Ухвала суду № 88152286, 05.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3399/19

Провадження № 1-кс/461/942/20

УХВАЛА

05.03.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорненької К.М.,

заявник ОСОБА_1 ,

захисник Мисько Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна накладеного 28 листопада 2019 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова. Мотивуючи клопотання тим, що 26.11.2019 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у ОСОБА_2 виявлено та вилучено: автомобіль марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску; ключі від автомобіля марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 ; нотаріальна довіреність серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 . Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2019 року у справі № 461/3399/ 19, задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області про арешт майна, зокрема вище переліченого, у кримінальному проваджені № 12019140000000426 від 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 27 ч. 4 ст.28 ч. З ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України. Вилучений автомобіль марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, та відповідно ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність належать заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується безпосередньо свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, що є вилученим. Заявниця, добре знаючи батьків ОСОБА_2 , надала останньому свій автомобіль в користування, що підтверджується вилученою довіреністю. ОСОБА_1 жодного відношення до злочину, що розслідується в рамках кримінального провадження №12019140000000426 від 24.04.2019 року не має. На підставі викладеного вважає, що в даний час арешт на зазначене майно підлягає скасуванню з огляду на те, що відсутні правові підстави та мета арешту.

У судовому засіданні заявник та її захисник клопотання підтримали з мотивів наведених у ньому, просили задоволити.

Слідчий у судове засіданні не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000426 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.

26 листопада 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було проведено обшук у ОСОБА_2 , під час якого було виявлено та вилучено автомобіль марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску; ключі від автомобіля марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «СНКУЗЬЕК 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 ; нотаріальна довіреність серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «CHRYSLER 300С», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Тоді ж 27 листопада 2019 року постановою старшого слідчого відділу розслідування тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області вилучені під час проведення обшуку речі були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року накладено арешт на майно, яке було вилучене, в ході обшуку у ОСОБА_2 .

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1,4 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

ОСОБА_1 у клопотанні про скасування арешту майна, в супереч вимогам КПК України, не навела суду необхідних обставин та не надала підтверджуючих доказів, які б свідчили про необхідність скасування арешту на майно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки вказане майно є визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії досудового розслідування, станом на день розгляду клопотання не відпали підстави в арешті майна та повернення майна може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.170,174 КПК України,

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.Р. Юрків