Вирок № 88096009, 10.03.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2355/18

Провадження № 1-кп/488/81/20

В И Р О К

іменем України

10.03.2020 року Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді - Непши О.І.,

секретаря - Гура В.В.,

за участю:

прокурора - Задирка Р.В.,

захисника - Басараба В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

її представника - Драненка В.В.,

представників цивільного відповідача - Голубашенка Т.О., Іноземцева Є.С.,

Свєтлікова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Києві, громадянин України, освіта середня спеціальна, працює в АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» монтером групи ЕХЗ служби контролю за виробництвом, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, місця реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2018 року за № 12018150050000545,

в с т а н о в и в :

15 березня 2018 року приблизно о 12 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася в лівій смузі по вулиці Степовій від вулиці Клечова Балка в напрямку вулиці Литовченка в місті Миколаєві.

В цей же час по вулиці Єсеніна в напрямку вулиці Степової з наступним виконанням маневру повороту ліворуч на вулицю Степову рухався автомобіль марки «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Рухаючись в обраному напрямку на нерегульованому перехресті вулиць Степової та Єсеніна, водій ОСОБА_2 , порушивши вимоги п.п.2.3.Б, 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та до її змін, перед зміною напрямку руху з вулиці Єсеніна на вулицю Степову, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не надав перевагу в русі водієві автомобіля марки «Toyota Yaris», який наближався до перехрестя проїзних частин справа по головній дорозі, в результаті чого водій останнього автомобіля ОСОБА_1 допустила контактування з автомобілем марки «УАЗ» під керуванням водія ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерплій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у виді перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, забійних ран середньої та верхньої третини обох гомілок, перелому правої таранної кістки з помірним зміщенням уламків, які відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому правопорушенні визнав себе винним частково та показав, що у зазначені день та час він керував службовим автомобілем марки «УАЗ», який належить ПАТ «Миколаївгаз». Він рухався по вул.Єсеніна в бік вул.Степової (Об`їзної дороги), мав виконати поворот ліворуч з другорядної дороги на головну. На головній дорозі - по дві смуги руху в кожному напрямку. Перед знаком «Дати дорогу» він зупинився, пропустив всі транспортні засоби, які рухалися і зліва і справа, після чого став здійснювати поворот. Завершивши маневр повороту, відчув сильний удар у задню частину свого автомобіля. Після зіткнення його автомобіль відкинуло на зустрічну смугу руху і розвернуло. Яким чином автомобіль потерпілої раптово опинився біля його автомобіля, пояснити не зміг, наполягаючи на тому, що перед виконанням маневру повороту пересвідчився у відсутності інших транспортних засобів, які б рухалися по головній дорозі.

Пояснення щодо обставин ДТП обвинувачений ОСОБА_2 також надав і під час слідчого експерименту, що знайшло своє відображення у відповідному протоколі від 20 квітня 2018 року, схемі та фототаблиці до протоколу.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що у вказані день та час вона рухалася по Об`їзній дорозі (яка є головною) зі швидкістю близько 50 км/год. Вона бачила, що перед перехрестям зліва стояв автомобіль обвинуваченого, «УАЗ» зеленого кольору. Коли вона під`їхала до пішохідного переходу, то вказаний автомобіль «вискочив» дуже неочікувано, майже перед очима. Її автомобіль лівою передньою частиною вдарив автомобіль обвинуваченого у задню праву частину. Від удару її автомобіль «вилетів» за межі проїзної частини в балку. Внаслідок ДТП вона отримала перелом правого стегна. В лікарні перебувала майже два місяці та майже протягом року проходила курс реабілітації. Подальша доля машини, якою вона керувала, їй невідома; припускає, що мати віддала її на розборку, оскільки машина була сильно пошкоджена.

Пояснення щодо обставин ДТП потерпіла ОСОБА_1 також надала і під час слідчого експерименту, що знайшло своє відображення у відповідному протоколі від 24 квітня 2018 року, схемі та фототаблиці до протоколу.

Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 березня 2018 року, схеми та фототаблиці до нього, ДТП мала місце в районі перехрестя вул.Степової та вул.Єсеніна в м.Миколаєві. На автомобілі марки «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлені пошкодження у виді деформації (вм`ятини) на задній правій частині, деформації задньої дверці, вихлопної труби, заднього бамперу, розбита задня бокова фара. На автомобілі марки «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлені пошкодження у виді повної деформації передньої частини (двигуна, радіатора, переднього бамперу, лівої блок-фари, лівого та правого дзеркал заднього виду), внутрішніх механізмів під капотом.

Відповідно до акту від 15 березня 2018 року № 367 за наслідками медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану сп`яніння ознаки сп`яніння у нього не виявлені.

Відповідно до результатів токсикологічного дослідження від 16 березня 2018 року № 1644 в крові потерпілої ОСОБА_1 слідів етанолу, наркотичних чи психотропних речовин не виявлено.

Згідно з висновком експертизи технічного стану транспортного засобу від 14 травня 2018 року № 18-373 на момент ДТП ходова частина, система рульового управління та гальмівна система автомобіля «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися в працездатному стані та не мали технічних несправностей, що могли б привести до відведення автомобіля в бік від обраного водієм напряму, в тому числі і в процесі гальмування, або до відмови систем.

Як вбачається з висновку експертизи технічного стану від 14 травня 2018 року № 18-375 на момент ДТП ходова частина, система рульового управління та гальмівна система автомобіля «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані та не мали технічних несправностей, що могли б привести до відведення автомобіля в бік від обраного водієм напряму, в тому числі і в процесі гальмування, або до відмови систем.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи від 15 травня 2018 року № 18-374 первинне контактування сталося в районі передньої частини зліва автомобіля марки «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і задньої частини справа автомобіля марки «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; при цьому кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент їх первинного контакту складав близько 185 (±3) градусів.

Висновком автотехнічної експертизи по дослідженню обставини ДТП від 15 травня 2018 року № 17-511 встановлено, що водій автомобіля «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав керуватися п.12.3 ПДР, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він зобов`язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або для безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Toyota Yaris» не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «УАЗ» шляхом застосування екстреного гальмування, і в його діях не вбачається невідповідностей п.12.3 ПДР.

Водію автомобіля марки «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в своїх діях необхідно було керуватися п.п.10.1, 16.11 ПДР, відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «УАЗ» своєчасним виконанням вказаних вимог ПДР мав технічну можливість запобігти ДТП, і саме його дії з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 28 березня 2018 року № 84 у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, забійних ран середньої та верхньої третини обох гомілок, перелому правої таранної кістки з помірним зміщенням уламків. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму удару, можливо, під час ДТП, яке мало місце 15 березня 2018 року. За ступенем тяжкості описані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та кваліфікує його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги, що останній вчинив необережний злочин невеликої тяжкості.

При цьому, суд також враховує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, під час судового розгляду частково визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання дільничним офіцером поліції в цілому характеризується задовільно, офіційно працевлаштований, при чому його робота пов`язана із керуванням транспортними засобами.

Обставин, які б згідно зі ст.67 КК України обтяжували покарання, не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що досягти мети виправлення ОСОБА_2 та запобігти вчиненню ним нового кримінального правопорушення можливо без ізоляції його від суспільства, а, відтак, йому слід призначити покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах санкції відповідної норми закону про кримінальну відповідальність без застосування додаткового покарання та зі звільненням останнього на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Так, представником потерпілої пред`явлений позов до ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з Товариства матеріальної шкоди на суму 230 146, 86 грн. і моральної шкоди на суму 50 000 грн.

На час ДТП обвинувачений ОСОБА_2 являвся працівником ПАТ «Миколаївгаз» (на час розгляду справи Товариство змінило назву на АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») і став учасником ДТП, керуючи автомобілем, належним Товариству.

У зв`язку з наявністю договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 17 січня 2018 року між ПАТ «Миколаївгаз» та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (на час розгляду справи - ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік»), ухвалою суду від 06 червня 2019 року до участі у справі як співвідповідач залучений Страховик.

Із викладеного випливає, що діями обвинуваченого, який виконував свої трудові обов`язки у роботодавця, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, потерпілій були заподіяні матеріальні збитки, що полягали в її витратах на лікування, знищенні автомобіля, яким вона керувала, і його тимчасовому зберіганні на спеціальному майданчику.

Відповідно до загальних положень ст.22 ЦК України збитки мають бути відшкодовані.

Загальна сума витрат на лікування згідно з фіскальними чеками складає 23 703, 66 грн. Вказана сума також визнана Страховиком у запереченнях на цивільний позов від 23 вересня 2019 року, за такого, вона є безспірною і має бути стягнута з останнього.

Що стосується витрат, пов`язаних із пошкодженням (знищенням) автомобіля потерпілої та його зберіганням, суд звертається до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до ст.33 (33.3) вказаного Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Як слідує із заперечень на цивільний позов ПрАТ «СК «Ван Клік» від 23 вересня 2019 року, потерпілою як одним з учасників ДТП ця вимога виконана не була, хоча листом від 10 жовтня 2018 року Страховик пропонував надати його уповноваженій особі транспортний засіб для огляду.

До того ж, під час допиту в судовому засіданні потерпіла зазначила, що автомобіль, яким вона керувала, скоріш за все, був відданий на розборку її матір`ю як безпосереднім власником.

Згідно зі ст.28 того ж Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, серед іншого, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 15 червня 2018 року № 18-578, відновлення автомобіля «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала потерпіла ОСОБА_1 , було визнано економічно недоцільним, оскільки вартість відновлювального ремонту більше, ніж удвічі перевищувала вартість транспортного засобу на момент ДТП.

Як визначає ст.30 згаданого Закону , транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. В такому разі власнику транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Натомість, згаданий висновок автотоварознавчого дослідження не містить даних щодо залишкової вартості автомобіля (після ДТП), а за суму матеріального збитку взята ринкова вартість автомобіля на момент пригоди, що, природно, Страховиком визнано неприйнятним внаслідок неможливості визначити дійсну суму, яка підлягає відшкодуванню, навіть з урахуванням ліміту страхового покриття.

Зважаючи на наведене, суд приходить до переконання, що у позові потерпілої до Страховика про стягнення майнової шкоди, завданої знищенням майна, необхідно відмовити.

З підстав недоведення потерпілою дійсного розміру майнової шкоди (як різниці між ринковою вартістю автомобіля та коштами, вилученими власницею машини від передачі її на розборку) та неможливості залучити власницю автомобіля до участі в кримінальній справі і допитати її, суд, аби не позбавляти потерпілу права за наявності у неї інших доказів, не досліджених в межах кримінального провадження, вимагати відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства на підставі ст.1172 ЦК України безпосередньо з АТ «Миколаївгаз», вважає за необхідне в цій частині залишити позов без розгляду.

Насамкінець, діями обвинуваченого потерпілій також завдана і моральна шкода, яка виявилася в порушенні нормального укладу життя (необхідності проходити досить тривалий курс лікування, обмеженні у вільному пересуванні з огляду на отримані тілесні ушкодження, тривалій реабілітації).

Відповідно до положень ч.1 ст.23 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню.

Як встановлює ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням всіх вказаних обставин вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. суд вважає надмірними. Оцінюючи глибину її моральних страждань і в той же час керуючись принципом розумності і справедливості, беручи до уваги, що вчинений злочин є необережним, суд вважає необхідним зменшити заявлену суму відшкодування моральної шкоди до 25 000 грн.

За загальним правилом, встановленим в ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Спеціальна норма ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Як встановлено вище, шкода, заподіяна здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , становить 23 703, 66 грн., за такого 5 % від даної суми складає 1 185, 18 грн. Ця сума має бути стягнута зі Страховика.

Решта суми завданої моральної шкоди (25 000 - 1 185, 18 = 23 814, 82 грн.) має бути стягнута з роботодавця обвинуваченого, тобто з АТ «Миколаївгаз».

Питання щодо процесуальних витрат на залучення експертів суд вирішує за правилами ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та місця роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку із проведенням:

- експертизи технічного стану транспортного засобу від 14 травня 2018 року № 18-373 - в сумі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн.,

- експертизи технічного стану транспортного засобу від 14 травня 2018 року № 18-375 - в сумі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн.,

- транспортно-трасологічної експертизи від 15 травня 2018 року № 18-374 - в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п`ять) грн.,

- автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди від 15 травня 2018 року № 17-511 - в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн., а загалом - 5 863 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» на користь потерпілої ОСОБА_1 :

- на відшкодування матеріальних збитків (витрат на лікування) - 23 703, 66 грн.,

- на відшкодування моральної шкоди - 1 185, 18 грн., а загалом - 24 888 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 84 коп.

В позові потерпілої ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» про стягнення матеріальних збитків, заподіяних знищенням автомобіля «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 205 242 грн. відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь потерпілої ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 23 814 (двадцять три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 82 коп.

Позов потерпілої ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про стягнення матеріальних збитків, заподіяних знищенням автомобіля «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 205 242 грн. залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.І.Непша