Ухвала суду № 88133209, 11.03.2020, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/263/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

з участю секретаря Мазура Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42016261100000110 щодо:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області та проживає по АДРЕСА_1 , освіта базова вища, одруженого, працює завідуючим автопарку АПК «Буковина», не судимого,

за ч.1 ст. 252 КК України,

з участю:

прокурора Алієва Г.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується втому, що, обіймаючи посаду інженера фермерського господарства «Украгро», код ЄДРПОУ 35964284, достовірно знаючи, що в межах території, що використовує фермерське господарство «Украгро», за адресою: АДРЕСА_2 поруч із земельною ділянкою за кадастровим номером 7322081200:02:002:0002, знаходиться пам`ятка археології місцевого значення – курган ранньозалізного часу (І тис. до н.е.), що взята на державний облік та під охорону рішенням Чернівецького облвиконкому від 17.10.1980 № 431, діючи з порушенням вимог охоронного договору на дану пам`ятку культурної спадщини від 30.03.2015 № 38, укладеного власником пам`ятки – Бузовицькою сільською радою Кельменецького району з управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації – обласним органом охорони культурної спадщини, яким передбачено заборону проведення будь-яких прибудов до пам`ятки, перероблення її як ззовні так і в середині, а також ведення будь-яких земельних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони, в порушення вимог ст.ст. 6, 18, 22, 24, 30, 37, 43, 47 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 2, 7, 22 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та ст.ст. 54, 186,1 Земельного кодексу України, в квітні 2015 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на умисне пошкодження території, взятої під охорону держави – пам`ятки археології місцевого значення – кургану ранньозалізного часу (І тис. до н.е.), не маючи відповідних повноважень, без відома та дозволу органу охорони - управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, шляхом надання усної вказівки працівникам «Украгро», здійснив пошкодження території, взятої під охорону держави - пам`ятка археології місцевого значення – курган ранньозалізного часу (І тис. до н.е.), шляхом проведення в межах її охоронної зони (25-50 м.) будівельних робіт та земельних робіт із зняття шару ґрунту.

Вказаними діями було повністю знівельовано насип пам`ятки з північної, південної та західної сторін, а зі східного боку – насип кургану частково знищено у зв`язку з будівництвом на території пам`ятки камер для зберігання пального

Таким чином, на думку прокурора, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 252 КК України, тобто умисному пошкодженні територій, взятих під охорону держави.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 252 КК України, дав під час досудового слідства правдиві покази, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, про що зазначено в обвинувальному акті, та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього за ч.1 ст. 252 Кримінального кодексу України в зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор Алієв Г.І. залишив вирішення даного клопотання на погляд суду, клопотання не підтримував.

Зокрема, як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні вперше злочину, який згідно ч.2 ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином невеликої тяжкості, активно сприяв розкриттю злочину, тобто надавав органу досудового слідства допомогу в установленні невідомих їм обставин справи, щиро розкаявся у вчиненому, тобто правильно та об`єктивно оцінює свою поведінку, демонструє готовність понести заслужене покарання, він повністю визнав свою вину, давав під час досудового слідства правдиві свідчення, позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б вказували на зупинення чи переривання перебігу давності.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, так як є всі підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки після вчинення передбаченого ч.1 ст.252 КК України злочину – квітень 2015 року, який є злочином невеликої тяжкості та за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло більше трьох років, а також звільнення від кримінальної відповідальності за таких обставин на підставі ст. 49 КК України є обов`язком, а не правом суду.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове звільнення від кримінальної відповідальності особи на підставі ст. 49 КК України за відповідних умов.

Згідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що дане кримінальне провадження слід закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ст. 62 Конституції України, ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.49 КК України, керуючись п. 1 ч.2 ст.284, п.2 ч.3 ст. 314, ст. 369-372 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 252 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, а дане кримінальне провадження №42016261100000110 закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд.

Суддя