Ухвала суду № 88132383, 11.03.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1856/20

н/п 1-кс/953/2170/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Романок А.Ф.,

за участю прокурора - Глєбова О.О.,

слідчого - Волочая Р.Р.,

захисників - Литвиненка В.Л., Малойван Є.І.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції Волочая Романа Романовича по кримінальному провадженню № 12018220490000111 від 09.01.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, українки, громадянки України, не заміжньої, з неповною вищою освітою, студентки 3-го курсу ХНЕУ, заочної форми навчання, працюючої секретарем ПГ «Яковлівське», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

10.03.2020 сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком застосування на 60 днів, із визначенням розміру застави в сумі 630 600,00 грн.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець та не будучи зареєстрованою як керівник, засновник юридичних осіб, являючись особою не працюючою та такою, що не має офіційних джерел прибутку, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, за рахунок заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою та у групі з раніше знайомими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, маючи єдину мету спрямовану на зайняття злочинною діяльністю корисливого спрямування по заволодінню коштами громадян, здійснюючи незаконну діяльність під виглядом надання послуг агентства нерухомості з використанням реквізитів ФО-П « ОСОБА_5 », ФО-П « ОСОБА_6 » та ФО-П « ОСОБА_7 », при цьому не маючи юридичного відношення до останніх суб`єктів підприємницької діяльності, за допомогою співучасників винайняли офісні приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 , та розмістили завідомо неправдиві оголошення на Інтернет сайті «ОЛХ», де за привабливими умовами та за цінами нижче ринкових йшлося про надання в оренду квартир в різних районах м. Харкова, розташованих біля станцій метрополітену.

В подальшому, реалізовуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи, розподілили між собою ролі, відповідно до яких одні відповідали на телефонні дзвінки, представляючись власниками житлових квартир, а другі представляючись посередниками, менеджерами агентства нерухомості, після чого повідомляли клієнтам про необхідність оплати за перший та останній місяць орендованого періоду, а після згоди клієнта запрошували до офісного приміщення. Перебуваючи у приміщенні офісу, коли клієнт діставав грошові кошти з метою здійснення оплати за перший та останній місяць орендованого періоду, виривали їх та покидали приміщення офісу, після чого особисто та за участі невстановлених осіб, які виступали в якості охоронців здійснювали подавлення опору з боку невдоволених потерпілих, шляхом погрози застосування насильства та в деяких випадках застосовуючи таке.

Після запрошення до офісних приміщень розташованих за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи, виробивши модель поведінки з клієнтом, манеру ведення спілкування, запевнення в тому, що вони є менеджерами агентства нерухомості, надавали клієнтам договори про надання інформаційних послуг, заповнені від імені сторони - виконавця ФО-П « ОСОБА_5 », ФО-П « ОСОБА_6 » та ФО-П « ОСОБА_7 », маскуючи це як формальну умову і вказуючи, що вказані договори є основними договорами з оренди житла. У ході розмови з клієнтом, з метою зняття з себе будь-яких підозр щодо ведення незаконної діяльності, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи, домовлялись по телефону про зустріч з квартиронаймачем, якого запрошували до приміщення офісу. В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи прохали клієнтів дістати грошові кошти в сумі оплати за два місяці та покласти їх біля себе на стіл, маскуючи це під заздалегідь розроблений спосіб відкритого викрадення чужого майна, або добровільно передати їм грошові кошти, маскуючи це як шахрайський спосіб заволодіння майном, пояснюючи клієнтам, що гроші будуть повернуті на першу вимогу клієнта та позиціонуючи цю дію як необхідну звітність перед директором, після чого, або ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 або інші невстановлені на даний час особи власноручно проставляли в договорі про надання інформаційних послуг, у п. 4.1. договору «Вартість інформаційних послуг встановлена Сторонами у розмірі» заміть 0 грн. 0 коп. - суму грошей, переданих потерпілими. В цей час, одна із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 або ОСОБА_3 здійснювала дії направлені на відволікання клієнта від особистого ознайомлення з умовами договору, а друга відкрито, всупереч волі клієнта виривала гроші зі столу або рук та передавала їх іншій особі, яка утримуючи гроші при собі покидала приміщення офісу. Після того, як одна із осіб покинула приміщення офісу з грошовими коштами, відразу, з метою подавити опір потерпілих, до приміщення заходили інші, невстановлені на даний час особи, які представлялись охоронцями та які у супроводі нецензурних виразів, погроз застосування насильства та у разі непідкорення, застосовуючи таке, спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 або ОСОБА_3 супроводжували потерпілих із приміщення, проявляючи зухвалість та запевняючи, що гроші передані клієнтами повернуті не будуть, так як умови договору виконані. Хоча, потерпілі не були належно ознайомлені з умовами договору та грошові кошти у них відкрито забрали всупереч їх волі.

Укриття злочинної діяльності забезпечувалося членами групи шляхом укладання фіктивних договорів інформаційного обслуговування, усному запевненні потерпілих у швидкому вирішенні спірних питань та поверненні грошових коштів в найкоротші терміни.

У такий спосіб ОСОБА_1 разом із зазначеними вище особами вчинила 12 епізодів відкритого володіння майном потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Слідчий вказує, що 05.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

Як зазначає слідчий, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується: рапортом від 10.02.2020; заявою ОСОБА_8 від 12.12.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 10.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 ; рапортом від 07.02.2020; заявою від 16.12.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 08.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_20 ; рапортом від 07.02.2020; заявою від 28.12.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю ОСОБА_10 ; рапортом від 08.02.2020; заявою від 08.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 09.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 ; рапортом від 07.02.2020; заявою від 12.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 09.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_12 ; рапортом від 25.02.2020; заявою від 14.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 17.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_21 ; рапортом від 26.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 26.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_14 ; рапортом від 26.02.2020; заявою від 22.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 24.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_15 ; рапортом від 08.02.2020; заявою від 27.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 09.02.2020; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_16 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_16 ; рапортом від 07.02.2020; заявою від 28.01.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 09.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_17 ; рапортом від 26.02.2020; заявою від 29.02.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 24.02.2020; рапортом від 26.02.2020; заявою від 03.02.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 16.02.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_19 ; протоколом за результатами проведення НСРД – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 20.11.2019; протоколом за результатами проведення НСРД – аудіо-, відео контроль особи від 26.11.2019; протоколом помітки грошових купюр від 19.11.2019; протоколом огляду особи, яка залучена до проведення НСРД та вручення грошових коштів від 19.11.2019; протоколом добровільної видачі від 19.11.2019; копією договору інформаційного обслуговування б/н від 19.11.2019.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.

Захисники підозрюваної проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу та недоведеність розміру застави, зазначеного стороною обвинувачення у клопотанні. Враховуючи викладене просили відмовити у задоволенні клопотання чи застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання чи визначити розмір застави, встановлений нормами КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 повністю підтримала позицію захисників, просила відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи, що не має наміру перешкоджати проведенню слідства.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Київського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018220490000111 від 09 січня 2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

05.03.2020 о 21 год. 00 хв. відповідно до вимог ст.ст. 42, 276-278 КПК України, матері ОСОБА_1 - ОСОБА_22 С.М., письмово повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб повторно; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

06.03.2020 о 15 год. 30 хв. особисто ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитана 06.03.2020 слідчим у якості підозрюваної ОСОБА_1 не визнала свою причетність до інкримінованих їй діянь та відмовилась від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримана не була.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень суд відхиляє. Так, у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання, свідчать про достатню обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, а обставини ймовірного здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її безперечної причетності до інкримінованих злочинів, невірна кваліфікація злочинів, як на те посилається сторона захисту потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки сторона обвинувачення не зазначає яким саме чином ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність зазначених ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заміжня, дітей на утриманні не має, має постійне місце реєстрації в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судима, має батьків, батько є пенсіонером за віком. Крім того, ОСОБА_1 працює секретарем у фермерському господарстві «Яковлівське» на умовах відділеного доступу. На даний час є студентом 3-го курсу заочної форми навчання у Харківському національному економічному університеті за спеціальністю менеджмент.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти власності, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 грн. (2102 x 80= 168160). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не є завідомо непомірним для неї.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 37 (тридцять сім) днів – до 16 квітня 2020 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674, (справа № 953/1856/20, н/п 1-кс/953/2170/20) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я ( у разі наявності).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до шести років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної; забезпечувати явку належно повідомленої підозрюваної, обвинуваченої, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваної, обвинуваченої.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму підозрювану обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції Волочая Р.Р. негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_1 про тримання під вартою останньої.

Встановити строк дії ухвали до 16 квітня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення їй копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.