Рішення № 88093560, 02.03.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020

м.Харків

Справа № 639/6879/19

провадження 2/639462/20

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за час тримання у слідчому ізоляторі з 20.07.2013 р.вона придбала захворювання і повинна постійно дотримуватися стабільного харчування дрібними прийомами їжі (5-6 разів на добу), з останнім прийомом не пізніше 19 год., при встановленні діагнозів її не відразу поставили на дієтичне харчування, а коли призначили, то не дотримувалися, деякі продукти замінювалися, що змушувало її звертатися до суду.Стверджує, що при доставці до суду вона пропускала обід, сухий пайок або гаряче харчування перед відправкою в суд їй не видавалось, після повернення до слідчого ізолятору та доставку в камеру після 19 години, їй вже не рекомендовано було приймати їжу, на звернення до начальника установи отримані відповіді, що видача сухих пайків для осіб, які відбувають для участі у кримінальному провадженні не передбачено, що суперечить наказу Міністерства юстиції України від 14.06.12 № 1769/5. Зазначала, що нормальним харчуванням за час тримання під вартою вона не була забезпечена і це спричинило втрату здоров`я, нанесено моральний збиток, який вона оцінює у розмірі 66 тисяч євро і просить стягнути на її користь.

Представник відповідача- Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» проти позову заперечував, надавши письмовий відзив, в якому посилаються на те, що ОСОБА_1 була заарештована 17.07.2013 р. СУ ГУ МВС України в Харківській області за ст.ст. 115 ч.2 п. 6, 115 ч.2 п.12 КК України та прибула до слідчого ізолятора 20.07.2013 р., була засуджена Комінтернівським райсудом м.Харкова 02.04.2019 р. за ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 115 ч.2 п. 12, 70 ч.1, 72 ч.6 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з 19.09.2019 р. кримінальне провадження перебуває на розгляді у Фрунзенському районному суді м.Харкова ( зміна підсудності), ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.11.2019 р. ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт і 20.11.2019 р. вона звільнена , тому натепер не має статуту ув`язненої. За весь час перебування позивача у Харківському слідчому ізоляторі, згідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» № 460/5 від 18.03.2013 р. ОСОБА_1 постійно надавалося гаряче харчування, а саме сніданок перед відправкою до участі в кримінальному провадження, обід та вечеря після повернення до установи, на всі продукти харчування маються сертифікати якості та безпеки. Відповідач просить врахувати, що ОСОБА_1 вказує на спричинення моральної шкоди, не надавши відповідних доказів цьому, та просить стягнути на її користь грошову суму у євро, хоча грошовою одиницею України є гривня (а.с. 54-56).

Представник відповідача - Державної Казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно, належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.10.2019 р. матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду ( а.с. 28-29).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. зазначена справа передана на розгляд Жовтневому районного суду м.Харкова ( а.с. 36-38).

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.11.2019 р. судова справа з категорії адміністративна справа перереєстровано на цивільну справу ( а.с. 47).

25.11.2019 р. ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження ( а.с. 49).

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення позивача , представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 прибула 20.07.2013 р., де утримувалася до 20.11.2019 р. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.11.2019 р. ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт ( а.с. 57).

Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 08.06.2012 № 850/5 «Про затвердження Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час» ув`язнені і засуджені, які утримуються в Державній установі «Харківська установа виконання покарань ( № 27)», а також особи перед відправкою для участі в кримінальному провадженні за межами установи, отримують гаряче харчування та згідно п. 5.15 Наказу отримують добову норму хліба та цукру.Після повернення в установу після участі в кримінальному провадження за межами установи, засуджені отримують гаряче харчування, а саме обід та вечерю.

Пунктом 3.8 Наказу встановлено, що набір сухих продуктів видається особам, які забезпечуються харчуванням в установах,та переміщуються з одного слідчого ізолятора до іншого, із слідчого ізолятора до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, та особам, які звільнені від відбування покарання і прямують до місця проживання, та в разі, коли неможливо приготувати гарячу їжу з продуктів основних норм.

На дієтичне харчування зараховуються особи, які страждають хворобами органів травлення.Зарахування на дієтичне харчування здійснюється згідно з наказом начальника установи на підставі рапорта начальника медичної частини. Їжа готується за окремим меню-розкладкою продуктів, яку складають начальник медичної частини та старший інспектор з організації продовольчого забезпечення разом із керуючим (завідуючим) їдальнею.Дієтичне харчування передбачає при плануванні часткову заміну одних продуктів іншими згідно з Нормами заміни ( п. 5.6 Наказу).

Відповідно до п. 4.6 Наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», ув`язнені і засуджені перед відправкою для участі у кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримувати гаряче харчування або набір сухих продуктів відповідно до норм, встановленим чинним законодавством

Норми харчування для осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 № 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції».Видача сухого пайка передбачена нормою № 11 для засуджених, які переміщуються до місця відбування покарання, у тому числі з одного до іншого.

В період до 23.06.2018 р. ОСОБА_1 , за інформацією відповідача, знаходилась на котловому забезпеченні за відповідними нормами харчування № 3-А-Загальна норма ( для осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції).

З наданої ОСОБА_1 довідки медичної частини № 54 Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях, що їй встановлені діагнози, зокрема порушення толерантності до глюкози ( а.с. 25).

На підставі наказу начальника державної установи «Харківська установа виконання покарань ( № 27)» від 23.06.2018 № 23, згідно рапорту завідувача медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях від 23.06.2018, ув`язнена ОСОБА_1 зарахована на харчування за нормою 8-В « для хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних закладах і медичних частинах установ Державної кримінально-виконавчої служби.Для хворих на цукровий діабет». Представник відповідача стверджував, що продукти харчування згідно норми 3-А та норми 8-В, з урахуванням замін, ОСОБА_1 отримала в повному обсязі ( а.с. 59-60).

Позивач неодноразово зверталась до суду із заявами, у тому числі щодо неналежного забезпечення її харчуванням шляхом надання сухового пайка перед відправленням її на межі Харківського слідчого ізолятора для участі у кримінальному провадженні. Так, Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.02.2018 р. скарга слідчо-заарештованої ОСОБА_1 на порушення її прав при утриманні в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань № 27» частково задоволена та зобов`язано начальника ХУВП № 27 усунути порушення вимог законодавства та прав ОСОБА_1 щодо неналежного забезпечення її гарячим харчуванням перед відправленням її за межі установи для участі у кримінального провадження та подальшим повернення до установи. Суд зазначив, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині надання їй сухих пайків відмовлено, оскільки чинним законодавством передбачено надання таких пайків лише засудженим, які переміщуються до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, та осіб, які звільнені від відбування покарання і прямують до місця проживання. ( а.с. 8-9).

У липні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась зі скаргою щодо порушення її права на дієтичне харчування.Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.08.2018 р.скарга задоволена та зобов`язано адміністрацію ДУ «ХУВП 27» при отриманні заяв та звернень обвинуваченої ОСОБА_1 виконувати вимоги Закону України «Про попереднє ув`язнення» та Постанови Кабінету Міністрів України № 336 від 16.06.1992 р. щодо забезпечення особи, яка утримується під вартою , дієтичним харчуванням ( а.с. 10-11).

Ухвала Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.12.2018 р. зобов`язано начальника ДУ «Харківській слідчий ізолятор» усунути порушення вимог законодавства щодо неналежного забезпечення харчуванням ( в тому числі шляхом надання сухого пайка) перед відправленням ОСОБА_1 її за межі слідчого ізолятора для участі у кримінальному провадження та після повернення до установи ( а.с. 16-17).

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод категорично забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання. Жорстке поводження підпадатиме під дію ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише у разі досягнення певного рівня жорстокості. Оцінка цього мінімуму є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість поводження, його фізичні та психічні наслідки, а в деяких випадках мають враховуватись також вік, стать і стан здоров`я потерпілого.

Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1173,1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також їх посадовими чи службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.

До суб`єктів відповідальності згідно з нормою ст.ст. 1173,1174 ЦК України належать органи державної влади і управління, які реалізують надані державою функції та повноваження у сфері управління, їх виконавчі органи, посадові або службові особи вказаних державних органів. Основними ознаками органів державної влади є те, що вони є складовою частиною апарату (механізму) держави, уповноважені на здійснення завдань і функцій держави, наділені повноваженнями від імені держави (державно-владними повноваженнями). Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, позивач посилався на те, що тримання її в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» було таким, що порушує її права , а тому просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 66 тисяч євро.

Як випливає з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа « Харківський слідчий ізолятор» є юридичною особою та за організаційно-правовою формою- державною організацією (установою, закладом) .

Державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин.

Таким чином, Державна установа «Харківський слідчий ізолятор», в умовах якої позивач ОСОБА_1 утримувалась під вартою у період з 20 липня 2013 р. по 20 листопада 2019 р., та в умовах тримання в якій, за твердженнями позивача, їй було завдано моральної шкоди, не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а тому норми ст. 56 Конституції України, та відповідно і ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, в даному випадку застосуванню не підлягають.

За відсутності підстав для застосування ст.ст. 1173, 1174 ЦК України така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За нормами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Зазначене вище узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 640/3837/17 та постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року по справі № 686/16161/16-ц.

Отже, необхідною умовою для притягнення відповідачів до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди є встановлений факт неправомірних дій цього відповідача чи його посадових чи службових осіб.

За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів обставинам, викладених в позовній заяві щодо неналежного надання їй дієтичного харчування після 23.06.2018 р., завдання шкоди здоров`ю через такі обставини та факту спричинення моральних збитків та їх розміру. Не доведено ОСОБА_1 також причинно-наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю заподіювача та шкодою, на яку вона посилається, між триманням позивача під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» та виникненням підстав для відшкодування моральної шкоди , а також не встановлена незаконність дій або бездіяльність відповідача. З наданих суду копій ухвал слідчого судді від 07.08.2018 р. та 11.12.2018 р. вбачається, що ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не надано доказів на підтвердження дотримання умов харчування осіб, які відправляються за межі установи для участі в кримінальному провадженні, але жодних судових рішень, якими б було встановлено незаконність або протиправність дій відповідача -Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» не надано.

Слід зазначити, що хвороби ОСОБА_1 були діагностовані під час перебування її на обстеженнях у ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях, мають хронічний характер, інформації щодо причини виникнення діагнозу «толерантність до глюкози», наявності ускладнень, загострень, погіршень після 2018 р. через періодичне отримання гарячого харчування після повернення до слідчого ізолятору із судових засідань , не мається.Крім того, з відповіді начальника установи на звернення ОСОБА_1 випливає, що позивачу 13.03.2019 р. запропоновано отримати харчування за нормою 8-В перед відправленням за межі установи, на виконання ухвали суду від 11.12.2018 р., а 11.03.2019 р. також запропоновано отримати обід, проте вона відмовилась ( а.с. 19).

З огляду на зазначені обставини, за відсутності доказів наявності порушеного відповідачем права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, позов ОСОБА_1 про стягнення з Державної казначейської служби України та Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» грошових коштів на відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Оскільки при пред`явленні позову позивачем судовий збір не сплачувався, у зв`язку зі звільненням від його сплати, то судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 89, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди- відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 );

Відповідачі- Державна установа «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ( ЄДРПОУ 08564587, м.Харків, вул. Полтавський шлях, 99);

Державна казначейська служба України ( ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6).

Повне судове рішення складено 10.03.2020.

СУДДЯ -