Рішення № 88156400, 06.03.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/883/19

Провадження № 2/945/222/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( з а о ч н е )

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Куртась К.В.,

розглянувши 06 березня 2020 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в :

20.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначає позивач, відповідачі з лютого 2012 року не проживають у вказаному будинку, не беруть участі в його утримані та не сплачують комунальні послуги. Посилаючись на ці обставини позивач вважає, що відповідачі втратила право користування жилим приміщенням.

В судове засідання позивач не з`явився. При цьому подав заяву про підтримання позову, в якій клопотав про розгляд справи за його відсутності та проти заочного винесення рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином. Відзив на позов не подав. У зв`язку з тим, що наявних матеріалів про права та взаємовідносини сторін достатньо для розгляду позову, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наданих доказів. Відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2018 року, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , даний факт також підтверджується копією технічного Паспорту на садибний житловий будинок.

Так, судом встановлено, що відповідно акту про не проживання від 01.12.2018 року, в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані але не проживають з 2012 року - ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 .

Проаналізувавши встановлені по справі обставини і визначені відповідно до них правовідносини суд виходить з такого.

Ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. При цьому ст. 13 ч. 1 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно ст. 405 ч.2 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З аналізу наведених доказів також слідує, що відповідачі фактично не проживають в спірному жилому приміщенні з власної волі з 2012 року.

В судовому засіданні також не виявлено визначених ст. 71 ч. 3 ЖК України підстав, згідно яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Таким чином, оскільки відповідачі без поважних причин не проживають в жилому приміщенні більш ніж шість місяців, то на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України їх слід визнати такими, що втратили право користування належним позивачу жилим приміщенням.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 19, 89, 258,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобтобезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Г. В. Терентьєв