Постанова № 8813379, 22.02.2010, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Матієк Т.В., провівши у відкритому судовому засіданні за участю представника скаржника ОСОБА_1, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва Павленка О.П. про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва Павленка О.П. від 18.12.2009 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до постанови, ОСОБА_2, працюючи головою правління ВАТ «Укртелеком», яке розташовано за адресою: м. Київ, б-р Шевченка, 18, допустив ведення порушення порядку ведення податкового обліку, а саме – заниження сум податкового зобов’язання з земельного податку за період з 1.01.2009 року по 30.06.2009 року на суму 76033 грн. 68 коп., згідно Акту про результати камеральної перевірки податкового розрахунку земельного податку від 3.08.2009 року №309/42-10/21560766, чим порушив ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що Рішення Київської міської Ради не є законом і тому за його порушення адміністративна відповідальність наставати не можу. Крім того, вказує на те, що земельний податок сплачувався у відповідності до вимог Закону України «Про оплату за землю». Також, апелянт зазначає, що суддею не взято до уваги, факт оскарження ними повідомлень-рішень в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, вважаю, що постанову судді від 18.12.2009 року щодо ОСОБА_2 слід залишити без змін.

Суддя першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно дослідив матеріали справи, а тому висновок, викладений в постанові судді про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним. Вина ОСОБА_2, як вірно вказав суддя першої інстанції, в повній мірі доведена зібраними та дослідженими суддею доказами, зокрема, даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 517/42-10 від 21.09.2009 року, та даними, які містяться в акті спеціалізованої ДПА у м. Києві по роботі з великими платниками податків №309/42-10/21560766 від 3.08.2009 року.

Посилання ОСОБА_2 на те, що протокол про адміністративне правопорушення не можу бути складений за порушення вимог Рішення Київської міської Ради, а вимоги закону, як зазначено в диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, він не порушував, є безпідставними та такими, що суперечать зібраним у справі доказам. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 при заниженні сум податкового зобов’язання з земельного податку порушив не лише п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві, як зазначає апелянт, а і ст. 21 Закону України «Про оренду землі»

Вказівка на те, що повідомлення-рішення ДПА були оскаржені в порядку адміністративного судочинства, не є підставою для закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу правопорушення, оскільки згідно з матеріалами справи та даними, викладеними в апеляційній скарзі, акт спеціалізованої ДПА у м.Києві по роботі з великими платниками податків №309/42-10/21560766 від 3.08.2009 року на сьогоднішній день є чинним. Питання щодо правильності та обґрунтованості акту ДПА не відносяться до компетенції районного суду чи апеляційного суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 в повній мірі підтверджена зібраними та дослідженими суддею доказами. Крім того, суддя першої інстанції вірно прийшов до висновку про закінчення строків накладення адміністративного стягнення та правильно закрив провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, суддя Апеляційного суду м. Києва Матієк Т.В. приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва Павленка О.П. від 18.12.2009 року щодо ОСОБА_2 та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду м. Києва Матієк Т.В.,

постановив:

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва Павленка О.П. від 18 грудня 2009 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Т.В. Матієк