Рішення № 88153815, 27.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3237/20

Справа №754/17550/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Гергель В.А.

у відсутності сторін

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

21 травня 2005 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від шлюбу з Відповідачем має двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначила, що з чоловіком проживала в шлюбі 14,5 років, кілька років тому у нього стали з`являтись спалахи неконтрольованої агресії. Спочатку епізодично, потім все частіше. Вже рік тому це були щоденні агресивні епізоди. Також все частіше чоловік став заявляти їй про розлучення. Вказує, що з самого початку шлюбу чоловік дозволяв собі ввечері пити пиво, спочатку невеликі кількості, з часом все більше. Кілька років тому перейшов на міцні напої. Останній рік вживав їх щодня, сім днів на тиждень, в досить великих кількостях. Не виконував своїх батьківських і подружніх обов`язків. Вечорами в основному лежав на ліжку, граючи в ігри на телефоні. Постійно застосовував до неї і дітей психологічне насильство, звинувачував у всьому, що йому не подобалося. Діти його стали боятися.. Лікарі психіатри підтвердили депресію у чоловіка.. Протягом півроку підбиралось лікування, робилися МРТ і енцефалограма, в це лікування вона вкладала також великі зусилля, сподіваючись на виправлення ситуації. Чоловік приймав препарати і продовжувати пити, хоча алкоголь не можна поєднувати з такими ліками.

Позивач в обґрунтування позову зазначила, що цієї осені Відповідач брав вже високі дози препаратів, оскільки менші дози ніякого ефекту не давали. Агресивно ставився до неї і дітей, кілька разів кидав її серед вулиці і в громадських місцях, розвертався і йшов або їхав на машині. Часто заявляв про розлучення. В один з таких епізодів вона зрозуміла, що сімейне життя вже не налагодиться, і вони почали жити окремо. Вказує, що з тих пір було три напади з боку чоловіка із застосуванням фізичного насильства в присутності свідків. Нею написані дві заяви в поліцію, після 3-го нападу її травми зафіксовані судмедекспертом. Стосовно вчиненого завдання їй тілесних ушкоджень зареєстровано кримінальне провадження, в ході якого її визнано потерпілою. Вказала, що діти спостерігали за двома нападами, що завдало їм глибоких психологічних травм. Повідомила, що довгий час тривало психологічне насильство в листуванні. В оплаті витрат на дітей чоловік брати участі не бажає, вона оплачує все сама.Позивач наголосила, що з вини Відповідача спільне життя і збереження сім`ї стали неможливими, почуття любові та поваги давно втрачене.

За таких обставин, Позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам та інтересам дітей. Сім`я вважає, що розпалась з вини Відповідача остаточно і не може бути відновлена, шлюб необхідно розірвати.

Посилаючись на викладені обставини, Позивач просить суд розірвати шлюб з Відповідачем.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче судове засідання по названій справі.

05 лютого 2020 року представник Відповідача ОСОБА_2 - адвокат Литвиненко-Коренюк Наталія Леонідівна, через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва подала нотаріально завірену заяву відповідача, ОСОБА_2 про визнання позовних вимог та розгляду справи за його відсутності, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. та зареєстровану в реєстрі за №130. Крім того, подано копію Договору між батьками про участь в утриманні дітей від 31.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. та зареєстровано в реєстрі за №132.

27 лютого 2020 року, представник Відповідача ОСОБА_2 - адвокат Литвиненко-Коренюк Наталія Леонідівна, через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва подала додаткові пояснення, в яких зазначила, що Позивач перебільшує та надумує свої аргументи щодо розлучення, виставляючи Відповідача в не найкращому світлі. Зазначено, що, дійсно, стосунки останнім часом не складаються, сторони роз`їхалися. Усі намагання Відповідача відновити почуття дружини, повернути колишні сімейні цінності зазнали невдачі. Більше того, дружина почала агресивно реагувати на будь-які спроби, неправильно їх оцінюючи, звинувачуючи у тому чого не було. Відповідач пов`язує це лише з тим, що приблизно 2.5 роки тому, дружина захворіла, приходила з роботи вкрай виснаженою. Великі зусилля, кошти і майже рік часу пішли на встановлення рідкісного діагнозу нецукровий діабет. Прийом гормональних препаратів покращив її фізичний стан, але емоційний - навпаки. Вона стала роздратованою, весь час невдоволеною. Щодо психологічного стану, то підтвердження припущень дружини відсутнє, жодних доказів не було та не могло бути подано суду у зв`язку з надуманістю звинувачення. Окрім цього, звинувачення Позивачкою Відповідача у тому, що він не хоче брати участь у вихованні та утриманні дітей є надуманими. Відповідач завжди дбав про родину, більш того 14 років безвідказано допомагав доглядати за літніми дідом і бабусею дружини, котрі виховали її. Відповідачем було подано Копію Договору, укладеного сторонами щодо утримання, виховання дітей.

В підготовче судове засідання, призначене на 27 лютого 2020 року о 16 год. 30 хв. сторони не з`явились. Про розгляд справи повідомлено своєчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Позивач до початку підготовчого судового засідання, подала до суду заяву від про можливість розгляду справи за її відсутності, вимоги позову підтримала в повному обсязі.

Відповідач позов визнав та просив проводити розгляд справи за його відсутності, що стверджується його заявою, наявною в матеріалах справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі в підготовчому засіданні, у зв`язку з існуванням визначених ч.3 ст.200 ЦПК України умов, та задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 21 травня 2005 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №292, місце реєстрації - Відділ реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_2 », дружини - « ОСОБА_1 » (а.с.7).

Від спільного подружнього життя сторони мають двох дітей:

- сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис про народження №3772 (а.с.8);

- сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис про народження №2394 (а.с.9).

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись, наполягали на розірванні шлюбу.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивача та Відповідача не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливе.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Стосовно судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, враховуючи вимоги ч.1ст.142 ЦПК України(визнання позову відповідачем) в даній справі з відповідача на користь позивача слід стягнути половину судового збору у розмірі 384,20 грн., а іншу половину судового збору у розмірі 384,20 грн. компенсувати позивачу за рахунок державного бюджету..

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ч.ч. 3, 4 ст.200 , ч. 4 ст. 206 , ст. 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, 21 травня 2005 року, актовий запис №292 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), судові витрати у вигляді половини сплаченого судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції № 1799-5119-6274-0128 від 05 грудня 2019 року, отримувач платежу Казначейство України УК у Деснянському районі на рахунок UA808999980000031213206026004, ідентифікаційний код отримувача 37984978, код установи банку 899998.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: