Вирок № 8811937, 26.09.2008, Сумський районний суд Сумської області

Справа №1-225/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2008 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Дашутіна І.В., при секретарі Кібкало І.А., з участю прокурора Мокренко Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с Васюківщина Сумського району Сумської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не військовозобов'язана, заміжня, не працююча, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судима відповідно до ст. 89 КК України,

за ст. ст. 186 ч.2, 15 4.2-186 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.08.1969р.н., за попередньою змовою з ОСОБА_2 , відкрито викрала майно гр. ОСОБА_3 на суму 750 грн., в поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Цей злочин нею було вчинено при наступних обставин:

Так, 01.08.2008 року, близько 18.30 годин, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2С (матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження), після спільного вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходили по вул. Сонячній смт. Степанівка Сумського району. В цей час ОСОБА_2С запропонував ОСОБА_1 вчинити напад на ОСОБА_3 і застосовуючи насильство відкрито викрасти його майно, а саме: велосипед, мобільний телефон та гроші в сумі 50 грн.. ОСОБА_1 погодилася з вказаною пропозицією і запропонувала ОСОБА_2С велосипед та мобільний телефон продати, а гроші поділити між собою. Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вступили в злочинну змову направлену на відкрите викрадення майна ОСОБА_3. Безпосередньо після цього, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків, із корисних мотивів, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс ОСОБА_3 удар рукою в область потилиці і шиї ззаду, заподіявши останньому фізичний біль. Від отриманого удару ОСОБА_3 випустив з рук свій велосипед та впав на дорогу. ОСОБА_1 приєднавшись до злочинних дій ОСОБА_2 , направлених на виконання задуманого злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків, із корисних мотивів, схопила велосипед ОСОБА_3 та покотила його в напрямку кукурудзяного поля щоб сховати від потерпілого. При цьому, ОСОБА_1 крикнула ОСОБА_2 щоб той забрав у ОСОБА_3 мобільний телефон та гроші, чим заохотила ОСОБА_2 до вчинення ним подальших злочинних дій направлених на доведення задуманого злочину до кінця. Після цього, ОСОБА_2С, з метою подавления можливого опору з боку потерпілого, наніс удар ногою по тулубу ОСОБА_3, чим заподіяв йому фізичний біль. Схилившись над потерпілим, ОСОБА_2 забрав з кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон та в пошуках грошей, які були сховані в нагрудній кишені куртки потерпілого, став обшукувати останнього оглядаючи його одяг, але гроші знайти не зміг. В цей час ОСОБА_3 став намагатися підвестися з землі. ОСОБА_2 наніс удар ногою по обличчю ОСОБА_3, заподіявши останньому фізичний біль, після чого разом з ОСОБА_1 втекли з місця злочину. Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відкрито викрали майно ОСОБА_3 переліком та вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи та довідки про вартість майна, а саме:

• - мобільний телефон «SAMSUNG Е-600», вартістю - 300 грн.;

• - SIM-картку „Київ Стар", вартістю - 25 грн., на рахунку якої було 5 грн.;

• - велосипед «Аіст», вартістю - 420 грн., а всього майна на загальну суму 750 грн.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення задуманого злочину до кінця, вчинили замах на відкрите викрадення грошей ОСОБА_3 в сумі 50 грн., але не закінчили злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Допитана в у суді та під час досудового слідства ОСОБА_1 у скоєному злочині свою вину визнала повністю та пояснила, що 01.08.2008 року вона разом зі своїм племінником ОСОБА_2С, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 допомагали по господарству мешканцю смт. Степанівка ОСОБА_5. Близько 18.00 годин вони закінчили роботу і ОСОБА_5 пригостив їх пляшкою горілки, яку вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпили втрьох. Після цього, ОСОБА_5 розплатився з нами грошима. їй та ОСОБА_2 ОСОБА_5 заплатив по 18 гривень, а ОСОБА_3 - 50 гривень. Після цього, вони вчотирьох пішли по вул. Сонячній смт. Степанівка, оскільки йти додому було в одному напрямку. Вона з ОСОБА_2 йшли позаду ОСОБА_3 та ОСОБА_4. По дорозі ОСОБА_2 запропонував їй напасти на ОСОБА_3 і відібрати речі: мобільний телефон, велосипед та гроші в сумі 50 гривень. Це було приблизно о 18.30 годин. Вона погодилася з пропозицією ОСОБА_2 відібрати у ОСОБА_3 речі. При цьому сказала, що велосипед і телефон можна продати, а гроші поділити між собою порівну. Після цього, ОСОБА_2 рукою вдарив ОСОБА_3 ззаду по голові. ОСОБА_3 випустив з рук велосипед і впав на дорогу обличчям вниз. Вона схопила велосипед ОСОБА_3 і сказала ОСОБА_2С щоб той забрав у ОСОБА_3 гроші та мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_1 побігла з велосипедом в сторону кукурудзяного поля для того щоб сховати велосипед у себе вдома, а потім продати. В цей час вона бачила як ОСОБА_2 стоячи спиною до неї нахилився над лежачим на дорозі ОСОБА_3 і став руками обмацувати його одяг. Коли вона приблизно через хвилину озирнулася то побачила як ОСОБА_2 вдарив ногою в обличчя ОСОБА_3, який продовжував лежати на землі. Як ОСОБА_2 забирав телефон у ОСОБА_3 вона не бачила, оскільки тікала з місця злочину. Потім її наздогнав ОСОБА_2 з яким вона стала тікати в кукурудзяне поле, щоб втекти від потерпілого. ОСОБА_2С крикнув їй, що грошей у ОСОБА_3 він не знайшов і вона зрозуміла, що ОСОБА_2 лише забрав мобільний телефон. Коли вона з ОСОБА_2С відбігли метрів на 20-25, то їм вслід крикнула ОСОБА_4 щоб вони повернули речі пригрозивши, що розповість дружині потерпілого. В цей час вона усвідомила, що вчинила злочин, злякалася, що її будуть судити і тому вона кинула велосипед біля кукурудзяного поля для того щоб позбутися речового доказу. Після цього, вона сховалася в кукурудзяному полі, а ОСОБА_2 сховався в посадці між деревами. Потім вона побачила як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забравши велосипед пішли додому. Після цього, вона знайшла ОСОБА_6 і з ним пішла до себе додому. По дорозі ОСОБА_2С знову сказав їй, що грошей у ОСОБА_3 він не знайшов. Про телефон ОСОБА_2 їй нічого не казав, а вона не цікавилася. Куди подівся викрадений телефон їй невідомо, /ар.с 68 /

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 у злочинах, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 15 4.2-186 ч.2 КК України її вина підтверджується зібраними матеріалами кримінальної справи, а саме:

- свідченнями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 01.08.2008 року він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 допомагали по господарству ОСОБА_5 Ю.В.. Увечері за виконану роботу ОСОБА_5 пригостив їх пляшкою горілки, яку він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 випили у нього на подвір'ї. ОСОБА_5 розрахувався з ними за виконану роботу грошима. Приблизно о 18.20 годин він пішов додому разом з ОСОБА_4, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, подальші події пам'ятає фрагментами. Так, пам'ятає, що коли він з ОСОБА_4 Л.А. йшли по вулиці то їх наздогнали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Потім пам'ятає, що коли він дійшов до повороту дороги біля цвинтарю то відчув сильний удар в області шиї і потилиці. Також пам'ятає, що коли лежав на дорозі обличчям донизу то відчував як хтось лазив по кишенях його одягу, а коли ОСОБА_3 намагався підвестися то побачив, що в руках у ОСОБА_2 був його мобільний телефон. Як саме ОСОБА_2 забирав у нього мобільний телефон він не бачив. Він пам'ятає, що коли його мобільний телефон опинився в руках у ОСОБА_2С, а він в той час намагався підвестися, то ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в обличчя і побіг у напрямку кукурудзяного поля. При цьому ОСОБА_2 комусь кричав, що грошей у нього не знайшов. Від отриманого удару в обличчя він знову впав. По поведінці ОСОБА_2 він зрозумів, що по кишенях його одягу лазив саме ОСОБА_2 Оскільки в цей час поблизу його тітки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не було, то він здогадався, що ОСОБА_1 була в змові з ОСОБА_2 і разом з ним втекла. Потім він пам'ятає, що йому допомогла підвестися ОСОБА_4, з якою ОСОБА_3 потім йшов додому та у нього в руках був його велосипед. Як велосипед у нього опинився в руках він не пам'ятає. Прийшовши додому відразу ліг спати, так як був п'яний. Пізніше від ОСОБА_4 він дізнався, що та чула розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те як останні домовлялися на нього напасти і забрати речі - мобільний телефон, велосипед та гроші в сумі 50 гривень. Крім того, ОСОБА_4 йому розповіла, що бачила як ззаду його ударив ОСОБА_2 і збив з ніг, а в цей час ОСОБА_1 забрала його велосипед і намагалася втекти. Гроші в сумі 50 гривень, які дав йому ОСОБА_5 на час нападу знаходилися у передній нагрудній лівій кишені його куртки і тому ОСОБА_2 просто їх не знайшов. Від побоїв йому було заподіяно лише фізичну біль. /ар.с. 35; 37/ - свідченнями свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що 01.08.2008 року вона разом з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за проханням мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 допомагали останньому по господарству. По закінченню роботи ОСОБА_5 Ю.В. дав пляшку горілки, яку ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 впили разом на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_5. Після цього ОСОБА_5 розрахувався з ними за виконану роботу заплативши ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гроші. З нею ОСОБА_5 розрахувався продуктами харчування. Після цього, приблизно о 18.20 годин, вона з ОСОБА_3 пішли додому разом. Через декілька хвилин їх наздогнали ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які теж пішли разом з ними. Вказані особи йшли таким чином - вона йшла попереду з правої сторони, з лівого боку від неї йшов ОСОБА_3, позаду неї йшла ОСОБА_1 І.В., а позаду ОСОБА_3 йшов ОСОБА_2 Коли вони дійшли до повороту біля цвинтаря, вона почула розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2С, під час якої ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 побити ОСОБА_3, звалити його з ніг та забрати в нього мобільний телефон, велосипед та гроші в сумі 50 гривень. ОСОБА_1 на пропозицію ОСОБА_2 погодилася і сказала, що згодна бо велосипед і мобільний телефон можна комусь продати, а забрані гроші можна поділити між собою. Почувши цю розмову вона злякалася та пішла вперед щоб і в неї не забрали продукти харчування. Коли вона обернулася то побачила, що ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_3 ззаду та ребром правої долоні навідмах зліва-направо наніс удар ОСОБА_3 в область потилиці і шиї. ОСОБА_3 від удару випустив велосипед з рук і впав на дорогу вперед, обличчям вниз. Відразу після цього, ОСОБА_1 підбігла та взяла велосипед ОСОБА_3 і звертаючись до ОСОБА_2 сказала, що велосипед сховає, а потім продадуть разом. Крім того ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2 щоб той забрав мобільний телефон і гроші у ОСОБА_3. Після цього, ОСОБА_1 побігла в сторону кукурудзяного поля, ведучи велосипед ОСОБА_3 в руках, а ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 один удар ногою по тулубу з правого боку та нахилившись над потерпілим став лазити руками по кишенях куртки ОСОБА_3. Вона побачила, що ОСОБА_2 з кишені куртки ОСОБА_3 дістав мобільний телефон ОСОБА_3 та забрав собі, поклавши вказаний телефон в кишеню своїх штанів. Після цього, ОСОБА_3 спробував підвестися, але ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар ногою по обличчю знизу-вгору і побіг за ОСОБА_1. При цьому вона почула, що ОСОБА_2 крикнув ОСОБА_1, що гроші він у ОСОБА_3 не знайшов. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побігли далі. Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбігли приблизно на 15 метрів, то вона крикнула ОСОБА_1 та ОСОБА_2С, щоб ті віддали речі та пригрозила, що про злочин розповість дружині потерпілого.. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зупинилися. ОСОБА_2 відповів, що йому байдуже як вона буде діяти, так як він нічого не боїться. ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2С, що якщо вона кому-небудь розповість про вказаний злочин то виникнуть проблеми і їх будуть викликати в міліцію. Після цього, ОСОБА_1 кинула велосипед ОСОБА_3 на землю та побігла разом з ОСОБА_2 в глиб кукурудзяного поля, де і сховалися. Вона допомогла ОСОБА_3 підвестися з землі, підняла з землі велосипед та віддала ОСОБА_3, після чого відвела ОСОБА_3 додому. /ар.с. 39 / Також вина підсудної стверджується і заявою потерпілого та рапортом ДІМ ОСОБА_7 про злочини /ар.с. 8-9 /, актом добровільної видачі /ар.с. 21 /, протоколом огляду речей та постановою про визнання речового доказу /ар.с. 23-32 /, висновком товарознавчої експертизи /ар.с. 27-28 /, довідкою про вартість майна /ар.с. 31 /, очними ставками між: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 /ар.с. 61 /, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /ар.с. 62 / Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує: за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразились у відкритому викраденні майна гр.ОСОБА_3 на суму 750 грн., поєднаними з насильством, яке є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою з ОСОБА_2 за ст. ст. 15 4.2-186 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразились в закінченому замаху на відкрите викрадення грошей гр. ОСОБА_3 в сумі 50 грн., поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою з ОСОБА_2С, При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів ; особу винного, обставини , які пом'якшують покарання : вона свою вину визнала повністю і розкаялась в скоєному, активно сприяла розкриттю злочину. Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є: «вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння». З урахуванням даних обставин їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування даного покарання з випробуванням. Потерпілим по справі був заявлений цивільний позов на суму 400 гривень із них 150 грн. матеріальної шкоди та 250 грн. моральної шкоди. Даний позов є обґрунтованим , підтверджується дослідженими в судовому засідання доказами і підлягає повному задоволенню. Також у справі є судові витрати, які підлягають стягненню з підсудної. Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України, ЗАСУДИВ: Визнати винною ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 та ст. ст. 15 4.2-186 ч.2 КК України і призначити їй по даним законам покарання : за ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді 4-х років 3 місяців позбавлення волі; за ст. ст. 15 4.2-186 ч.2 КК України - у вигляді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначити їй остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4-х років З місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без зміни. Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 400(чотириста) гривень завданої шкоди із них 150 (сто п'ятдесят) гривень матеріальної шкоди та 250 (двісті п'ятдесят) гривень моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області ( р/р 35221004000389 банк УДК в Сумській області , код 25574892 МФО 837013 ) - 187 (сто вісімдесят ) гривень 80 копійок судових витрат по проведенню товарознавчих експертиз. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб після його проголошення .