Рішення № 88141679, 11.03.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2041/19

11 березня 2020 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропія Юрія Борисовича, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Гусятинського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропія Юрія Борисовича , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.09.2019, просить визнати протиправними та скасувати приписи державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропія Юрія Борисовича № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019, та № 666-ДК/0380 Пр/03/01/-19 від 13.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач на підставі акта перевірки від 03.06.2019 видав позивачу припис № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019, яким зобов`язав позивача виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1 , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач, так як за результатами перевірки встановлено, що правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку позивач не виготовила, чим порушила статті 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК). Надалі, відповідач на підставі акта перевірки від 12.08.2019 видав позивачу припис № 666-ДК/0380 Пр/03/01/-19 від 13.08.2019, яким зобов`язав повторно позивача виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1 , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач, так як за результатами перевірки встановлено, що первинний припис позивач не виконала.

Оскаржені приписи позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки остання звернулася у 2018 році зі заявою до Копичинецької міської ради, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування зазначеного нерухомого майна. Однак, міська рада 19.09.2018 прийняла рішення № 1247 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ", яким відмовила позивачу у задоволенні такої заяви, що стало підставою для звернення до Гусятинського районного суду з позовом до Копичинецької міської ради про скасування зазначеного рішення та визнання права власності на вказану земельну ділянку. Додатково зазначила, що ухвалою зазначеного суду від 19.08.2019 у справі № 596/1881/18 зупинено провадження у даній справі до одержання судової земельно - технічної експертизи.

Таким чином, позивач вважає, що нею вчинялися усі можливі дії, визначені земельним законодавством України, пов`язані з виготовленням правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Однак такі дії не призвели до виготовлення зазначених документів, так як Копичинецька міська рада відмовила позивачу у надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування зазначеного нерухомого майна, а тому виготовити такі документи позивач не може виключно через дії міської ради, як наслідок даний факт підтверджує безпідставність видачі оскаржених приписів.

Ухвалою суду від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2019 залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, у зв`язку з чим, суд, такою ухвалою здійснив перехід розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.01.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецьку міську раду Гусятинського району Тернопільської області та продовжив процесуальні строки проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 07.02.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву від 04.03.2020, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропій Юрій Борисович у судове засідання прибув та подав до суду заяву від 04.03.2020, в якій просить розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Гусятинського району Тернопільської області у судове засідання прибула та подала до суду заяву від 04.03.2020, в якій просить розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Частиною першою статті 205 КАС визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, відповідачі у відзивах на позов та додатковому поясненні просять відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржені приписи відповідач видав на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (арк. справи 94-96, 109-110, 152-153).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області в судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву від 04.03.2020, в якій просить розгляд справи проводити в порядку письмового провадження. Водночас, представник зазначеної третьої особи у поясненні просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна не є підставою для автоматичного виникнення права власності на відповідну земельну ділянку, як наслідок позивач зобов`язана у встановленому законом порядку виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на вказану земельну ділянку (арк. справи 132-136).

Враховуючи те, що учасники справи заявили усно та подали заяви про розгляд справи в порядку письмового, суд протокольною ухвалою здійснив перехід розгляд справи № 500/2041/19 в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивачу належить на праві приватної власності цілісний майновий комплекс (у складі будівель та споруд), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10453 кв.м, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. справи 29-30).

Зазначений цілісний майновий комплекс, розташований на земельній ділянці загальною площею 7,2 га, яка була виділена Копиченецькому заводу гумових грашок м. Копиченці для виробничих потреб рішеннями Копичинецької міської ради від 19.03.1982 та від 03.12.1993, про що свідчить Державний акт на право постійного користування (арк. справи 31-33).

Водночас, рішенням першого пленарного засідання шістнадцятої сесії сьомого скликання Копиченецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області від 27.06.2018 №1160, на підставі заяви ТОА "Адонас" припинено право постійного користування Копиченецького заводу гумових іграшок м. Копиченці відповідно до зазначеного вище Державного акту на право постійного користування площею 7,2 га у зв`язку із відчуженням майна (зокрема позивачеві), та земельну ділянку площею 7,2 га віднесено до земель не наданих у власність чи постійне користування в межах населеного пункту (арк. справи 34). Доказів, які б свідчили про скасування зазначеного рішення сторонами не надано, а судом не здобуто.

Надалі, позивач у серпні 2018 р. звернулася зі заявою до Копичинецької міської ради, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 7,1 га для обслуговування викупленого нею цілісного майнового комплексу (у складі будівель та споруд), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. До такої заяви позивач надала ряд документів (арк. справи 27).

За результатами такої заяви та доданих до неї документів, міська рада 19.09.2018 прийняла рішення № 1247 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ", яким відмовила позивачу у задоволенні такої заяви, що стало підставою для звернення до Гусятинського районного суду з позовом до Копичинецької міської ради про скасування зазначеного рішення та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку (арк. справи 36, 37).

Ухвалою зазначеного суду від 19.08.2019 у справі № 596/1881/18 зупинено провадження у даній справі до одержання судової земельно - технічної експертизи (арк. справи 38-41).

20.05.2019 на адресу ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області надійшов лист від Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, в якій остання просила провести заходи державного нагляду (контролю) - позапланові заходи (перевірку) щодо оформлення гр. ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 4,2000 га, з метою здійснення плати за земельну ділянку, що є надходженням до бюджету громади (арк. справи 98).

У зв`язку з чим, відповідач 03.06.2019 на підставі наказу від 23.05.2019 № 465-ДК провів позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 97).

За результатами такої перевірки відповідач склав акт від 03.06.2019 № 465-ДК/471/АП/09/01/-19, в якому встановив, зокрема, що цілісний майновий комплекс (у складі будівель та споруд), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10453 кв.м належить на праві приватної власності позивачу, однак правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку остання не виготовила, чим порушила статті 125, 126 ЗК (арк. справи 100).

На підставі акта перевірки відповідач видав позивачу припис № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019, яким зобов`язав позивача в тридцятиденний термін виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1 , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач. Зазначений припис позивач отримала 10.06.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 101, 103).

Надалі, відповідач 12.08.2019 на підставі наказу від 25.07.2019 № 666-ДК провів позапланову перевірку з питань дотримання вимог припису № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019 (арк. справи 105).

За результатами такої перевірки відповідач склав акт від 12.08.2019 № 666-ДК/0740/АП/09/01/-19, в якому встановлено, що позивач не виконала припис № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019 (арк. справи 102).

На підставі акта перевірки відповідач видав позивачу припис № 666-ДК/0380 Пр/03/01/-19 від 13.08.2019, яким зобов`язав позивача в тридцятиденний термін виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1 , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач. Водночас, позивача зобов`язано було повідомити відповідача про виконання такого припису до 12.09.2019 (арк. справи 104).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина перша та друга статті 2 ЗК).

Згідно із статтею 188 ЗК державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

За приписами статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Суд встановив, що відповідач на підставі акта перевірки від 03.06.2019 видав позивачу припис № 465-ДК/238ПО/08/01/-19 від 04.06.2019, яким зобов`язав позивача виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач, так як за результатами перевірки встановлено, що правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку позивач не виготовила, що не заперечується учасниками справи, чим порушила статті 125, 126 ЗК.

Надалі, відповідач на підставі акта перевірки від 12.08.2019 видав позивачу припис № 666-ДК/0380Пр/03/01/-19 від 13.08.2019, яким зобов`язав повторно позивача виготовити правовстановлюючі документи (на право власності або право оренди) на земельну ділянку, загальною площею 10453 кв.м в АДРЕСА_1 , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, власником якого є позивач, так як за результатами перевірки встановлено, що первинний припис позивач не виконала, що не заперечується учасниками справи.

Таким чином, враховуючи те, що позивач використовує зазначену земельну ділянку без правовстановлюючих документів (на право власності або право оренди), суд дійшов висновку, що оскаржені приписи відповідач видав на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо тверджень позивача про те, що нею вчиняються усі можливі дії, визначені земельним законодавством України, пов`язані з виготовленням правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, однак такі документи позивач не може виготовити виключно через дії Копичинецької міської ради, які є предметом оскарження у іншій справі, що в свою чергу на думку позивача підтверджує безпідставність видачі оскаржених приписів, суд зазначає, що відповідно до статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, статтею 126 ЗК визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За приписами абзацу шістнадцятого статті 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є самовільним заняттям земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним, а згідно із статтею 211 ЗК громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

В свою чергу, суд наголошує, що станом на як на час прийняття оскаржуваних приписів так і на час розгляду справи судом, позивач використовує зазначену земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення позивача до Гусятинського районного суду з позовом до Копичинецької міської ради про скасування рішення від 19.09.2018 № 1247 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку, не породжує у позивача права на її використання до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки, в тому числі не може звільнити особу від обов`язку виконувати положення закону та нести відповідальність за його порушення. При цьому, така особа не позбавлена можливості в подальшому у встановленому законом порядку захищати свої права шляхом стягнення, зокрема, майнової шкоди з винної сторони.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропія Юрія Борисовича, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Гусятинського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування приписів державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ропія Юрія Борисовича № 465-ДК/238 ПО/08/01/-19 від 04.06.2019, та № 666-ДК/0380 Пр/03/01/-19 від 13.08.2019, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.03.2020.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854, РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідачі:

- державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Ропій Юрій Борисович (місцезнаходження: вул. Суходільська, 7, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48200);

- Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ: 39766192);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Гусятинського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. 22 Січня, 29, м. Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48260, код ЄДРПОУ: 04058380).

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.