Ухвала суду № 88120781, 10.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2020 року м. Київ №640/5161/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 доЦентрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області №1843710000 від 29.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2019 про оформлення та видачу посвідки та тимчасове проживання в Україні.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем, на підтвердження сплати судового збору додано до позовної заяви квитанції від 17.12.2019 №0.0.1554669796.1 та від 26.02.2020 №0.0.1631259736.1.

Разом з тим, за результатами роботи з комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду», судом встановлено, що вказані платіжні документи слугують підтвердженням оплати судового зору в адміністративній справі №640/25254/19, що позбавляє суд можливості зарахувати квитанції від 17.12.2019 №0.0.1554669796.1 та від 26.02.2020 №0.0.1631259736.1 на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною, таким чином судовий збір має бути сплачений за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 840, 80 грн.

Разом з тим, належних доказів сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн. позивачем суду не надано.

Частиною першою, другою та п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з оскаржуваного рішення №1843710000 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні, останнє було прийнято 29.07.2019, разом з тим, до суду засобами поштового зв`язку позивач звернувся 02.03.2020, тобто позивач звернувся до суду через свого представника з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду чи визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документи на підтвердження сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн за подання даної позовної заяви.

З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа