Постанова № 8809403, 30.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р.Справа № 14/169-НР

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Картере В.І.,

суддів: Жекова В.І., Пироговського В.Т.,

при секретарі судового засідання Шкрабак О.В.

за участю розпорядника майна Ратинської Сталіни Вікторівни

та представників:

від ЗАТ „Південбудтранс” - Лопушанський В.М., Урсу І.М.

від ВАТ „Юженергобуд” не зявився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Юженергобуд”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008р.

по справі № 14/169-НР

за заявою кредитора Закритого акціонерного товариства „Південбудтранс”

до боржника Відкритого акціонерного товариства „Юженергобуд”

за участю розпорядника майна Ратинської Сталіни Вікторівни

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2003 року ЗАТ „Південбудтранс” звернулося до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання ВАТ „Юженергобуд” банкрутом, посилаючись на неспроможність боржника сплатити заборгованість по опротестованим векселям на загальну суму 759591,00грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2003р. (т.1, а.с.1):

- порушено провадження у справі про визнання Відкритого акціонерного товариства „Юженергобуд” банкрутом, введено мораторій на виконання боржником грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію та на здійснення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

- заборонено посадовим особам боржника або власника його майна чи уповноваженого ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника;

- накладено арешт на майно боржника, а також на майно, яке належить боржникові але знаходиться у третіх осіб;

- заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна, уповноваженому ним органу, або іншим особам вчиняти дії щодо реорганізації ліквідації юридичної особи-боржника;

- заборонено без згоди розпорядника майна укладати та здійснювати угоди, передбачені п.1 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Судові акти за наслідками підготовчого засідання у справі неодноразово скасовувались із направленням справи на новий розгляд.

За наслідками нового судового розгляду справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008 р. (суддя Васильєва Л.І) (т.7, а.с.159) введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ратинську С.В., визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 759591,59 грн., підготовче судове засідання відкладено на 22.07.2008 р.

При цьому, вказаною ухвалою місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання боржника про зупинення провадження по даній справі, яке було мотивоване предявленням боржником позову про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, боржник подав апеляційну скаргу (т.8, а.с.4), яку неодноразово уточнював. Відповідно до заяви про уточнення апеляційної скарги від 28.10.2008 р. (т.8, а.с.99) ВАТ „Юженергобуд” просить скасувати оскаржувану ухвалу у повному обсязі, а провадження у справі про банкрутство ВАТ „Юженергобуд” припинити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ВАТ „Юженергобуд” стверджує, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора не відповідають приписам ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції був зобов'язаний зупинити провадження у справі до закінчення розгляду позову ВАТ „Юженергобуд” про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Водночас, апелянт зауважує, що місцевий господарський суд перевищив надані йому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повноваження, передчасно визнавши вимоги кредитора в розмірі більшому, ніж було заявлено в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Юженергобуд”.

У відзиві на апеляційну скаргу (т.8, а.с.50) ЗАТ „Південбудтранс” з доводами скаржника не погоджується та просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Юженергобуд” без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. (т.9 а.с. 7) апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення, пункт 2 оскарженої ухвали суду від 01.07.2008 р. змінено та викладено його в такій редакції: „Визначити вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 759591,59 грн.”

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України (т.9, а.с.109) касаційну скаргу ВАТ „Юженергобуд” задоволено частково, постанову апеляційного господарського суду від 21.07.2009р. скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство суди керуються нормами Закону про банкрутство та застосовують ті норми ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно зі статтею 2 ГПК України та частини 2 статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підставою для порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство є заява кредитора чи боржника.

Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом за таких умов:

- вимоги кредитора до боржника є грошовими і сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;

- вимоги кредитора є безспірними;

- вимоги кредитора не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Під поняттям „безспірні вимоги” у цьому Законі розуміються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац 8 статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Відповідно до частини 8 статті 7 вказаного Закону до заяви кредитор зобов'язаний, зокрема, додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, визначені у статті 6 вказаного Закону умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо у підготовчому засіданні.

Виходячи з того, що ухвала про порушення справи про банкрутство не підлягає оскарженню, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” надає можливість оскаржити правомірність порушення справи про банкрутство боржника лише за результатами підготовчого засідання суду.

Відповідно до статті 44 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі).

Згідно зі статтею 75 вказаного Уніфікованого Закону простий вексель містить безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей. Векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку, входять до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за № 1172.

У статті 88 Закону України „Про нотаріат” зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі статтею 89 цього Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами, вимоги до яких визначені статтею 19 цього Закону, та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття державною виконавчою службою виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення оскаржуваної ухвали ЗАТ „Південбудтранс” надало до господарського суду Одеської області:

- копії відповідних векселів на загальну суму 759591,00грн., а саме:

- простий № 743264273359 на суму 150000,00 грн. 01.05.2002р.;

- простий № 743264273360 на суму 130000,00 грн. 01.06.2002р.;

- простий № 743264273361 на суму 130000,00 грн. 01.07.2002р.;

- простий № 743264273381 на суму 130000,00 грн. 01.08.2002р.;

- переказний № 743264270283 на суму 89591,00 грн. 30.08.2002р.;

- простий № 743264273382 на суму 130000,00 грн. 01.09.2002р.,

- копії актів про протест цих векселів:

- № 2156 від 08.05.2002р.;

- № 2608 від 04.06.2002р.;

- № 3138 від 02.07.2002р.;

- № 3603 від 02.08.2002р.;

- № 3985 від 02.09.2002р.;

- № 4000 від 03.09.2002р.

- копії постанов про відкриття (від 09.10.2002р.), зупинення (від 29.10.2002р. та 06.03.2002р.) та поновлення (від 17.12.2002р.) виконавчого провадження за вказаними виконавчими написами на суму 759591,00грн. (т.10, а.с. 56-61).

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції від 09.10.2002р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса на суму 759591,00 грн. (т.10, а.с.56).

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції від 29.10.2002р. виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса на суму 759591,00 грн. було зупинено до вирішення питання в суді (т.10, а.с.57).

Отже, термін виконання виконавчого провадження за період з 09.10.2002р. по 29.10.2002р. склав 20 днів.

Згідно постанови державного виконавця Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції від 17.12.2002р. виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса на суму 759591,00 грн. було поновлено (т.10, а.с.58).

06.03.2003р. виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса на суму 759591,00 грн. знов було зупинено до вирішення питання по суті в суді (т.10, а.с.59).

Отже, термін виконання виконавчого провадження за період з 17.12.2002р. по 06.03.2003р. склав 79 днів, в тому числі:

з 17.12.2002р. по 31.02.2002р. = 15 днів;

з 01.01.2003р. по 31.01.2003р. = 31 день

з 01.02.2003р. по 28.02.2003р. = 28 днів

з 01.03.2003р. по 06.03.2003р. = 5 днів

Таким чином, за період з 09.10.2002р. по 06.03.2003р. виконавче провадження згідно виконавчих написів нотаріуса на суму 759591,00 грн. (плюс витрати за вчинення виконавчих написів) було відкрито та знаходилось на виконанні 99 днів (20 + 79).

Тобто, на час звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство строк невиконання боржником грошових вимог кредитора у розмірі 759591,00 грн. становив три місяці і при цьому, вказана сума перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, отже ініціюючим кредитором дотримано вимоги ч.3 ст.6 Закону про банкрутство.

Наведені обставини повно та достовірно підтверджують наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство ВАТ „Юженергобуд” за заявою ЗАТ „Південбудтранс”.

Однак, правомірно дійшовши висновку щодо наявності правових підстав для порушення справи про банкрутство та введення процедури розпорядження майном, суд першої інстанції припустився помилки щодо суми безспірних грошових вимог, визнавши такі вимоги у сумі 795591,59 грн., в той час як матеріалами справи підтверджено наявність безспірних грошових вимог у сумі 795591,00грн., отже, в цій частині висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у звязку з чим оскаржена ухвала підлягає відповідній зміні.

Разом з тим, слід зазначити, що апеляційний господарський суд відхиляє ствердження апелянта відносно наявності, на момент винесення оскаржуваної ували суду, підстав для зупинення провадження по даній справі, з огляду на таке:

Порядок зупинення провадження по справі та його поновлення врегульований ст.79 ГПК України, відповідно до приписів якої господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Виходячи із змісту даної правової норми апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, незалежно від того чи є зупинення провадження у справі обовязком або правом господарського суду, таке процесуальне рішення може бути визнане обґрунтованим лише за тієї умови, що без здійснення тих дій, у зв'язку з якими зупиняється провадження, подальший розгляд господарської справи є неможливим.

В даному випадку та обставина, що скаржником подано позов про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню не може бути підставою для зупинення провадження по даній справі, оскільки за наявності предявленого до виконання виконавчого документа та порушення виконавчого провадження, сам по собі факт оспорювання виконавчих написів в судовому порядку не свідчить про відсутність у кредитора грошових вимог, безспірність яких, встановлена у відповідності до чинного законодавства, а отже перешкоди для подальшого розгляду справи про банкрутство відсутні.

Крім того, на даний час є такою, що набрала законної сили постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2009р. по справі №16/314/08 (т.10, а.с.72), якою рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008р. про задоволення позову ВАТ „Юженергобуд” до ЗАТ „Південбудтранс” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріусу Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвої В.В. про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, скасовано, у задоволенні позову ВАТ „Юженергобуд” відмовлено.

Таким чином, місцевий господарський суд цілком правомірно відмовив скаржнику у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі.

Доводи скаржника відносно того, що кредитор - ЗАТ „Південбудтранс” не має права вимагати виконання зобов'язань за векселем № 743264273360 на суму 130000,00 грн., виданим ЗАТ „Південбудтранс” (ЄДРПОУ 04634575), так як у справі безпідставно приймає участь представник підприємства ЗАТ „Південбудтранс” (ЄДРПОУ №31476454), яке не є правонаступником ЗАТ „Південбудтранс” з кодом ЄДРПОУ №04634575, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом з огляду на таке.

У матеріалах справи міститься постанова Южноукраїнського місцевого суду Миколаївської області від 01.12.2006р. по справі №2А-33/06 (т.10, а.с.76), залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29.01.2007р. (т.10, а.с.77) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2008р., (т.10, а.с.78) якою встановлено, що зміна коду ЄДРПОУ ЗАТ „Південбудтранс” з №04634575 на №31476454 відбулась без ліквідації юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, в якому зазначено, що ЗАТ „Південбудтранс” має ідентифікаційний код юридичної особи №31476454, дата проведення державної реєстрації 24.06.1997р.

Таким чином, доводи скаржника щодо того, що у справі безпідставно приймає участь представник підприємства ЗАТ „Південбудтранс” (ЄДРПОУ №31476454), яке не є правонаступником ЗАТ „Південбудтранс” з кодом ЄДРПОУ №04634575, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008р. в частині визнаного судом розміру безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника змінити з підстав невідповідності висновків, викладених місцевим господарським судом у цій частині, обставинам справи, а в решті ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 77, 85, 99, 101-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги ВАТ „Юженергобуд” відмовити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008р. по справі № 14/169-НР змінити, виклавши пункт 2 наступним чином:

„Визнати грошові вимоги кредитора ЗАТ „Південбудтранс” до боржника ВАТ „Юженергобуд” у сумі 759591,00 грн.”

В іншій частині ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008р. по справі № 14/169-НР залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя :В.І. Картере

Судді:В.І. Жеков

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 06.04.2010р.