Рішення № 88153956, 26.02.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7353/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю

представника позивача - адвоката Кваша І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (змінено назву на Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про зняття арешту з майна.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса з питанням щодо оформлення договору дарування належного їй домоволодіння у АДРЕСА_1 , своєму сину.

Також вказує, що при підготовці документів нотаріусом виявлено зареєстроване обтяження - арешт всього її нерухомого майна, що відповідно унеможливило подальше оформлення договору, так як при наявності обтяження (арешту нерухомого майна) відчуження нерухомого майна є неможливим.

Зокрема, на підставі постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника №30847992 від 23.01.2012 було зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 12173355, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою №179554768 від 03.09.2019.

Про наявність зазначеного обтяження їй не було відомо, оскільки вона не знала про відкриття відносно неї виконавчого провадження, у рамках якого б накладався арешт на нерухоме майно. Жодних документів з суду чи відділу державної виконавчої служби з даного приводу вона не отримувала.

Звернувшись до Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси, з метою з`ясування відомостей про виконавче провадження № 30847992, у рамках якого накладено арешт на нерухоме майно, їй в усній формі було повідомлено, що на даний час за нею не рахується будь-якої заборгованості перед стягувачами чи відділом ДВС, а матеріали виконавчого провадження №30847992 знищенні, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву, складає 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Також, їй було запропоновано подати до Придніпровського ВДВС заяву з проханням зняти арешт, накладений на нерухоме майно, так як виконавче провадження на даний час є закінченим в зв`язку з поверненням стягувачу виконавчого документу, у зв`язку з набранням чинності ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси №2n-24-2012 від 13.03.2012. Реквізити зазначеного рішення суду їй повідомили у канцелярії Придніпровського ВДВС, згідно з відомостями, що містяться у базі електронних даних «Автоматизованій системі виконавчого провадження».

Крім того, на її заяву відповідачем надано листа-відповідь від 22.08.2019 № 23935, у якому відповідач не заперечує щодо наявності зареєстрованого обтяження №12173355 відносно ОСОБА_1 . Також, відповідачем повідомляється про те, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (ВП-Спецрозділ) відносно ОСОБА_1 на виконанні перебували наступні виконавчі провадження:

№ 30847992 (у рамках якого було зареєстровано обтяження) по виконанню виконавчого листа №2-3698 від 19.01.2012, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 25625,00 грн., 14.03.2012 виконавче провадження завершено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент завершення (скасування рішення, яке підлягало виконанню). Відомості про сплату витрат виконавчого провадження відсутні;

№ 39304641 по виконанню постанови № 711/4578/13-п від 11.06.2013, виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 85,00грн., 04.06.2014 виконавче провадження завершено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на момент завершення (фактичне повне виконання рішення). Відомості про сплату витрат виконавчого провадження відсутні;

№ 32300379 по виконанню постанови № 2314/1120/12 від 24.02.2012, виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34,00грн., 08.06.2012 виконавче провадження завершено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на момент завершення (фактичне повне виконання рішення). Відомості про сплату витрат виконавчого провадження відсутні.

Окрім цього, у листі-відповіді зазначається зміст ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції, зокрема, перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна. Даним переліком не передбачено можливість зняття виконавцем арешту з майна у випадку закінчення виконавчого провадження у зв`язку з скасуванням рішення суду, яке підлягало виконанню. До того ж, у листі міститься вказівка про те, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Позивачка також вказує, що наявність обтяження у вигляді арешту на все її нерухоме майно є порушенням її прав, оскільки вона не може повноцінно належним чином розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, просить суд зняти арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12173355, що накладений на підставі постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 30847992 від 23.01.2012.

Ухвалою суду від 13.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 17).

У підготовчому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кваша І.В. підтримав заявлені позовні вимоги на підставі обґрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, що додані до позову. Крім того, зазначив, що судові витати позивачка залишає за собою.

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

У підготовче засідання представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився. 28.01.2020 головним державним виконавцем Дьо Л.С. надано до суду клопотання про розгляд справи без участі державного виконавця. Крім того, не заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки боржником 26.01.2020 на депозитний рахунок органу ДВС сплачено кошти по виконавчих провадженнях № 30847992, № 39304641, № 32300379, які у подальшому перераховані за призначенням. Заборгованість сплачена у повному обсязі, у тому числі і по виконанню постанови Придніпровського ВДВС м. Черкаси Черкаського МУЮ № 30847992, виданої 23.01.2012.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, у порядку ч. 3 ст. 200 та ст. 206 ЦПК України, суд прийшов до висновку про ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, з чим учасники справи погодились.

Заслухавши думку представника позивачки, враховуючи думку представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, домоволодіння АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 179554768 від 03.09.2019).

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 179554768 від 03.09.2019, вбачається, що на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , у тому числі і на домоволодіння АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 30847992 від 23.01.2012 (реєстраційний номер обтяження - 12173355).

Також встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (ВП-Спецрозділ) відносно ОСОБА_1 на виконанні перебували наступні виконавчі провадження: № 30847992 по виконанню виконавчого листа № 2-3698 від 19.01.2012, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 25265,00 грн. 14.03.2012 виконавче провадження завершено на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент завершення (скасування рішення, яке підлягало виконанню). Витрати виконавчого провадження у сумі 200,00 грн. сплачені 26.01.2020 (після завершення виконавчого провадження); №39304641 по виконанню постанови № 711/4578/13-п від 11.06.2013, виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 85,00 грн. 04.06.2014 виконавче провадження завершено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент завершення (фактичне повне виконання рішення). Виконавчий збір у сумі 8,50 грн. та витрати виконавчого провадження у сумі 200,00 грн. сплачені 26.01.2020; № 32300379 по виконанню постанови № 2314/1120/12 від 24.02.2012, виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34,00 грн. 08.06.2012 виконавче провадження завершено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент завершення (фактичне повне виконання рішення). Виконавчий збір у сумі 3,40 грн. та витрати виконавчого провадження в сумі 200,00 грн. сплачені 26.01.2020.

Із листа Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.08.2019 № 23935 та від 20.02.2020 № 19274 вбачається, що оскільки при завершенні виконавчого провадження №30847992 боржником не були сплачені витрати виконавчого провадження, у державного виконавця були відсутні правові підстави вилучати зазначене обтяження № 12173355. Тобто, у разі внесення обтяження по виконавчих провадженнях, що завершені, вилучення обтяження може бути здійснено лише на підставі рішення суду, так як підстави для відновлення виконавчого провадження відсутні.

На сьогоднішній день арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження 12173355, зареєстрований 16.02.2012) не скасований і не знятий.

Крім того, судом встановлено, що заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2011р. по справі №2-3698/11 за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасоване ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.03.2012р. . (справа №2п-24-2012). Крім того, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.08.2012р. (справа №2-966-12) позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України (за заявою позивача про залишення позову без розгляду).

За таких обставин, на думку суду, наявність арешту, накладеного постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника №30847992 від 23.01.2012, порушує права позивачки ОСОБА_1 , як власника цього майна на розпорядження ним, враховуючи, що всі виконавчі провадження, в т.ч. з виконання виконавчого листа № 2-3698 від 19.01.2012, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 25265,00 грн., за яким було накладено арешт на майно, завершені. При цьому, при прийнятті державним виконавцем рішення від 14.03.2012р., не було вирішено питання про зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За положеннями ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999р. станом на час винесення постанови від 14.03.2012р.) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення . Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як зазначено у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд вважає, що захист права власності має пріоритетне значення.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час відсутні обставини, за яких було накладено арешт всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження 12173355, зареєстрований 16.02.2012). Крім того, на даний час з-за завершеного виконавчого провадження, державний виконавець та начальник відділу ДВС, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не можуть прийняти рішення у межах виконавчого провадження про скасування відповідної постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги про зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника №30847992 від 23.01.2012 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 , підлягають до задоволення, оскільки, як на думку суду, іншим шляхом поновити порушене право позивачки неможливо. При цьому, суд враховує норми ст. 5 ЦПК України, за якими передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зазначені вище обставини підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи і визнаються відповідачем. У даному випадку судом прийнято визнання позову відповідачем, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. На думку суду, позивачем вірно обрано спосіб захисту.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, судові витрати - сплачений 10.09.2019 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. за подачу позову, слід залишити за позивачкою, враховуючи її відповідне клопотання.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 15, 16, 321, 391, ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5, 19, 76-82, 89, 95, 200, 206, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 280, 281, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12173355, зареєстрований 16.02.2012), що накладений постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника №30847992 від 23.01.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 06.03.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька