Рішення № 88152327, 10.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2273/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Процик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради 74 975, 03 гривень матеріальної шкоди, а також судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06.02.2018 року на належний йому на праві користування автомобіль марки «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він залишив на тимчасовій зупинці на вул. Енергетичній у м. Львові, впало дерево. Даним транспортним засобом він користується на підставі дозволу на керування транспортним засобом, виданого його матір`ю ОСОБА_3 , яка є власником автомобіля. Внаслідок зазначеної події автомобіль отримав механічні пошкодження, а йому завдано майнову шкоду у розмірі 74 975, 03 гривень, що підтверджено висновком експертного дослідження. Вказуючи, що саме за Департаментом містобудування Львівської міської ради було закріплено обов`язок утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, просить стягнути з відповідача суму заподіяних збитків.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів наведених у ньому. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, з мотивів, викладених у письмовому відзиві, вказуючи, що позивачем не доведено, що саме діями Департаменту містобудування Львівської міської ради порушено його права та інтереси, а також завдано майнову шкоду, тобто не доведено вини відповідача. Крім того, покликається на те, що Департамент містобудування Львівської міської ради не є балансоутримувачем об`єктів благоустрою зеленого господарства державної чи комунальної власності, зокрема дерева, яке пошкодило автомобіль. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що власником автомобіля «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача.

Відповідно до дозволу на керування транспортним засобом ОСОБА_3 надає дозвіл своєму сину ОСОБА_2 на керування автомобілем «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.10 / . На підставі довіреності остання уповноважує ОСОБА_2 на представлення її інтересів, в тому числі на отримання належних їй коштів /а.с.12/.

06.02.2018 року на належний позивачу ОСОБА_2 на праві користування автомобіль марки «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул. Енергетичній у м. Львові, впало дерево. Автомобіль був залишений позивачем на тимчасовій зупинці.

Згідно висновку експертного дослідження №129 від 01 травня 2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від виявлених на момент огляду 19.04.2018 року його пошкоджень внаслідок ДТП 06.02.2018 року в цінах станом на дату огляду, без врахуванням ПДВ становить 105 984,74 гривень. Вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після його пошкодження 06.02.2018 року, з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 19.04.2018 року, в цінах станом на час проведення дослідження, без врахуванням ПДВ становить 74 975,03 гривень /а.с.18-40/.

Позивач вказує, що за фактом пошкодження автомобіля він звертався до Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області з відповідною заявою.

Як вбачається з листа начальника Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області Підлужного І.В. від 03.03.2018 року №384/40/01/08/18, заяву позивача було зареєстровано в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за ЖЄО №3234 від 16.02.2018 року, а за результатами розгляду заяви позивача проінформовано про цивільно-правовий характер відносин які виникли, а також віднесення питань порушених у заяві відноситься до компетенції Львівської міської ради /а.с.15/.

Крім цього, за даним фактом заяву позивача було розглянуто і Сихівською районною адміністрацією ЛМР. Згідно листа голови районної адміністрації про факт падіння 06.02.2019 року дерева на вул. Енергетичній, 18 повідомила ОСОБА_4 ; на балансі Сихівської районної адміністрації дерева на вул. Панаса Мирного не перебувають.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 06.02.2018 року по вул. Енергетичній впало дерево. Автомобіль Dacia постраждав найбільше. ЇЇ машина стояла поруч Daciа. ОСОБА_4 повідомила, що подзвонила на гарячу лінію. Також, було повідомлено поліцію. Були представники Сихівської РДА ЛМР. Вона (свідок) подала позов про відшкодування шкоди, внаслідок падіння дерева на її машину, який було задоволено. Машина позивача була повністю пошкоджена. Фото наявні у матеріалах справи відповідають обставинам.

Факт падіння дерева на належний позивачу на праві користування автомобіль та завдання, у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем вищенаведеними доказами та висновком експертного дослідження.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння. Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України, правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №200/21325/15-ц.

Отже, наведене спростовує твердження представника відповідача щодо відсутності підстав у позивача на відшкодування спричиненої шкоди, внаслідок падіння дерева на автомобіль.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту ст.1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього в даному випадку покладається лише обов`язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.

Оцінюючи надані позивачем докази по справі суд вважає, що останнім повністю доведено факт заподіяння йому матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження належного йому на праві користування автомобіля через падіння дерева у дворі будинку на вул. Енергетичній у м. Львові.

Так, відповідно до ст.ст.1,13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об`єкти, об`єкти промисловості, комунально-складські та інші об`єкти у межах населеного пункту.

Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону).

Пунктом 9 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Частиною 3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.1,5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.

Відповідно до пункту 3.2 Правил, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5 вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до п.5.8 Правил, догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», визначено та розмежовано повноваження між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, відділами, іншими виконавчими органами ради у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативними актами, а також актами Львівської міської ради та її виконавчих органів.

Пунктом 38 розділу 2 Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» визначено, що до відання Департаменту належить обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів.

Розділом 5 вказаного Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» визначено повноваження районних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства. До яких належать: забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення (п 5.2.1.); здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.5.2.3).

Також, відповідно до Порядку контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому від 14.03.2014 року № 195 (далі - Порядок), контроль за дотриманням Правил у місті здійснюють районні адміністрації: за станом експлуатації і утриманням вуличних насаджень та на території мікрорайонів, кварталів і на прибудинкових територіях (п.2.1.1.2.)

Відповідно до п.1.2 Порядку, правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», Порядок контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом і утриманням всіх видів зелених насаджень, розташованих на території міста.

З аналізу вказаних положень чинного законодавства випливає, що до відання виконавчого органу міської ради - Департаменту містобудування Львівської міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку по вул . Енергетичній у м. Львові.

Балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

З матеріалів справи вбачається, що зелені насадження по вул. Енергетичній не передавались на баланс жодного підприємства. При цьому, Департамент містобудування Львівської міської ради балансоутримувачем зелених насаджень по АДРЕСА_5 не являється.

Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.373 ЦК України, право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення; охорона зелених насаджень і водойм тощо.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Відносини в сфері управління/утримання житлового фонду врегульовано нормами ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

З матеріалів справи вбачається, що дерево, яке впало на належний позивачу на праві користування автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, і отже, його власником є територіальна громада міста.

При цьому, у матеріалах справи відсутні дані, що вказане дерево у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди, внаслідок падіння дерева, покладено на Львівську міську раду до відання виконавчого органу якої, в силу пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.

Наведене повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц, провадження № 61-43478св18. У вказаній постанові суд визначив, що покладаючи на міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд правильно врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_2 не заявляв вимоги про відшкодування майнової шкоди до Львівської міської ради.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Водночас, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Департамент містобудування Львівської міської ради є неналежним відповідачем у справі, у діях, бездіяльності відповідача відсутній причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною позивачу шкодою, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати по справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 березня 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.