Рішення № 88153646, 03.03.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

709/1958/19

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнобай заяву Приватного акціонерного товариства «Іркліївський завод продтоварів» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року до суду надійшла заява відповідача Приватного акціонерного товариства «Іркліївський завод продтоварів» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в якій просять стягнути з позивача на їх користь судові витрати на професійну правничу допомогу, про наявність яких стороною заявлено до закінчення судових дебатів у справі.

В судове засідання сторони та їх представники по справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідач в заяві про ухвалення додаткового рішення просив проводити розгляд за його відсутності.

Представник позивача адвокат Охріменко Н.І. подала до суду заяву, в якій заперечувала щодо винесення додаткового рішення, оскільки сторона відповідача не зробила відповідну заяву до закінчення судових дебатів

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву з доданими доказами, письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Іркліївський завод продтоварів» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовлено.

07 лютого 2020 року Приватним акціонерним товариством «Іркліївський завод продтоварів» подано до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, до якої додано акт виконаних робіт, копію квитанції про сплату 1000 грн.

При цьому договір про надання правової допомоги № 190 від 15 січня 2020 року, ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю було подано представником раніше (а.с. 161-163).

Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, Приватне акціонерне товариство «Іркліївський завод продтоварів» посилається на ч. 8 ст. 141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 141 УПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідач дотримався вищевказаних вимог законодавства, оскільки 16 січня 2020 року подав до суду відповідну заяву (а.с. 160).

А тому посилання представника позивача на відсутність заяви відповідача про намір подати суду докази витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є необґрунтованими.

Разом з тим слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

22 листопада 2019 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву.

Суд констатує, що у першій заяві по суті спору, а саме відзиві, відповідач повинен був надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, чого зроблено не було.

Відповідачем не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат і відразу після укладення договору про надання правової допомоги від 15 січня 2020 року, хоча згідно квитанції про оплату послуг адвоката платіж здійснено 16 січня 2020 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, не вбачає поважних причин не подання орієнтовного розрахунку судових витрат при подачі відзиву на позов чи відразу після укладення договору про надання правової допомоги.

Крім цього, суд звертає увагу, що оплату послуг адвоката ОСОБА_2 згідно квитанції здійснено не юридичною особою – відповідачем по справі, а фізичною особою ОСОБА_3 . На думку суду така квитанція не є належним підтвердженням понесення витрат на правничу допомогу саме Приватним акціонерним товариством «Іркліївський завод продтоварів».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 134, 141, 174, 246, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Іркліївський завод продтоварів» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди– відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня йогоухваленнядо Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Кваша