Рішення № 88105415, 28.02.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2339/19

За позовомАкціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32) До Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, 12)Простягнення 3057253,98 грн Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивачаСупрун О.В. адвокатВід відповідачане з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом від 19.09.2019, заявивши вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” (далі – відповідач) заборгованості за договором оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 06.09.2018, а саме 2550768,62 грн основного боргу (1112903,24 грн заборгованості з орендної плати, 185923,85 грн заборгованості з комунальних платежів, 1251941,53 грн заборгованості з земельного податку) 40072,91 грн 3 % річних від простроченої суми, 39834,18 грн інфляційних нарахувань, 426578,27 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань орендаря за укладеними сторонами договором від 06.09.2018 за період з грудня 2018 року по травень 2019 року.

Провадження у справі за вказаними вимогами було відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2019 №911/2339/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо (суддя Кошик А.Ю.).

Надалі, за наслідками повторного автоматизованого розподілу справ з огляду на тимчасову неможливість здійснення правосуддя суддею Кошиком А.Ю., справу №911/2339/19 передано для розгляду судді Третьяковій О.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2019 справу №911/2339/19 прийнято до свого провадження суддею Третьяковою О.О., підготовче засідання призначено на 11.12.2019, в яке викликано уповноважених представників сторін, сторонам встановлено строк для вчинення процесуальних дій та ін.

У зв`язку з наявністю об`єктивних причин, що перешкодили з`ясуванню всіх процесуальних питань та вчиненню судом дій, передбачених ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, 11.12.2019 підготовче засідання було відкладено на 15.01.2020, про що судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання без виходу до нарадчої кімнати. Про дату, час і місце підготовчого засідання, відкладеного на 15.01.2020, відповідача повідомлено ухвалою від 11.12.2019, постановленою відповідно до ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 15.01.2020, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.01.2020. З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання за його місцезнаходженням направлено ухвалу відповідно до ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

29.01.2020 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, тобто зважаючи на об`єктивні причини.

Згідно з ухвалою від 18.02.2020 судове засідання для розгляду спору по суті у справі №911/2339/19 призначено на 28.02.2020, про що сторін повідомлено в установленому процесуальним законодавством порядку.

У судове засідання, призначене на 28.02.2020, відповідач уповноваженого не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву відповідач не надав, заявлені до нього позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити та стягнути з відповідача 2550768,62 грн боргу, 40072,91 грн 3 % річних з простроченої суми боргу та 39834,18 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості та 426578,27 грн пені за порушення грошових зобов`язань за договором оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 06.09.2018.

Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача прострочених платежів, які він не погасив після фактичного припинення орендних правовідносин, що порушує майнові права Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” та вимагає відповідного судового захисту.

Вчинення судом процесуальних дій 11.12.2019, 15.01.2020 та 28.02.2020 відбувалося за відсутності у засіданні представника відповідача в порядку приписів ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач вважається належним чином повідомленим про факт заявлення до нього позовних вимог і прийняття судом до розгляду позовної заяви з позовними вимогами до нього, а також про дату, час і місце розгляду справи, адже процесуальні документи направлялися за його місцезнаходженням своєчасно та в установленому порядку, незважаючи на те, що поштове відправлення поверталося до суду через закінчення термінів його зберігання відділенням поштового зв`язку.

Крім того, щодо належного повідомлення відповідача суд зазначає таке.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 16.10.2019 та подальші процесуальні документи у цій справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на актуальну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Як вказувалося вище, кореспонденцію суду відповідач не отримував (копії ухвал повернулися без вручення адресату у зв`язку із закінчення термінів зберігання).

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який був належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, спір підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

28.02.2020 у судовому засіданні, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і проведення судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” в якості орендодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” в якості орендаря уклали договір оренди (найму) нерухомого майна (далі - договір), за яким орендодавець (позивач) зобов`язався передати, а орендар (відповідач) прийняти у строкове платне об`єкт оренди, а саме:

- нерухоме та рухоме майно в складі цілісного майнового комплексу маслопрессового заводу, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а, 1б, 1д, вул. Жовтнева, 3а (по тексту договору – ЦМК1”);

- нерухоме та рухоме майно в складі цілісного майнового комплексу елеватора, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1в, 1г, 1д, вул. Жовтнева, 1а (по тексту договору – ЦМК2”);

- нерухоме та рухоме майно в складі цілісного майнового комплексу елеватора, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. 50-річчя Радянської влади, 1 (по тексту договору – ЦМК3”).

Відповідно до абз.2 п.1.1 вказаного договору об`єкт оренди розташований на восьми земельних ділянках загальною площею 13,5508 га, що розташовані за адресою: Полтавська обл., с. Вирішальне, кадастрові номери: 5322681901:01:001:1044, 5322681901:01:001:1133, 5322681901:01:001:0415, 5322681901:01:001:0210, 5322681901:01:001:0209, 5322681901:01:002:0008, 5322681901:01:002:0009, 5322681901:01:002:0107.

Згідно з п.1.2 договору об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 №917/457/15 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 №917/457/17; обладнання на підставі акту №49690856/9 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06.11.2017, рішення Господарського суду Полтавської області від 17.05.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі №917/456/15.

Цільове призначення об`єкту оренди сторони визначили у п.1.3 договору, де закріплено, що орендар використовує об`єкт оренди виключно за його цільовим призначенням, а саме: для здійснення діяльності, пов`язаної зі зберіганням, переробкою та доробкою сільськогосподарських культур, зокрема, але не виключно, для розміщення та експлуатації елеватору, складу, виробництва продуктів борошно-круп`яної та олійної промисловості, готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

У цьому ж пункті договору встановлено й обов`язок орендаря здійснювати плату за користування об`єктом оренди у терміни, що передбачені договором.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що об`єкт оренди передається орендодавцем орендареві за актом приймання-передачі.

У розділі 2 “Строк оренди та дії договору” сторони дійшли згоди про таке:

- строк оренди за договором встановлюється з дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди, що підтверджує передачу об`єкта оренди орендодавцем орендареві до 31 серпня 2021 року включно (п.2.1);

- орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на укладення договору оренди на новий строк (п.2.2);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до закінчення строку оренди (п.2.3).

Порядок та умови проведення розрахунків погоджено сторонами у розділі 3, де, серед іншого, передбачено наступне:

- за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату у грошовій одиниці України – гривні на умовах, що передбачені цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, вказаний у розділі 12 цього договору (п.3.1);

- орендна плата за цим договором складає 250000,00 грн на місяць з 01.01.2019 по 31.08.2019 включно, 325000,00 грн на місяць з 01.09.2019 по 31.08.2020 включно та 400000,00 грн на місяць з 01.09.2020 по 31.08.2021 включно (п3.2);

- розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України – гривні. Сторони домовилися про те, що якщо на день здійснення орендарем чергового платежу встановлений Національним банком України офіційний курс гривні до долара США зміниться (збільшиться або зменшиться) більше ніж на 5% по відношенню до офіційного курсу, визначеного у п.3.2.1 (28,411552 грн за один долар США), сума чергового платежу з орендної плати підлягає індексації (коригуванню) на дату проведення фактичної оплати (п.3.2.2);

- орендар сплачує орендну плату шляхом її перерахування на рахунок орендодавця у строк до 10-го числа поточного місяця за поточний місяць. Орендар має право сплачувати оренду плату авансом (п.3.2.3);

- сплата орендної плати здійснюється на підставі цього договору без виставлення рахунків (п.3.2.4);

- у триденний строк з дня підписання договору орендар сплачує вказаний у розділі 12 цього договору гарантійний платіж у розмірі 250000,00 грн. Гарантійний платіж залишається до кінця дії цього договору та може бути використаний як частина платежу за останній місяць користування об`єктом оренди на підставі письмової заяви орендаря у випадку відсутності порушень цього договору. У випадку порушень орендарем умов договору, в тому числі строків оплати орендної плати та інших обов`язкових платежів, належних до сплати відшкодування збитків, заподіяних орендарем орендодавець може зарахувати гарантійний платіж в рахунок оплати платежів та/або відшкодування завданих збитків (п.3.2.5);

- у розмір орендної плати не входить плата за комунальні послуги та компенсація сплачених орендодавцем податків, а саме: послуги тепло-, водопостачання та водовідведення, електропостачання, газопостачання, компенсація податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і земельного податку (орендної плати за землю) тощо (за текстом договору – послуги та податки). Вартість послуг та податків відшкодовується орендарем щомісячно на підставі виставлених орендодавцем рахунків з додатковим нарахуванням податку на додану вартість та копій документів, які підтверджують їх сплату орендодавцем протягом 10-ти календарних днів з моменту їх отримання (п.3.3).

Відповідно до п.4.1.2 орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, передбаченої положеннями розділу 3 договору, а також інших платежів щодо утримання об`єкта оренди, які передбачені цим договором.

Згідно з п.5.2.1, 5.2.8 та 5.2.10 до зобов`язань орендаря віднесено обов`язок дотримання цільового призначення об`єкту оренди при його використанні, обов`язок своєчасного і повного внесення орендної плати та інших платежів у строки та в обсягах, обумовлених договором, обов`язок повернення об`єкту оренди за актом приймання-передачі при достроковому розірванні договору.

Долученим до матеріалів справи двостороннім актом приймання-передачі від 06.09.2018 підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна у с. Вирішальному Лохвицького району Полтавської області.

Обставини користування орендарем орендованим майном підтверджуються наявним в матеріалах справи листуванням, зокрема, листами Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс”, адресованими орендодавцю, в яких, серед іншого, відповідач клопотав про відтермінування внесення гарантійного платежу за договором оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 06.09.2018, а також гарантувало якнайшвидше погашення заборгованості з орендних платежів, відшкодування комунальних послуг, податку на нерухомість, земельного податку.

За твердженнями представника позивача, станом на час звернення Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” до суду з цим позовом орендні правовідносини сторін припинилися, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Екватор Групс” припинило користуватися орендованим нерухомим і рухомим майном, проте акт приймання-передачі (повернення з оренди) сторони не підписували.

Спір у справі виник внаслідок наявності у відповідача, як стверджує позивач, простроченої заборгованості за договором, а саме:

з внесення орендної плати за період з січня 2019 по травень 2019 року (включно по 14.05.2019) у сумі 1112903,24 грн, з яких за січень, лютий, березень, квітень 2019 року по 250000,00 грн та 112903,24 грн за 14-ть днів травня 2019 року;

зі сплати комунальних платежів за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року у сумі 185923,85 грн, з яких: за грудень 2018 року - 53832,07 грн, за січень 2019 року - 28850,53 грн, за лютий 2019 року - 41884,57 грн, за березень 2019 року - 40595,06 грн, за квітень 2019 року - 20761,62 грн;

зі сплати податків (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний податок (орендна плата за землю) за період з січня по квітень 2019 року у сумі 1251941,53 грн, з яких: за січень та лютий 2019 року по 119337,89 грн, за березень 2019 року 633628,19 грн, за квітень 2019 року - 154071,54 грн.

На підтвердження свої вимог позивач надав договір оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 06.09.2018, акт приймання-передачі до договору оренди (найму) нерухомого та рухомого майна від 06.09.2018, листи відповідача щодо виконання договірних зобов`язань, бухгалтерську довідку від 29.08.2019 за підписом матеріально-відповідальної особи Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” з детальним розрахунком розміру заборгованості, розрахунок пені з 07.12.2018 по 28.08.2019, розрахунок 3 % річних з 07.12.2018 по 28.08.2019, розрахунок суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 07.12.2018 по 28.08.2019, платіжні документи, у тому числі й банківські виписки, якими доводяться факти часткового перерахування орендарем орендної плати за період дії договору та факти понесення орендодавцем витрат зі сплати комунальних платежів та податків (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок на землю).

Як визначає п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, за яким між сторонами виник спір за своєю правовою природою, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання як загальних положень про договір та зобов`язання, так і Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст.759 Цивільного кодексу України.

У ч.1 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.526 та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Наявними у матеріалах справи фактичними даними, що стосуються спірних правовідносин сторін і які приєднані до позовної заяви, підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди та зобов`язався вчасно оплачувати орендні платежі, а також комунальні послуги і податки.

Загальний розмір орендної плати за час дії договору оренди та у спірний (заявлений орендодавцем) період склав 1151236,57 грн, а саме: 8333,33 грн за вересень 2018 року, по 10000,00 грн за жовтень, листопад і грудень 2018 року, по 250000,00 грн за січень, лютий, березень, квітень 2019 року та 112903,24 грн за 14-ть днів травня 2019 року, з яких орендар погасив лише 38333,33 грн (8333,33 грн за вересень 2018 року та по 10000,00 грн за жовтень, листопад і грудень 2018 року), а тому його борг становить 1112903,24 грн.

Загальний розмір комунальних платежів склав 300303,60 грн, а саме: 114379,75 грн за листопад 2018 року, 53832,07 грн за грудень 2018 року, 28850,53 грн за січень 2019 року, 41884,57 грн за лютий 2019 року, 40595,06 грн за березень 2019 року, 20761,62 грн за квітень 2019 року, з яких орендар погасив лише 114379,75 грн за листопад 2018 року, а тому його борг становить 185923,85 грн.

Загальний розмір податків (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний податок (орендна плата за землю) склав 1505623,49 грн, а саме: 75590,02 грн за вересень 2018 року, 52471,69 грн за жовтень 2018 року, 117139,55 грн за листопад 2018 року, 234046,72 грн за грудень 2018 року, по 119337,89 грн за січень та лютий 2019 року, 633628,19 грн за березень 2019 року, 154071,54 грн за травень 2019 року, з яких орендар погасив лише 253681,96 грн (75590,02 грн за вересень 2018 року, 52471,69 грн за жовтень 2018 року, 117139,55 грн за листопад 2018 року, 8480,70 грн за грудень 2018 року), а тому його борг становить 1251941,53 грн.

При цьому, суд вважає за доцільне послатися на норми процесуального законодавства, які, серед іншого, передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. У ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів належного виконання обов`язку з поставки товару, так само як і доказів відсутності заявлених до стягнення сум основного боргу або ж доказів їх перерахування на користь позивача.

Отже, оскільки орендар несвоєчасно та не у повному обсязі виконував грошові обов`язки за договором в частині внесення орендної плати, комунальних платежів та податків, він є таким, що порушив зобов`язання, адже прострочив його виконання, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2550768,62 грн, а саме: 1112903,24 грн боргу зі сплати орендних платежів, 185923,85 грн боргу зі сплати комунальних платежів та 1251941,53 грн боргу зі сплати податків.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комунальних платежів та податків з нарахуванням за них податку на додану вартість суд зазначає, що їх нарахування та заявлення до стягнення відповідає умовам укладеного сторонами договору та узгоджується з законодавчо закріпленим у ст.627 Цивільного кодексу України принципом свободи договору.

Закон України “Про житлово-комунальні послуги” визначає, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальними споживачами є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Податковий кодекс України визначає, що дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. “б”, “є” п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Податковий кодекс України у п.170.1.1, п.170.1.2 також передбачає певні особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), зокрема передбачає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар; податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

У розумінні податкового законодавства, оскільки договір оренди є одним із різновидів цивільно-правового договору, за яким орендар, крім орендної плати, сплачує рахунки за комунальні послуги, а також інші податки та обов`язкові платежі, то суму орендної плати та кошти сплачені орендарем за такі комунальні послуги слід розглядати як доходи, отримані орендодавцем відповідно до умов цивільно-правового договору. Проте, в укладеному сторонами 06.09.2018 договорі оренди було погоджено, що комунальні платежі та необхідні податки сплачує власник майна – Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро”, у зв`язку з чим та враховуючи принцип свободи договору, а також усталену практику у сфері орендних правовідносин, оплата орендодавцем необхідних комунальних платежів з подальшим їх відшкодування орендарем не порушує чинне законодавство та видається правомірною.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум комунальних платежів та податків також підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 40072,91 грн 3 % річних, 39834,18 грн інфляційних втрат та 426578,27 грн пені, нарахованих за період з 07.12.2018 по 28.08.2019.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді договірної неустойки передбачена сторонами у п.7.2 договору, де вказується, що у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі внесення орендної плати чи інших, передбачених умовами договору платежів, орендар сплачує на рахунок орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період нарахування пені за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Враховуючи встановлені судом обставини прострочення відповідача, позовні вимоги про стягнення пені є правовірними та обґрунтованими.

Як вбачається з наданої суду бухгалтерської довідки, первинних платіжних документів та приєднаних до позовної заяви розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахування зазначених платежів проведено позивачем на суми заборгованості з орендної плати, комунальних платежів та податків з урахуванням встановлених договором строків виникнення грошового зобов`язання та здійснених позивачем оплат за договором.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок, суд вважає його правильним та арифметично вірним.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову також задовольняються повністю.

Зважаючи на задоволення позову, підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст.11, 166, 178, 73-80, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” про стягнення 3057253,87 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” 2550768 (два мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 62 коп. основного боргу, 426578 (чотириста двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн 27 коп. пені, 40072 (сорок тисяч сімдесят дві) грн 91 коп. 3 % річних, 39834 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 18 коп. інфляційних втрат та 45858 (сорок п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 51 коп. судового збору.

Позивач – Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406).

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Екватор Групс” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, 12, ідентифікаційний код 40684113).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.03.2020.

Суддя О.О. Третьякова