Постанова № 8809304, 06.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2010 № 35/532

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Грачов Я.О.- пред. за дов. № б/н від 11.01.2010р.

від відповідача - ОСОБА_2 пред. за дов. № б/н від 20.11.2009 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009

у справі № 35/532 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі"

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

про стягнення 33914,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 33941,93 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 р. у справі № 35/532 у задоволенні позову відмовлено повністю. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості 33914,93 грн. є документально непідтвердженими, при цьому суд відзначив, що твердження позивача про те, що за період користування нежилими приміщенням з 29.02.2008 року по 19.01.2009 року загальна сума орендної плати повинна складати 457038,90 грн. (тобто по 42925,00 грн. за кожний місяць оренди), а сума в розмірі 224446,10 грн. є помилково переплаченою сумою та підлягає поверненню відповідачем, є такими, що суперечать положенням розділу 3 договору оренди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 р. у справі № 35/532 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даного спору висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що в даному випадку строк виконання позивачем зобовязань за договором визначений календарними місяцями, а орендна плата в розмірі 42925,00 грн. була здійснена за останній місяць. Згідно розрахунку позивача розмір орендної плати, який він був зобовязаний сплатити, становить 457038,90 грн., при цьому, за переконанням позивача, за січень 2009 року він зобовязаний платити орендну плату не за повний місяць, а лише за 19 днів. Крім того, апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності представника позивача, який не був повідомлений про дату та час проведення судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.03.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 10.03.2010 р. "Про зміну складу колегії суддів", в звязку з поверненням з відпустки судді Попікової О.В було внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 35/532 колегії суддів у постійному складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Представник відповідача в судове засідання 16.03.2010 року не зявився, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 16.12.2009 р. № 35/532 як таке, що прийняте з повним та всебічним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (надалі - орендодавець) та між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" (надалі - орендар) виникли внаслідок укладеного 22.02.2008 р. договору оренди нежилого приміщення, загальною площею 150 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 48 літ "А" № 23, № 15 А, строком оренди з 01.03.2008 р. по 28.02.2009 р.

Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача коштів в розмірі 33914,93 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оплата в розмірі 42925,00 грн. була здійснена за останній місяць користування приміщенням, а саме за січень 2009 року, факт наявності переплати матеріалами справи не підтверджується, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 33914,93 грн. визнав необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає вищевказаний висновок суду першої інстанції передчасним та таким, що здійснений при неповному з'ясуванні обставин справи, зокрема, місцевим господарським судом не встановлена загальна сума орендної плати за весь період користування приміщенням згідно договору оренди.

З метою усунення вказаних порушень колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 5 статі 762 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з п. 3.1 договору оренди сторони погодили, що розмір місячної орендної плати за даним договором становить 42925,00 грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення договору складає 8 500 дол. США за офіційно встановленим курсом НБУ.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата сплачується позивачем щомісячно до 3-го числа поточного місяця за поточний місяць оренди в національній валюті України - гривні, згідно офіційно встановленого курсу НБУ на день здійснення платежу.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, якщо у зобов'язанні грошовий еквівалент визначено в іноземній валюті, то сума підлягає сплаті у гривнях та розраховується за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Офіційним курсом валюти вважається курс валюти, який встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору, колегією суддів встановлено, що розмір орендної плати, який підлягає сплаті визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, тобто на день перерахування коштів орендарем на рахунок орендодавця.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем та відповідачем були підписані акти здачі прийняття робіт, в яких сторони погодили розмір орендної плати за березень листопад 2008 року.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Таким чином, шляхом підписання зазначених актів сторони в розумінні статей 651, 653 Цивільного кодексу України встановили інший порядок визначення суми, що підлягає сплаті, зокрема, розмір орендної плати розраховувався за офіційним курсом відповідної валюти на день підписання акту здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) вартість орендної плати за березень листопад 2008 року становить 379270,00 грн. :

42925,00 грн. акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за березень 2008 року № ОУ-0000004 від 31.03.2008 року (а.с. 95, т. 1);

42925,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2008 року № ОУ-0000005 від 30.04.2008 року (а.с. 96, т. 1);

42925,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за травень 2008 року № ОУ-0000006 від 31.05.2008 року (а.с. 97, т. 1);;

41225,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за червень 2008 року № ОУ-0000007 від 30.06.2008 року (а.с. 98, т. 1);

41225,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за липень 2008 року № ОУ-0000008 від 31.07.2008 року (а.с. 99, т. 1);

41225,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2008 року № ОУ-0000009 від 31.08.2008 року (а.с. 100, т. 1);

41225,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2008 року № ОУ-0000010 від 30.09.2008 року (а.с. 101, т. 1);

41225,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року № ОУ-0000011 від 31.10.2008 року (а.с. 102, т. 1);

44370,00 грн. - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2008 року № ОУ-0000012 від 30.11.2008 року (а.с. 103, т. 1).

Колегією суддів встановлено, що за грудень 2008 року сторонами не підписаний акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), а тому розмір орендної плати має визначатись у відповідності до п. 3.3 договору та статті 533 Цивільного кодексу України, тобто згідно офіційно встановленого курсу НБУ на день здійснення платежу.

Відповідно до платіжного доручення № 2230 від 01.12.2008 року вбачається, що 01.12.2008 року орендар перерахував кошти в рахунок оплати за користування орендним приміщенням в грудні 2008 року. 01.12.2008 р. Національний банк України встановив такий офіційний курс гривні до іноземної валюти (долару США) 100 доларів США= 687,77 грн. (відомості взято з сайту НБУ http://www.bank.gov.ua/). Таким чином орендна плата за грудень 2008 року становить 58460,45 грн. (8500,00 дол. США*6,8777 грн.).

Частина 3 статті 291 Господарського кодексу України встановлює, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Згідно п. 8.7.1 договору оренди сторони погодили, що дострокове розірвання даного договору є можливим за погодженням сторін.

Відповідно до Додаткової угоди від 19.12.2008 р. про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 22.02.2008 р., сторони дійшли згоди розірвати договір оренди нежилого приміщення від 22.02.2008 р. з 19.01.2009 р., та повернути з тимчасового платного користування нежиле приміщення загальною площею 150 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 48 "А" № 23, № 15 "А", відповідно до п.п. 2.4-2.7 договору оренди нежитлового приміщення від 22.02.2008 р.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою припинення зобов'язання.

В силу вимог частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється

19.01.2009 року сторони підписали акт приймання-передачі нежилого приміщення, відповідно до якого орендоване приміщення було повернуто орендодавцю. Згідно п.п. 2, 3 даного акту встановлено, що приміщення було повернуто в належному технічному стані, відповідно до санітарних вимог та пригідному для його подальшого користування. Зауважень та претензій сторони одна до одної не мали.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги, між сторонами існує спір щодо розміру орендної плати, який підлягає сплаті за користування орендним приміщенням в січні 2009 року.

Згідно розрахунку позивача розмір орендної плати за січень 2009 року становить 26308,73 грн., згідно розрахунку відповідача - 42925,00 грн.

Позивач вважає, що за січень 2009 року він зобовязаний був здійснити орендну плату лише за 19 днів, а не за повний місяць, в свою чергу, відповідач відзначає, що орендна плата має бути сплачена за повний місяць, як це передбачено п. 3.4 договору.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що не пізніше 26.02.2008 року позивач сплачує відповідачу платіж у розмірі місячної орендної плати, зазначеному в п. 3.1 договору, який буде зарахований як орендна плата за останній місяць оренди за даним договором.

На виконання п. 3.4 договору позивачем перераховано 42925,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1381 від 25.02.2008 року.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що виходячи з умов договору п. 3.4 договору сторони не встановлювали розмір орендної плати за останній місяць договору оренди, а лише визначила суму, яка буде зарахована в рахунок оплати орендної плати за останній місяць. В свою чергу, належний розмір орендної плати має визначатись у урахуванням умов п. 3.1 договору. Згідно розрахунку колегії суддів розмір орендної плати за повний місяць січень 2009 року становить 65450,00 грн. (8500 дол. США*7,7 грн. (згідно офіційного курсу НБУ)). Водночас враховуючи приписи статті 3, частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у позивача існує обовязок щодо сплати орендної плати за повний місяць лише у випадках, коли він використовував орендне приміщення повний місяць, в свою чергу, у випадку оренди приміщення неповний місяць, останній зобовязаний сплатити орендну плату лише за фактичний час користування орендним приміщенням.

Згідно частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, з 19.01.2009 року договір оренди розірвано за згодою сторін, зобовязання за договором припинено, обєкт оренди переданий за актом орендодавцю, тобто з 19.01.2009 року орендне приміщення позивачем не використовувалось, а відповідно орендну плату він зобовязаний сплати лише за період користування майном з 01.01.2009 року по 19.01.2009 року.

При цьому суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми статті 254 Цивільного кодексу України, яка встановлює порядок визначення факту закінчення строку, що визначається роками, місяцями, тижнями, днями і годинами, та не регулює порядок встановлення періоду, за який сплачується орендна плата.

Згідно розрахунку колегії суддів, розмір орендної плати за період користування майном з 01.01.2009 року по 19.01.2009 року становить 40114,52 грн. (65450,00 грн. *19/31).

Крім того, згідно п. 3.2 договору сторони погодили, що зобовязання орендаря по сплаті орендної плати виникають з дня підписання сторонами акта приймання - передачі обєкти оренди відповідно до п. 2.2 даного договору.

Обєкт оренди був переданий позивачу згідно акта приймання-передачі нежилого приміщення від 29.02.2008 року, а отже орендар зобовязаний також сплатити орендну плату за 1день користування приміщенням в лютому 2008 року. Розмір орендної плати за 1 день в лютому 2008 року становить 1480,17 грн.

Таким чином загальний розмір орендної плати, який зобовязаний був сплати позивач за договором оренди становить 479325,14 грн. (1480,17 грн. (за 1 день в лютому 2008 р.) + (42925,00 грн. (березень 2008 р.) + 42925,00 грн. (квітень 2008 р.) + 42925,00 грн. (травень 2008 р.)+ 41225,00 грн. (червень 2008 р.) + 41225,00 грн. (липень 2008 р.) + 41225,00 грн. (серпень 2008р.) + 41225,00 грн. (вересень 2008 р.) + 41225,00 грн. (жовтень 2008 р.) + 44370,00 грн. (листопад 2008 р.) + 58460,45 грн. (грудень 2008 р.)+ 40114,52 грн. (січень 2009 р. - з 01.01.2009 року по 19.01.2009 року)).

Позивач на виконання договору перерахував відповідачу 479485,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи, визнається та не оспорюється сторонами.

З огляду на вищевказані обставини, колегія суддів встановила, що сума переплати становить 159,60 грн. (479485,00 грн. 479325,14 грн.).

Колегія суддів встановила, що предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором у відповідності до ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України. При цьому підставою предявленого позову позивач визначає обовязок відповідача повернути суму переплати, в зв'язку з припиненням договору оренди.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно умов договору у відповідача відсутній обовязок сплачувати кошти на рахунок позивача, а сума переплати не є заборгованістю.

В свою чергу, згідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.

З вищевикладеного вбачається, що законом на господарський суд покладено обов'язок повно і всебічно встановити всі обставини справи та застосувати самостійно закон, навіть, якщо таку норму сторона спору не вказала. Отже, господарський суд має право самостійно застосувати норму закону, яка є підставою для правильного вирішення спору (дана правова позиція підтверджується постановою ВГСУ N 9/69-07-1394 від 04.06.2008 р.).

З огляду на те, що підстави, з яких були перераховані грошові кошти відповідачу у сумі 159,60 грн. згодом відпали, позивач вправі вимагати їх повернення у відповідності до статті 1212 ЦК України та п. 3.6 договору оренди, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми переплати в розмірі 159,60 грн. визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мали значення для справи.

В свою чергу, колегія суддів відзначає, що відсутні правові підстави, в силу яких у відповідача існує обовязок сплати на користь позивача 33913,34 грн., а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 16.12.2009 року у справі № 35/532 в частині відмови щодо стягнення заборгованості в розмірі 33913,34 грн. залишається колегією суддів без змін з урахуванням мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів відзначає, що доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач був повідомлений про дату та час проведення судового засідання 30.11.2009 року та 16.12.2009 року, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні (відкладення розгляду справи) (а.с. 89, т.1) та ухвалою Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 30.11.2009 р. № 35/532, яка направлена сторонам у справі в порядку статі 87 Господарського процесуального кодексу України 01.12.2009 р., про що свідчить відповідна відмітка суду на звороті оригіналу ухвали, що відповідає вимогам п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75. Відмітка про відправку, яка оформлена відповідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75, є належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового засідання.

У відповідності до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Судові витрати, повязані з розглядом справи в господарському суді першої та апеляційної інстанціях, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Позовна заява надіслана до суду першої інстанції 10.08.2009 року, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з господарських справ станом на 10.08.2009 року становив 118,00 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693), а тому зайво сплачені позивачем кошти в розмірі 197,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України у відповідності до статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1,4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" задовольнии частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року у справі № 35/532 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення суми переплати в розмірі 159,60 грн., прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 41, кв. 5, код 35404540) 159,60 грн. суму переплати, 1,59 грн. державного мита, 0,1 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.На підставі даної постанови повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" (65014, АДРЕСА_1, код 35404540) з Державного бюджету України 197,00 грн., як зайво сплачені кошти на оплачу витрат на витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, що перераховані платіжним дорученням № 5444 від 09.06.2009 р. (оригінал платіжного доручення залишити в матеріалах справи).

5.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року у справі № 35/532 залишити без змін в частині відмови в позові щодо стягнення заборгованості в розмірі 33913,34 грн.

6.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 41, кв. 5, код 35404540) 159,60 грн. суму переплати, 0,80 грн. державного мита з апеляційної скарги.

7.Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

8.Матеріали справи № 35/532 повернути Господарському суду міста Києва.

9.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

07.04.10 (відправлено)