенням щомісячних сум до сплати, які підприємством були отримані згідно повідомлень про вручення поштового відправлення.

При цьому, до зазначених повідомлень про сплату збору були прикладені всі необхідні розрахунки сум відшкодування - додатки, про що зазначено в повідомленнях.

Одержані відповідачем повідомлення про сплату збору не були ним оскаржені, ні в судовому, ні в адміністративному порядку, тобто КП «Кременчуцьке тролейбусне управління» повністю було згодне з цими розрахунками.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» на постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2009 року по справі № 8/338-21/369/5018 –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.му обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст виготовлено 21.12.2009 року.