Ухвала суду № 8810238, 01.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 р.Справа № 22-а-7864/09

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

представників позивача –Коваленко Д.С., Носов К.В.

представника відповідача –Бідна О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 року по справі № 2-а-223/08/2070

за позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до ТОВ фірма «Тагіт», ТОВ «Вестконсалтинггруп»

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив застосувати наслідки нікчемного правочину до договору поставки № 39 від 01.07.05 р., укладеного між ТОВ фірма «Тагіт»та ТОВ «Вестконсалтинггруп»на суму 162610390,03 грн. та стягнути з ТОВ фірма «Тагіт»в доход держави кошти у розмірі 162610390,03 грн., одержані за таким правочином.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.08 р. по справі № 2-а-223/08/2070 в задоволенні адміністративного позову СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ТОВ фірма «Тагіт», ТОВ «Вестконсалтинггруп»про стягнення коштів було відмовлено.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.08 р. по справі № 2-а-223/08/2070 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

ТОВ фірма «Тагіт»надала письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких просить залишити без задоволення скаргу, а оскаржувану постанову –без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за наслідками перевірки діяльності ТОВ фірма «Тагіт»(акт № 41/23-362/23759288 ДСК від 18.01.07 р. позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.05 р. по 31.03.06 р.), проведеної ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, були встановлені факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Вестконсалтинггруп»і в додатках до акту перевірки приведені схеми розрахунків.

Будь-яких даних про укладання відповідачами договору поставки № 39 від 01.07.05 р. вказаний акт перевірки не містить, що не спростовано позивачем (повний текст акту перевірки позивачем до матеріалів справи не наданий). Також матеріали справи не містять відомостей стосовно того, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова при проведенні перевірки встановила якісь порушення з боку відповідачів вимог чинного на той час законодавства при укладанні та виконанні вказаного договору.

В обґрунтування позову позивач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, послався на те, що з 31.01.07 р. ТОВ фірма «Тагіт»знаходиться на обліку в цьому органі ДПС, на адресу якого від ДПІ Київського районну м. Харкова надійшов лист від 13.02.07 р. з повідомленням про те, що при проведенні перевірки ТОВ «Вестконсалтинггруп»в ході відпрацювання зустрічних перевірок було встановлено, що постачальниками товарів, які в подальшому були продані ТОВ фірма «Тагіт», були ПП «Агрофірма «Кияни»(поставка товару у вересні 2005 р.), ТОВ «Європослугпостач»(поставка товарів у липні та червні 2005 р.).

За даними, отриманими ДПІ Київського районну м. Харкова від ДПІ Голосіївського району м. Києва та від ДПІ Печерського району м. Києва, ПП «Агрофірма «Кияни»взаємовідносин з ТОВ «Вестконсалтинггруп»не мало, а ТОВ «Європослугпостач»знято з обліку як платник податків 22.09.05 р., анульовано 16.06.05 р. його свідоцтво платника ПДВ, а остання звітність за липень 2005 р. подана з нульовими показниками.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог послався на те, що ТОВ «Вестконсалтинггруп»станом на 01.06.06 р. за юридичною адресою не знаходився, що підтверджено актом ДПІ Київського районну м. Харкова перевірки місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності.

Крім того, в заяві про зміну позовної заяви позивач вказує на те, що постановами Господарського суду Харківської області від 01.02.07 р. по справі № АС-04/561-06 та від 01.02.07 р. по справі № АС-04/562-06 були визнані в порядку ст. 207 ГК України такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, господарські зобов’язання, виконані ТОВ «Вестконсалтинггруп»та ТОВ «Європослугпостач»на суму 78444,9 тис. грн. та виконані ТОВ «Вестконсалтинггруп»та ПП «Агрофірма «Кияни»на суму 80048,9 тис. грн.

На підставі вищенаведених фактів позивачем був зроблений висновок про те, що ТОВ «Вестконсалтинггруп»при укладанні договору поставки № 39 від 01.07.05 р. мало намір приховати прибуток, а тому вказана угода є недійсною, оскільки «господарське зобов’язання, яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно з договором поставки, який вчинено без наміру створення правих наслідків, які ним обумовлені, а також є таким, що порушує публічний порядок, так як він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді незаконного отримання податкового кредиту, внаслідок чого державний бюджет України не отримав зобов’язання ТОВ «Вестконсалтинггруп», належні до сплати цього податку на додану вартість», що в свою чергу є підставою для стягнення в доход держави все одержане стороною (сторонами).

Слід відмітити, що позивач наполягає на тому, що при укладанні договору протиправний умисел був у обох відповідачів, а тому вважає наявними підстави для стягнення в доход держави кошти в розмірі 162610390,03 грн., одержані за даним договором.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в наданих до матеріалів справи постановах Господарського суду Харківської області від 01.02.07 р. по справі № АС-04/561-06 та від 01.02.07 р. по справі № АС-04/562-06 відсутні висновки про наявність протиправного умислу у ТОВ «Вестконсалтинггруп»при укладанні ним з ТОВ «Європослугпостач»та ПП «Агрофірма «Кияни»угод (господарських зобов’язань). Також на час укладання договору поставки № 39 від 01.07.05 р. всі попередньо укладені договори та виконані зобов’язання були дійсними, а тому висновок про наявність у другого відповідача протиправного умислу на час укладання договору поставки № 39 від 01.07.05 р. є безпідставними.

Також слід відмітити, що твердження позивача про наявність протиправного умислу у першого відповідача при укладанні договору поставки № 39 від 01.07.05 р. ґрунтується на тому, що за даною операцією у платника податків виникло право на податковий кредит по ПДВ, що завдало шкоди державному бюджету. Проте право платника ПДВ на податковий кредит визначено Законом України «Про ПДВ»і залежить від наявності належним чином оформлених податкових накладних (п. 7.2.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону), а право на відшкодування з бюджету відповідних сум податку залежить від декількох чинників, зокрема, від проведеної оплати за придбані товари, розрахунку зобов’язань з урахуванням попередніх податкових періодів і т.і.

Зважаючи на те, що позивач не спростовував наявність у першого відповідача на час декларування податкового кредиту по вищевказаній операції належним чином оформлених податкових накладних, то висновки про протиправність цих дій з метою нанесення шкоди Державному бюджету України є надуманими та недоведеними належними доказами.

В позові та в заяві про зміну позовних вимог позивач посилається на постанови Господарського суду Харківської області від 01.02.07 р. по справі № АС-04/561-06 та від 01.02.07 р. по справі № АС-04/562-06, якими встановлений протиправний умисел при укладанні угод та виконанні господарських зобов’язань другого відповідача, що не потребує нового з’ясування при розгляді даної справи.

Але колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно положенням п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки, як вказано вище, даними постановами суду не були встановлені обставини, пов’язані з укладанням договору поставки № 39 від 01.07.05 р. між ТОВ фірма «Тагіт»та ТОВ «Вестконсалтинггруп», а тому висновки про протиправність умислу ТОВ «Вестконсалтинггруп»при взаємовідносинах з ТОВ фірма «Тагіт»не можуть ґрунтуватися на рішеннях суду по іншим справам.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам п. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В позові позивач не вказав з кого з відповідачів і яку саме суму суд мав стягнути в доход держави з урахуванням того, що за даними перевірки, проведеної ДПІ Фрунзенського району м. Харкова, розрахунки першим відповідачем були здійснені шляхом передачі векселів (емітент не вказаний). Також відсутні дані про те, яким чином, коли і чи в повному розмірі були отримані товари від продавця, які саме товари, чи є вони тими, що придбавалися ТОВ «Вестконсалтинггруп»у ТОВ «Європослугпостач»та ПП «Агрофірма «Кияни».

Крім того, як випливає з постанов Господарського суду Харківської області від 01.02.07 р. по справі № АС-04/561-06 та від 01.02.07 р. по справі № АС-04/562-06, предметом оскарження були операції другого відповідача з його контрагентами на загальну суму 158493831,26 грн., тоді як сума, заявлена до стягнення у даній справі, становить 162610390,03 грн. і даних про те, яким чином вона була розрахована матеріали справи не містять.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що належних та допустимих доказів щодо наявності умислу (наміру) хоча б у одного з контрагентів спірної угоди на момент її укладання та мети укладення, яка завідомо суперечна інтересам держави і суспільства, та настання відповідних наслідків, позивач суду не надав. Тобто, позивач не виконав обов'язків, покладених на нього ст. 71 КАС України.

Крім того, судом зроблене посилання на те, що ГК України містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим Кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні ст. 238 та ст. 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Моментом вчинення порушення, визначеного ст. 207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір укладено відповідачами 01.07.05 р.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При укладенні спірного договору поставки № 39 від 01.07.05 р., про що було відомо органу ДПС з 01.08.06 р. (ДПІ Фрунзенського району м. Харкова) і стало відомо позивачу (позивач був зобов’язаний дізнатися) з 31.01.07 р. при постановці першого відповідача на облік, позовна заява була подана до суду 06.08.07 р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених ст. 208 ГК України, була заявлена за межами граничного строку від вчинення правопорушення та його виявлення, передбаченого ст. 250 цього Кодексу, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та вірного висновку, що позов не підлягає задоволенню ще і з цих підстав.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.08 р. по справі № 2-а-223/08/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.08 р. по справі № 2-а-223/08/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.08 р. по справі № 2-а-223/08/2070 за позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ТОВ фірма «Тагіт», ТОВ «Вестконсалтинггруп»про стягнення коштів –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2009 р.