Рішення № 88104465, 24.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37963/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

учасники справи:

представник позивача: ОСОБА_10.

представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» - Янголь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» про спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» (далі - ТОВ «ЗНАЙ») про спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_13 року на веб-порталі «politeka» було розміщено публікацію під назвою (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У публікації була оприлюднена недостовірна та така, що не відповідає фактичним обставинам справи інформація, яка негативно характеризує особу позивача - ОСОБА_1 , зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_15.»; «ІНФОРМАЦІЯ_16»; «ІНФОРМАЦІЯ_16».

Як вказує позивач, поширена відповідачем інформація про начебто російське громадянство, політичні зв`язки і т.д., є недостовірною та такою, що абсолютно не відповідає дійсності, а відтак має бути спростована.

Ухвалою судді від 26 липня 2019 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 липня 2019 року вирішено питання про витребування доказів. Судом витребувано від ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ»: - відомості (найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ. ПІБ керівника, тощо) щодо осіб, які подали заявку на реєстрацію інтернет-сайту/доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_12 - відомості щодо осіб (найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ. ПІБ керівника, тощо) щодо осіб, які були власниками інтернет-сайту/ доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_12 станом на ІНФОРМАЦІЯ_13; - відомості про ім`я (найменування) та місце проживання (місцезнаходження) особи, яка здійснювала платіж за послуги реєстрації домену та розміщення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_17/.

На виконання ухвали суду від 26.07.2019 р. ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» надав анкетні данні, що були надані реєстратором при реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_12 », згідно якого ПІБ: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

21 серпня 2019 року до суду надійшов відзив ТОВ «Знай», згідно з яким відповідач стверджує, що не є належним відповідачем у справі, оскільки права власності на Інтернет-портал «ІНФОРМАЦІЯ_12» йому не належить, а належить іншому власникові. Крім того, як зазначає відповідач він є власником веб-порталу «ZNAJ.UA», однак на даному порталі зазначена позивачем інформація не розміщувалась. Окрім того, відповідач вказує, що належним відповідачем може бути тільки та особа, яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_13 року мала права на веб-сайт, на якому розміщена інформація. Таким чином відповідач стверджує, що немає ніякого відношення до веб-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_12», а відтак просить відмовити в задоволенні позову до нього.

18 вересня 2019 року позивачем подано клопотання про залучення співвідповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ЗНАЙ», яке на думку позивача також може мати відношення по веб-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_12».

19 листопада 2019 року ухвалою суду було залучено до участі у справі співвідповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» (далі - ТОВ «Інформаційне агентство «ЗНАЙ»)

Відзив відповідачем ТОВ «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі. Додатково вказав, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2020 встановлено недостовірною інформацію, яку позивач просить спростувати.

Представник відповідача ТОВ «ЗНАЙ» в судовому засідання проти позову заперечувала, просила відмовити, оскільки вважає, що не є належним відповідачем у справі.

У судове засідання представник ТОВ «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Звертаючись до суду позивач вказує відповідачем ТОВ «ЗНАЙ» та співвідповідачем ТОВ «Інформаційне агентство «ЗНАЙ».

Однак, як встановлено в судовому засіданні ТОВ «ЗНАЙ» та ТОВ «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» немає ніякого відношення до веб-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_12», де була розміщена інформація, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати.

Окрім того, згідно наданої на запит суду інформації, анкетні дані, що були надані реєстратором при реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_12 .net», є - ПІБ: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ).

Суд звертає увагу на те, що сторона позивача була обізнана про витребування доказів у ТОВ «Інтернет Інвест» та надану ним відповідь за вих. № 748 від 14 квітня 2019 року.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до неналежного відповідача у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

В даному випадку відсутній один із обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення - факт наявності незаконності дій відповідача, без якого неможливо притягнути до відповідальності та зобов`язати вчинити дію.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ЗНАЙ» про спростування недостовірної інформації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 6 березня 2020 року.

Суддя О.Л. Бусик