Рішення № 88108947, 19.02.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1472/18

Категорія 33

2/295/539/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі судового засідання Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, відшкодування сплати судового збору та надання юридичної допомоги під час слухання справи. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1 . 24.07.2017 р. сталося затоплення належної їй квартири внаслідок самовільного перенесення ванної кімнати в іншу кімнату, без проектної документації власником квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 . Відшкодувати завдану матеріальну шкоду в добровільному порядку відповідачка відмовляється. Зазначає, що вона зазнала матеріальної шкоди на суму 11 713,25 грн., яка була визначена відповідним фахівцем про що складено акт від 09.11.2017 р.

Зі змісту звернень позивачки до Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» (далі КП «ВЖРЕП № 5») та звернень КП «ВЖРЕП № 5» до ОСОБА_4 свідчить, що відповідачка ОСОБА_4 з 2013 р., без погоджувальних документів, зробила капітальне перепланування квартири, що призводило до затоплення квартири позивачки. (а. с. 20-23)

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 05 липня 2013 р. ОСОБА_5 продала а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 купила квартиру АДРЕСА_2 . (а. с. 44-48).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює слюсарем у КП «ВЖРЕП № 5». Дату, коли його викликали для перекриття стояка води у будинку АДРЕСА_3 , він не пам`ятає але сам факт залиття пам`ятає. Було встановлено, що залиття відбулося з квартири поверхом вище. (а. с. 101)

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили факт залиття квартири АДРЕСА_2 . (а. с. 102-103).

Допитаний експерт ОСОБА_9 суду пояснила, що свій висновок за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 12.08.2019 р. № 869/08.19 щодо вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 вона робила на підставі акту КП «ВЖРЕП № 5» від 25.07.2017 р. та особистого обстеження вказаної квартири. За результатами дослідження та відповідних методичних розрахунків було встановлено що вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 в наслідок затоплення складає 23 995 грн. (а. с. 127-162, 198-199).

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволені позовних вимог та в обгрунтування своєї позиції посилалися на надані суду докази, в тому числі на первинний акт від 09.11.2017 р. який був складений відповідним фахівцем, згідно якого позивачці, внаслідок затоплення було завдано матеріальної шкоди на суму 11 713,25 грн., висновок експерта від 12.08.2019 р. № 869/08.19 згідно якого вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 в наслідок затоплення складає 23 995 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог обгрунтовуючи свою позицію тим, що акт залиття квартири, світлини, на які посилається позивачка, не відповідають дійсності. (а. с. 39-42).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено.

Згідно акту КП «ВЖРЕП № 5» про залиття від 25 липня 2017 р. комісією у складі: майстрів поточного ремонту КП «ВЖРЕП № 5» Кравчука ОСОБА_10 ., ОСОБА_11 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 та власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 свідчить, що 24.07.2017 р. виникло затоплення квартири АДРЕСА_4 , мешканцями квартири АДРЕСА_5 , вказаного будинку, внаслідок самовільного перенесення ванної кімнати власником квіартири № 46, ОСОБА_4 в іншу сторону, без проектної документації. Залиті кімнати 1 (0,50 см. х 5,0 м.), кімната 2 (1,0 м. х 0,50 см.), кухня (1,0 м. х 1,0 м.), коридор (1,5 м. х 0,50 см.), туалет (1,0 м. х 0,50 см.) (а. с. 6).

Згідно локального кошторису на ремонтно-будівельні роботи по квартирі АДРЕСА_1 (складений в поточних цінах станом на 09.11.2017 р.) вартість робіт склала 11 713,25 грн. (а. с. 7-14).

Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 12.08.2019 р. № 869/08.19 згідно якого вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 в наслідок затоплення складає 23 995 грн. (а. с. 127-162).

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 177, 179 Житлового кодексу України - громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтями 322, 323 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Крім того, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2015 р. №76 визначено, що внутрішньо будинковою системою є мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту. Точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньо квартирних мереж водопостачання є обов`язком власника квартири, відповідно до ст. 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України.

Право на відшкодування шкоди, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України, має власник, права якого порушені.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд наголошує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, потрібно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачка та її представник у судовому процесі не спростували презумпцію їх вини у заподіянні шкоди позивачу, матеріалами справи підтверджено факт залиття квартири позивача, тому відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 23 995 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять грн.) 00 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин 6, 7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З урахуванням того, що позивачкою не заявлялися позовні вимоги щодо відшкодування матеріальних збитків відносно первинного розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт а лише відшкодування судового збору та надання юридичної допомоги, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 705,00 грн. та 1045 (одну тисячу сорок п`ять грн.) в рахунок відшкодування сплати судового збору та надання юридичної допомоги відповідно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 23, 322, 323, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (картка платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 995 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять грн.) 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 705,00 грн. та 1045 (одну тисячу сорок п`ять грн.) в рахунок відшкодування сплати судового збору та надання юридичної допомоги відповідно.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Перекупка